Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.05.2019 року у справі №910/9393/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного підприємства "АКСА-М-2" (далі - Підприємство)

на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018 (суддя Привалов А.І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 (головуючий суддя - Мартюк А.І., судді Власов Ю.Л. і Калатай Н.Ф.)

зі справи №910/9393/18

за позовом територіального медичного об`єднання "Психіатрія" у місті Києві (далі - Об`єднання)

до Підприємства

про стягнення 220 032,58 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення 220 032,58 грн. і обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 189 481,88 грн., за прострочення сплати якої нараховані штраф у сумі 20 843 грн. та пеня в сумі 9 707,70 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019:

- позов задоволено частково;

- з Підприємства стягнуто на користь Об`єднання заборгованість у сумі 189 481, 88 грн., пеню в сумі 4 412, 59 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 908, 42 грн.

- в іншій частині позову відмовлено.

3. Рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про незаконність, необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, ухвалення їх за неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, просить скасувати відповідні рішення та постанову попередніх судових інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Скаржник, з посиланням на положення статей 527, 545, 610, 612 Цивільного кодексу України, статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що, застосовуючи ці положення "лише до сторони відповідача, перекрутивши та спотворивши обставини справи", суди здійснили неправильне дослідження та оцінку цих обставин.

Доводи позивача

6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. 03.01.2018 Об`єднання (виконавець) і Підприємство (замовник) уклали договір про надання послуг з прання білизни №1 (далі - Договір), за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з прання білизни, а замовник бере на себе зобов`язання прийняти готову продукцію і провести оплату за наданні послуги у строки та в порядку, передбачені цим договором.

8. Договором визначено, зокрема, що:

- оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акта виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 2.3);

- після закінчення робіт виконавець надає замовникові акт виконаних робіт у 2-х примірниках (пункт 3.4);

- замовник протягом 7 днів від дня одержання акта виконаних робіт зобов`язаний надіслати виконавцеві підписаний акт виконаних робіт або обґрунтовану відмову від приймання робіт (пункт 3.5);

- за порушення умов оплати замовник сплачує штрафні санкції в розмірі 0,2% від суми договору за кожен прострочений день оплати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (пункт 5.2).

9. 06.06.2018 позивач направив відповідачу претензію про оплату наданих послуг в сумі 189 481,88 грн., до якої додав акт від 24.04.2018 №5 про надання послуг з 21.03.2018 по 20.04.2018 на зазначену суму.

Ця претензія відповідачем отримана 07.06.2018, але взятих на себе зобов`язань він не виконав, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість у сумі 189 481,88 грн., на яку нараховані штраф у сумі 20 843 грн. та пеня в сумі 9 707,70 грн.

Отримання вказаних претензій та акта відповідачем не заперечується.

Доказів надіслання відповідачем обґрунтованої відмови від приймання робіт у порядку, визначеному пунктом 3.5 Договору, матеріали справи не містять.

10. Наведене не спростовується відсутністю відповідного замовлення, актів приймання білизни та її повернення, які, як пояснено суду учасниками справи, за попередні періоди також не оформлювалися.

11. Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за актом від 24.04.2018 №5 настав, доказів сплати заборгованості у вказаній сумі відповідачем не подано.

12. Передбачений умовами Договору штраф (у розмірі 0,2% від суми Договору) за своєю правовою природою є пенею, і його стягнення не узгоджується із статтею 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; тому в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 20 843 грн. слід відмовити.

13. Розрахунок позивачем пені в сумі 9 707,70 грн. є невірним; за здійсненим судом перерахунком її сума складає 4 412,59 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Цивільний кодекс України:

стаття 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

- положення цієї глави (глави 63 названого Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання;

частина перша статті 903:

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

15. ГПК України:

частина перша і третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 14:

- суд розглядає справи не інакше, зокрема, як на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках;

стаття 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

16. Зі змісту наведених у пунктах 14 і 15 цієї постанови приписів Цивільного кодексу України і ГПК України в їх системному взаємозв`язку випливає що: 1) оплаті підлягають лише фактично надані послуги; 2)стосовно даної справи: якщо замовник заперечує та не визнає надання йому (одержання ним) послуг з боку виконавця, обов`язок (тягар) доказування дійсного надання послуг покладається на виконавця.

Як вбачається із з`ясованих попередніми судовими інстанціями в даній справі обставин та досліджених ними доказів, виконавцем не надано цим судам доказів надання ним замовникові тих послуг, про які йшлося у позовній заяві зі справи, - при тому, що відповідач послідовно заперечував одержання ним таких послуг від позивача.

З тих же обставин вбачається також, що єдиним документальним підтвердженням позовних вимог виступає складений позивачем та надісланий ним відповідачу акт від 24.04.2018 №5 про надання послуг у певний період часу. Даний акт не був підписаний відповідачем і не повернутий ним позивачу, що послугувало судам попередніх інстанцій підставою для задоволення (часткового) позовних вимог. Проте з відповідним висновком судових інстанцій погодитися не можна, тому що, як це випливає із з`ясованого ними змісту Договору, в останньому були відсутні умови (пункти), які передбачали б, що відмова замовника від підписання згаданого акта та/або неповернення його позивачу підтверджує згоду замовника з викладеним в акті і/або свідчить про одержання ним вказаних в акті послуг.

Отже, позовні вимоги не знаходять підтвердження за матеріалами справи.

17. Таким чином, прийняття судових рішень про задоволення (часткове) позовних вимог не ґрунтується на обставинах справи, встановлених попередніми судовими інстанціями, які (судові інстанції), з достатньою повнотою встановивши обставини даної справи, надали їм невірну правову оцінку, припустившись неправильного застосування норм матеріального права у вигляді незастосування закону, який підлягав застосуванню, - наведених у пункті 14 цієї постанови приписів Цивільного кодексу України, і порушення вказаних у пункті 15 цієї постанови норм процесуального права, а також положення частини другої статті 236 ГПК України щодо обґрунтованості судового рішення.

18. З урахуванням наведеного та згідно із статтею 311 ГПК України судові рішення, прийняті по суті даної справи, підлягають скасуванню в частині, що стосується задоволення (часткового) позовних вимог, з ухваленням у тій же частині нового рішення про відмову в позові.

19. Водночас у частині, яка стосується відмови в задоволенні позовних вимог (про стягнення штрафу та частини пені), рішення попередніх судових інстанцій є такими, що узгоджуються з вимогами закону та встановленими у справі обставинами, в зв`язку з чим у відповідній частині оскаржувані рішення та постанову слід залишити без змін.

Отже, касаційна скарга зі справи має бути задоволена частково.

Заяви щодо розподілу судових витрат зі справи учасниками останньої не подавалися.

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "АКСА-М-2" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 скасувати у частині задоволення позовних вимог про стягнення з приватного підприємства "АКСА-М-2" на користь територіального медичного об`єднання "Психіатрія" у місті Києві заборгованості в сумі 189 481, 88 грн., пені в сумі 4 412,59 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 2 908, 42 грн.

У цій частині в позові відмовити.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог зазначені рішення та постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков