Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.04.2018 року у справі №904/9158/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/9158/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 (суддя Назаренко Н.Г.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 ( головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (правонаступник ТОВ "СПРУТ І К")

до Дніпровської міської ради

про визнання укладеною додаткову угоду,

За участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" звернулося до відповідача - Дніпровської міської ради про визнання укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:442:0024, загальною площею 0,4279, 1210100000:01:397:0063, загальною площею 0,1659, 1210100000:01:442:0022 загальною площею 0,0311, в районі вул. Калинова, 14, м. Дніпро по фактичному розміщенні будівель та споруд.

2. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок від 28.12.2002 року.

3. Відповідач проти позову заперечив, зазначаючи, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Також відповідач зазначив, що позивач вказує в своїй позовній заяві на те, що він звертався до Дніпропетровської міської ради з листом про поновлення договору оренди та проектом додаткової угоди, але це не відповідає дійсним обставинам справи. Дніпровська міська рада не отримувала вказаних позивачем документів.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2017 року (суддя Назаренко Н.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 (головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.), позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Суд визнав укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпро по фактичному розміщенню будівель та споруд , в редакції позивача. Також Суд стягнув з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 30.03.2018 (згідно з реєстраційним штампом) Дніпровською міською радою подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 904/9158/17 до Касаційного господарського суду.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2018 року у справі №904/9158/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2018 заяву Дніпровської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено; поновлено Дніпровській міській раді строк для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 904/9158/17; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 904/9158/17; провадження за касаційною скаргою у справі №904/9158/17 зупинено до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.

8. 10.09.2018 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду винесено постанову у справі № 920/739/17 (оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 12.11. 2018).

9. 22.11.2018 суд постановив ухвалу про поновлення провадження по даній справі та призначення до розгляду на 10.01.2019, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

10. В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, місце і дату розгляду касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

11. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

12. В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що суди безпідставно не врахували, що:

- позивач не звертався до міської ради з листом про поновлення договору оренди та проектом додаткової угоди;

- судами застосована ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте не вказано, якою саме частиною вказаної статті передбачено задоволення позову;

- позивач не звертався до міської ради з пропозицією про укладення додаткової угоди до договору;

- спірний договір припинив свою дію, у зв'язку зі спливом строку на який він укладався;

- користування земельною ділянкою відбувалося за відсутності правовстановлюючих документів на спірні ділянки.

13. Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

14. 28.12.2002 між Дніпропетровською міською радою, правонаступником якої є Дніпровська міська рада (далі орендодавець, відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю Спрут і К, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест", укладений Договір оренди земельної ділянки .

Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельні ділянки площами: 0,4279 га, 0,1659 га, 0,0311 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул.Калинова, 14, для фактичного розміщення комплексу Калиновського ринку, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодами 63002020, 632002021, 63002020 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

15. 28.12.2002 року Договір посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Сусловою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за №3912.

16. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Договір зареєстрований за №2843 від 29.01.2003.

17. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2002 року справа №2-2725/2002 (п. 1.2. договору).

Вищезазначеним рішенням зобов'язано першого заступника міського голови Крупського А.Ф. оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку по фактичному розміщенню.

18. Відповідно до п.2.1. договору, земельні ділянки передаються до 19.09.2007 року.

Після закінчення терміну договору його дія скінчується. Для продовження дії цього договору орендар зобов'язаний у місячний термін до закінчення строку оренди звернутись до орендодавця з відповідним клопотанням (п.2.3. договору).

Цільове використання земельних ділянок: Фактичне розміщення Калиновського ринку (п.4.1. договору).

19. Рішенням сесії V скликання Дніпропетровської міськради від 31.10.2007 №198/22 задоволено клопотання ТОВ "Торг Інвест" про продовження строку дії договору оренди земельних ділянок (кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, 1210100000:01:442:0022 та 1210100000:01:442:0024 ) в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд ТОВ "Торг Інвест", продовжено дію договору від 28.12.2002 року строком на 5 років; зобов'язано ТОВ "Торг Інвест" у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір оренди земельних ділянок та в установленому чинним законодавством порядку зареєструвати нотаріально посвідчений договір оренди земельних ділянок (п.5.1.1.).

У п.6.1. рішення зазначено, що невиконання вимоги п.5.1.1. цього рішення з вини ТОВ "Торг Інвест" тягне за собою втрату чинності рішення в цілому.

20. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2007 у справі № 2а-500/07 визнано законним рішення Дніпропетровської міської ради № 198/22 від 31.10.2007 "Про продовження ТОВ "Торг Інвест" терміну дії договору оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд"; зобов'язано Дніпропетровську міську раду в особі уповноважених посадових осіб вчинити всі необхідні дії та підготувати документи на укладання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" договору оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 198/22 від 31.10.2007 "Про продовження ТОВ "Торг Інвест" терміну дії договору оренди земельних ділянок в районі вул. Калинової, 14, по фактичному розміщенню будівель та споруд".

21. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.11р. у справі № 31/5005/7995/2011 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Торг Інвест" до Дніпропетровської міськради про внесення змін до вищенаведеного договору оренди земельних ділянок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд дійшов до висновку про неукладеність спірного договору оренди внаслідок непосвідчення його в нотаріальному порядку та відсутності його державної реєстрації в установленому законом порядку.

Постановою ДАГС від 06.09.2011 вищезазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 у справі № 31/5005/7995/2011 залишене без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Торг Інвест" - без задоволення.

22. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012 у справі № 32/5005/15210/2011 за позовом Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" про повернення земельних ділянок та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" до Дніпропетровської міської ради про визнання укладеним договору оренди, відмовлено в задоволенні первісних позовних вимог та зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" до Дніпропетровської міської ради про визнання укладеним з дати набрання цим рішенням законної сили договору оренди спірних земельних ділянок в редакції, надісланій ним на адресу Дніпропетровської міської ради - задоволено частково. Визнано укладеним з дати набрання цим рішенням законної сили договір оренди земельних ділянок.

23. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 у справі № 904/930/13-г за позовом Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест", Третя особа-1: Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Третя особа-2: Держаної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" до Дніпропетровської міської ради, Третя особа-1: Управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, Третя особа-2: Держаної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання укладеною додаткову угоду в задоволенні первісного позову - відмовлено в повному обсязі, зустрічний позов задоволено та визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, який визнаний укладеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012р.

Строк дії договору встановлено до 19.09.2017.

24. Звертаючись з даним позовом до суду, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" (правонаступник ТОВ "СПРУТ І К"), посилався на ухилення відповідача від укладення додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок від 28.12.2002 року.

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

25. Задовольняючи позовні вимоги повністю, господарський суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач у встановлені законодавством строки заперечень щодо поновлення строку договору оренди не надав, а тому договір оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки відповідач ухиляється від укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

VІ. Позиція Верховного Суду

26. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

27. В постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, прийнятій у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, зроблений такий правовий висновок:

"5.2. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді."

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торг Інвест" використовує земельні ділянки, які знаходяться за адресою: в районі вул. Калинової, 14 і зареєстровані в Державному реєстрі земель за кадастровими номерами 1210100000:01:397:0063, 1210100000:01:442:0022 та 1210100000:01:442:0024 на підставі рішення сесії V скликання Дніпропетровської міськради від 31.10.2007 року № 198/22 та рішення господарського суду по справі № 904/930/13-г від 15.05.2013 року.

29. Як зазначено вище, вказаним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 у справі № 904/930/13-г зустрічний позов ТОВ "Торг Інвест" задоволено та визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, який визнаний укладеним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2012р.

Строк дії договору встановлено до 19.09.2017.

30. Як встановлено судами, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки 14.08.2017.

Разом з листом-повідомленням позивач направив до відповідача проект додаткової угоди до договору оренди (а.с. 88-93).

31. Оскільки відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди не повідомив орендаря про свої заперечення у поновленні договору оренди, умови додаткової угоди повністю відповідають умовам договору оренди землі, визнаного укладеним рішенням господарського суду від 18.01.2012 року, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог на підставі ч.6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

При цьому, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано не прийняла до уваги посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не зазначив, на підставі якої частини статті 33 Закону України «Про оренду землі» він дійшов до висновку про визнання додаткової угоди укладеною, оскільки рішення суду містить посилання на частину 6 зазначеної статті та обставини справи, які свідчать про відсутність заперечень відповідача протягом місяця після закінчення терміну дії договору, і сама колегія прямо послалася на дану частину 6 ст.33 вказаного Закону у своїй постанові, що спростовує доводи касаційної скарги в цій частині.

32. Також місцевим та апеляційним судами на підставі власної оцінки доказів встановлено, що 15.08.2017 року позивачем направлено на адресу міського голови лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі (а.с.94).

Факт направлення поштового відправлення рекомендованого ТОВ «Торг-Інвест» підтверджується копією ф.103 поштового відділення (а.с.94 зворотний бік).

Переоцінка доказів не відноситься до компетенції касаційного суду, визначеної наведеною статтею 300 ГПК України.

Отже, суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги посилання відповідача на неотримання ним листа-повідомлення позивача про поновлення договору.

При цьому, як зазначено вище у правовому висновку Верховного Суду, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

33. Крім того, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано не прийняла до уваги доводи апелянта про відсутність державної реєстрації права користування земельною ділянкою з огляду на наступне.

Дійсно, статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював користування земельною ділянкою на підставі рішень судів у справах, де відповідачем виступала міська рада, яка ухилялась від виконання своїх обов'язків у правовідносинах з позивачем.

І саме така бездіяльність відповідача сприяла неможливості проведення відповідної державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 у справі № 904/930/13-г визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, строк дії договору встановлено до 19.09.2017.

Після ухвалення означеного рішення позивач звернувся до Державної реєстраційної служби із заявою про реєстрацію свого права, проте, державним реєстратором відмовлено у реєстрації договору оренди з посиланням на статтю 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.7 п.1 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції, яка діяла на час звернення позивача до державного реєстратора) у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання припису закону, позивач звертався до міської ради 27.03.2014, 06.08.2014, 27.04.2015 із заявами про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, оскільки без проведення державної реєстрації права власності неможливо зареєструвати похідне право - право оренди ( а.с. 189,190,191 ).

Проте, зазначені звернення позивача залишились без відповіді і відповідного реагування, а тому скаржник безпідставно посилається на відсутність реєстрації права оренди земельної ділянки у державному реєстрі.

Посилання скаржника на положення статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якою передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, є помилковими з огляду на те, що означені зміни набрали чинності з 02.11.2016.

34. Також апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи апелянта про відсутність нотаріального посвідчення договору оренди з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Оскільки саме рішенням суду від 15.05.2013 було визнано укладеною з дня набрання даним рішенням законної сили додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок кадастрові номери 1210100000:01:397:0063, загальна площа 0,1659; 1210100000:01:442:0022, загальна площа 0,0311, 1201100000:01:442:0024, загальна площа 0,4279, в районі вул. Калинової, 14, м. Дніпропетровськ по фактичному розміщенню будівель та споруд, то подальше нотаріальне посвідчення договору не потребується.

35. Крім того, апеляційний суд правомірно вказав, що помилка, допущена господарським судом у зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки, а саме: в тексті рішення зазначено кадастровий номер земельної ділянки площею 0,4279 як 1201100000:01:442:0024, тоді як правильний номер 1210100000:01:442:0024, не є підставою для відмови у позові та задоволення апеляційної скарги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що мова йдеться саме про спірну земельну ділянку, а означена помилка може бути виправлена за клопотанням сторони або ініціативою суду.

36. Також суд касаційної інстанції приймає до уваги наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за позовом особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею предмету та підстав позову.

Предметом даного позову є саме визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладеного та поновленого на підставі вищевказаних рішень господарських судів.

Проте, предметом даного спору не є перевірка дотримання порядку укладення первинного договору оренди, і, зокрема, рішення суду про його укладення, яке мало оскаржуватися в межах відповідного провадження, а тому інші доводи касаційної скарги не стосуються предмету даного спору.

VІІ. Висновки Верховного Суду

37. Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

39. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

40. На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду залишити без змін, як законні та обґрунтовані.

41. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає ухвалену постанову апеляційного суду в силі, суд покладає на відповідача витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2017 у справі №904/9158/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський