Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 07.10.2018 року у справі №916/2036/14 Ухвала КГС ВП від 07.10.2018 року у справі №916/20...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.10.2018 року у справі №916/2036/14

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2036/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Дроботова Т.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторіної Лелі Мазінівни

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Головей В.М., Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.

від 28.12.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Фізичної особи - підприємця Моторіної Лелі Мазінівни

про стягнення 97 293, 57 грн.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Моторіної Лелі Мазінівни (далі - Відповідачка) про стягнення 97293,57 грн. заборгованості за договором б/н від 21.03.2011 (далі - Кредитний договір), у тому числі 62500,00 грн. заборгованості за кредитом, 22070,21 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 6535,86 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 6187,50 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом.

2. Позов мотивований посиланням на неналежне виконання Відповідачкою зобов'язань за Кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.07.2014 позов задоволений повністю.

4. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Моторіної Лелі Мазінівни на рішення суду першої інстанції.

5. Ухвала мотивована посиланням на положення частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України та обставини подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції врахував наявність у матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 02.07.2014, наданого за електронним запитом Господарського суду Одеської області, щодо місця проживання Відповідачка на момент ухвалення рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

6. Моторіна Леля Мазінівна (далі - Скаржниця) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що Відповідачку не можна вважати повідомленою про час і місце розгляду судом справи з огляду на відсутність у матеріалах справи рекомендованих листів на її ім'я з позначкою про її відсутність за відповідною адресою.

8. Скаржниця зазначає, що з 28 лютого 2014 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується записом у паспорті громадянина України та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

9. Позивач у встановлений Судом термін не подав відзив на касаційну скаргу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція)

Стаття 6

1. Кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. …

11. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції)

Стаття 64. Порушення провадження у справі

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. …

Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. …

12. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на момент прийняття ухвал суду апеляційної інстанції) (далі - ГПК України)

Стаття 3. Законодавство про господарське судочинство

… 3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. …

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. …

Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; …

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження

… 2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; …

Розділ XI

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: …

13) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; …

13. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції"

1. Україна повністю визнає на своїй території дію … статті 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

14. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

Суд - Європейський суд з прав людини;…

Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

15. Рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України"

37. Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

38. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справі "Мельник проти України", N 23436/03, пункти 22 - 23, від 28 березня 2006 року).

16. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"

41. … Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, … таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata …

17. Рішення Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії"

Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. З огляду на викладені правові норми та практику Європейського суду з прав людини щодо питання тлумачення і застосування пункту 1 статті 6 Конвенції, Суд відхиляє аргументи Скаржниці про порушення судом апеляційної інстанції її права на доступ до справедливого суду. Адже право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення.

19. Так, положеннями частини 2 статті 261 ГПК України передбачена відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Зазначений річний строк є присічним. Поновлення строку на апеляційне оскарження поза межами зазначеного присічного строку можливе лише за наявності наведених у цій нормі випадків.

20. Суд не приймає до уваги доводи Скаржниці про відсутність у ГПК України в редакції, чинній на момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції, присічного річного строку касаційного оскарження з дня складення повного тесту судового рішення. При цьому, зважаючи на вимоги частини 3 статті 3 ГПК України, яка передбачає застосування закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, Суд враховує, що частиною 2 статті 261 ГПК України врегульований саме порядок вчинення процесуальної дії - відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими з порушенням строку, а не встановлені строки оскарження судових рішень, як це передбачено у підпункті 13 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

21. Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі зазначеної правової норми, оскільки Скаржниця при зверненні з апеляційною скаргою не довела наявність передбаченого нею випадку - пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок неналежного повідомлення її про розгляд справи. Без доведення зазначених обставин у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для з'ясування причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після спливу річного строку з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

22. Водночас Суд враховує наявність у матеріалах справи доказів вжиття судом першої інстанції необхідних заходів для повідомлення Відповідачки про розгляд справи шляхом надіслання копій відповідних процесуальних документів за адресою Відповідачки, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: АДРЕСА_1.

23. Суд апеляційної інстанції з'ясував наведені обставини на підставі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 02.07.2014, наданого за електронним запитом Господарського суду Одеської області. Також суд апеляційної інстанції встановив обставини повернення процесуальних документів суду першої інстанції, направлених за зазначеною адресою Відповідачці, з відміткою підприємства зв'язку "закінчення строку зберігання".

24. З огляду на викладене Суд відхиляє доводи Скаржниці про те, що до матеріалів справи не приєднані рекомендовані листи на її ім'я з позначкою про її відсутність за відповідною адресою, а з 28 лютого 2014 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. Наведені доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції доказів, встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи судом касаційної інстанції.

25. Водночас Суд звертає увагу, що посилаючись на обставини зміни реєстрації її місця проживання з 28 лютого 2014 року, Скаржниця не довела під час розгляду справи судом апеляційної інстанції обставини внесення відомостей щодо таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент ухвалення рішення суду першої інстанції в даній справі. У касаційній скарзі відсутні зазначення про надання Скаржницею доказів, які підтверджують зазначені обставини, але не отримали правової оцінки суду апеляційної інстанції.

26. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав для поновлення строків для оскарження, які б виправдовували втручання у принцип правової визначеності, тому Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи Відповідача про порушення судом вимог статті 6 Конвенції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Звертаючись з касаційною скаргою, Скаржниця не спростувала висновки суду апеляційної інстанції та не довела неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

28. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін ухвали суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

29. Понесені Скаржницею у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржницю, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Моторіної Лелі Мазінівни залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.12.2017 у справі №916/2036/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

Т. Дроботова

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати