Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.05.2019 року у справі №910/3003/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3003/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - не з`явилися,

відповідачів за первісним позовом - Кошліченко В. С.,

третьої особи за первісним позовом - не з`явилися,

ТОВ "Ланжерон-Інвест" - Козирь Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 (судді: Руденко М. А., Дідиченко М. А., Сулім В. В.) у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест"

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс" у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В. С.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про стягнення заборгованості у розмірі 43 512 961,71 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання договору поруки припиненим,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання додаткової угоди від 08.05.2015 № 5 до договору про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11 фіктивною,

В С Т А Н О В И В:

1. Фабула справи

1.1. У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В. С. звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" (далі - ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерс" (далі - ТОВ "Лідерс") про стягнення солідарно з відповідачів 43 512 961,71 грн заборгованості.

Позивач в обґрунтування позову послався на неналежне виконання ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" своїх зобов`язань за договором про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11, зобов`язання за яким були забезпечені порукою згідно з договором поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - кредитором, ТОВ "Лідерс" - поручителем і ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" - боржником, унаслідок чого станом на 19.12.2016 утворилася заборгованість у сумі 43 512 961,71 грн, з яких: строкова заборгованість за основним боргом кредиту - 27 724 271,53 грн, строкова заборгованість за відсотками - 10 855 620,51 грн, прострочена заборгованість за комісією - 4 275 000,00 грн, пеня за прострочення заборгованості за основним боргом кредиту, відсотками, комісією - 658 069,67 грн.

1.2. ТОВ "Лідерс" звернулося до господарського суду першої інстанції із зустрічним позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", в якому просило визнати припиненим договір поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1 у зв`язку зі збільшенням без згоди поручителя обсягу його відповідальності згідно з додатковою угодою від 08.05.2015 № 5 до спірного кредитного договору.

1.3. ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", у свою чергу, звернулося до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" із зустрічним позовом про визнання додаткової угоди від 08.05.2015 № 5 до договору про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11 фіктивною, наголошуючи, що не укладало і не підписувало зазначену додаткову угоду, у товариства немає строкової заборгованості за договором про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11.

1.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 (суддя Демидов В. О.) первісний позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість у сумі 43 512 961,71 грн і 240 000,00 грн судового збору. Зустрічний позов ТОВ "Лідерс" задоволено; визнано припиненим договір поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1, укладений між ТОВ "Лідерс", ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" і ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ТОВ "Лідерс" 1 600,00 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" відмовлено у повному обсязі.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про неналежне виконання ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" своїх зобов`язань за договором про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11, у зв`язку з чим визнав обґрунтованими наведені у первісному позові вимоги, заявлені до цього відповідача. Водночас суд зазначив, що немає підстав для покладення на ТОВ "Лідерс" відповідальності перед кредитором за порушення боржником зобов`язань за спірним кредитним договором і стягнення з ТОВ "Лідерс" солідарно заявленої суми заборгованості, оскільки додатковою угодою № 5 до кредитного договору, укладеною без згоди ТОВ "Лідерс" як поручителя, було запроваджено додатковий вид платежу - комісійну винагороду, що змінило обсяг відповідальності поручителя майже на шосту частину від усієї суми основного зобов`язання, що згідно з частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України має наслідком припинення поруки. Із цих самих підстав місцевий господарський суд задовольнив зустрічний позов ТОВ "Лідерс" про визнання припиненим спірного договору поруки.

Відмовляючи у зустрічному позові ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" про визнання додаткової угоди від 08.05.2015 № 5 до договору про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11 фіктивною, місцевий господарський суд виходив із недоведеності факту непідписання такої угоди повноважним представником ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" і зазначив, що товариство у цьому випадку неправильно обрало спосіб захисту порушеного права.

1.5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 (судді: Корсакова Г. В., Хрипун О. О., Чорна Л. В.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 змінено, доповнено резолютивну частину рішення реченням такого змісту: "У первісному позові ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Валендюка В. С. до ТОВ "Лідерс" відмовити".

Суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, тобто на час прийняття оскаржуваного рішення) якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним, натомість місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні помилково не зазначив про відмову у задоволенні первісного позову до ТОВ "Лідерс".

1.6. Господарський суд міста Києва 06.07.2018 видав наказ на примусове виконання рішення місцевого господарського суду у цій справі.

1.7. ТОВ "Ланжерон-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача у наказі Господарського суду міста Києва у цій справі, яка ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 (суддя Привалов А. І.) була задоволена; замінено стягувача у наказі Господарського суду міста Києва від 06.07.2018, а саме стягувача - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) його правонаступником - ТОВ "Ланжерон-Інвест" (код ЄДРПОУ 41932522).

2. Підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами і короткий зміст судового рішення

2.1. У листопаді 2018 року ТОВ "Ланжерон-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у цій справі за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати зазначену постанову в частині визнання припиненим договору поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ "Лідерс" у позові про визнання припиненим зазначеного договору поруки.

В обґрунтування заяви товариство наголосило, що є новим кредитором і правонаступником ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у зобов`язаннях за договором про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11 (зі змінами та доповненнями) та за договором поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1 згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018, у зв`язку з чим 17.10.2018 заявник отримав витяги із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.05.2015 щодо ТОВ "Лідерс" і ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ", із яких вбачається, що станом на дату укладення додаткової угоди від 08.05.2015 № 5 до договору про невідновлювальну кредитну лінію від 27.12.2011 № 6-01-11 ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" було засновником ТОВ "Лідерс", кінцевим бенефіціаром (контролером) цих товариств є ОСОБА_1 , а директором - Савченко В. М., тому ТОВ "Лідерс" знало та не заперечувало проти укладення додаткової угоди від 08.05.2015 № 5 до кредитного договору.

На думку скаржника, наведені обставини є нововиявленими і такими, що існували на час розгляду цієї справи, не були відомі позивачеві за первісним позовом та/або його правонаступнику, тому є підставою для перегляду постанови у справі у відповідній частині за нововиявленими обставинами.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 (судді: Руденко М. А., Дідиченко М. А., Сулім В. В.) у задоволенні заяви ТОВ "Ланжерон-Інвест" про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у цій справі за нововиявленими обставинами в частині задоволення зустрічної позовної заяви ТОВ "Лідерс" відмовлено; зазначену постанову Київського апеляційного господарського суду у частині задоволення зустрічної позовної заяви ТОВ "Лідерс" залишено без змін.

Апеляційний господарський суд установив, що обставини, на які посилається заявник, були відомі сторонам у справі та суду, вони не можуть вважатися нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, не спростовують висновків, викладених у постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у цій справі, про перегляд якої (у частині задоволення зустрічної позовної заяви ТОВ "Лідерс") за нововиявленими обставинами подано зазначену заяву.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. ТОВ "Ланжерон-Інвест" подало касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у частині визнання припиненим договору поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1 скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ "Лідерс" у позові про визнання припиненим договору поруки від 28.12.2011 № 6-01-11/1, укладеного між ТОВ "Лідерс", ТОВ "Люкстрейдкомпані Київ" і ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Підставами для скасування оскарженої постанови відповідач вважає порушення судом норм матеріального права (частини 1 статті 92, частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України, статті 62 Закону України "Про господарські товариства") і процесуального права (пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України), посилаючись на те, що наведені у заяві обставини є нововиявленими, вони існували, не були відомі позивачеві за первісним позовом на час розгляду справи скаржникові та є істотними для розгляду справи.

3.2. Від ТОВ "Лідерс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому товариство просить продовжити строк подання відзиву на касаційну скаргу до дати судового засідання.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників ТОВ "Ланжерон-Інвест", ТОВ "Лідерс", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. За змістом частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Дослідження обставин і перевірка доказів щодо наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживань (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

4.3. Апеляційний господарський суд, урахувавши наведені положення процесуального законодавства, надавши оцінку аргументам заявника, встановив, що обставини, на які заявник послався як на нововиявлені (поєднання в одній особі представника позичальника і поручителя - директора ОСОБА_3 , що підтверджується витягами із ЄДРПОУ від 17.10.2018 станом на 08.05.2015, а отже і обізнаність поручителя про збільшення його відповідальності у зв`язку з укладенням додаткової угоди від 08.05.2015 № 5 до кредитного договору) не є такими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не характеризуються наявністю необхідних ознак існування нововиявлених обставин; заявник не довів, що ці обставини не могли бути відомі позивачеві за первісним позовом на час розгляду справи, оскільки інформація із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є відкритою та загальнодоступною; на час ухвалення судових рішень у справі по суті спору відповідні відомості станом на 08.05.2015 (запитувану дату формування витягів із ЄДРПОУ) містилися в ЄДРПОУ, тобто позивач (ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит) не був позбавлений права та можливості навести відповідні аргументи та обґрунтування під час розгляду судами спору у цій справі. Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що у матеріалах справі є витяги із ЄДРПОУ станом на 27.12.2016 і станом на 17.01.2017, згідно з відомостями, зазначеними в яких, директором відповідачів за первісним позовом є ОСОБА_3 . (із 31.10.2013 та з 08.11.2012, відповідно), а отже обставини, на які послався заявник у своїй заяві, були відомі сторонам у справі та суду і не можуть вважатися нововиявленими; не свідчать про істотність і не спростовують у наведеному випадку висновків суду, викладених у постанові від 11.01.2018.

Під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами апеляційний господарський суд правомірно розглянув заяву в межах вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, що узгоджується з положеннями частини 5 статті статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи викладене, перевіривши обґрунтованість наведених заявником доводів щодо наявності (відсутності) нововиявлених обставин у цьому випадку, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку, що наведені ТОВ "Ланжерон-Інвест" мотиви перегляду постанови у справі у відповідній частині не можна вважати такими, що свідчать про наявність нововиявлених обставин.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

За змістом частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не отримали підтвердження, не спростовують установленого апеляційним господарським судом та ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права.

5.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскарженої постанови у справі, виходячи із доводів касаційної скарги, та задоволення касаційної скарги скаржника.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланжерон-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі № 910/3003/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак