ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 910/9271/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Мамалуй О. О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О. О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Руденко М. А.; судді: Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А.)

від 30.11.2021

у справі № 910/9271/21

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Оніщук Оксана Іванівна Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

про визнання договору дарування та акту приймання-передачі недійсними, скасування реєстраційної дії,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - Литвиненко С. С. ;

відповідача 2 - не з'явився;

відповідача 3 - не з'явився;

третьої особи на стороні відповідачів- не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна", у якому просить:

- визнати недійсним договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" № 580 від
16.02.2021, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" від
16.02.2021, підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

- скасувати реєстраційну дію № 1000681070008058598 від 17.02.2021, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оніщук О. І. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що укладення договору дарування та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" від 16.02.2021 відбулось без письмової згоди позивачки, а тому за доводами останньої, згадані договір, акт та реєстраційна дія, яка є похідною від зазначених правочинів, суперечать пункту 17.3, пункту 17.4 Статуту Товариства, статтям 6, 11, 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 167 Господарського кодексу України, статті 116 Цивільного кодексу України.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 залишено без розгляду позов на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що представник позивача не з'явився у судове засідання.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва, з огляду на відсутність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме: статтю 13, частину 1 статті 56, частини 1, 2 статті 61, статті 120, 177, 202, 226 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому скаржниця зазначає, що відповідно до змісту ухвал Господарського суду міста Києва від 14.06.2021,20.07.2021,11.08.2021,15.09.2021 суд викликав у підготовче засідання учасників справи та їх представників, а отже, в силу вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України явка учасників справи була обов'язковою. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до згаданих ухвал явка учасників справи обов'язковою не визнавалася.

Також скаржниця вказує на те, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що представником позивача було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача, не врахував, що така заява була розглянута судом першої інстанції в підготовчому засіданні 15.09.2021, за результатами якого було постановлено ухвалу про виклик сторін на 29.09.2021 відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України, а отже явку сторін було визнано обов'язковою.

Крім того, скаржниця звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, а також від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на
21.07.2021. Викликано у підготовче засідання представників учасників справи.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

20.07.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 21.07.2021 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання на 11.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України викликано ОСОБА_2 як позивача, ОСОБА_3 як відповідача - 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" як відповідача - 3 та Оніщук Оксану Іванівну Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу як третю особу у підготовче засідання на 11.08.2021.

У підготовче засідання 11.08.2021 з'явився представник позивача, який підтримав клопотання про витребування документів, яке було подано разом із позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 відкладено підготовче засідання на 15.09.2021. Частково задоволено клопотання представника позивача про витребування документів. Викликано у підготовче засідання представників учасників справи. Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи. При цьому суд звернув увагу сторін на необхідність подати до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, у випадку неможливості забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання.

10.09.2021 до господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України викликано ОСОБА_2 як позивача, ОСОБА_3 як відповідача - 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" як відповідача - 3 та Оніщук Оксану Іванівну Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу як третю особу у підготовче засідання на 29.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач не скористався своїм правом та не повідомив суд про причини неявки, матеріали справи не містять заяви позивача про розгляд справи без участі його представника. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно ускладнювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі залишити позов без розгляду. Суд враховує, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні, позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту, а саме направити (телефонограму, лист на електронну пошту), повідомивши суд про поважність причин неявки.

З огляду на те, що саме позивач є заінтересованою особою у вирішенні даної судової справи, однак вдруге не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Отже, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання щодо наявності правових підстав в суду першої інстанції для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

5.3. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

5.4. Так, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.

Відповідно до частин 1 -4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених частин 1 -4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

5.5. У постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 викладено таку правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.

5.6. Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 до господарського суду 10.09.2021 надійшло клопотання позивача про розгляд справи без їх участі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України викликано ОСОБА_2 як позивача, ОСОБА_3 як відповідача - 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія наукової краси-Україна" як відповідача - 3 та Оніщук Оксану Іванівну Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу як третю особу у підготовче засідання на 29.09.2021.

Тобто, не зважаючи на подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України викликав його у судове засідання, що свідчить про те, що його нез'явлення перешкоджало розгляду справи.

При цьому відповідно до матеріалів справи ухвала Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 була направлена представнику позивача в той же день на його офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Разом з тим в судове засідання, призначене на 29.09.2021, позивачка чи її представник не з'явилися та не повідомили про причини неявки.

З огляду на викладене, з врахуванням правових позицій Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачка чи її представник не з'явилися у судове засідання та не повідомили про причини неявки.

Отже, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме статей 120 та 226 Господарського процесуального кодексу України, що згідно із статтею 312 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас скасування ухвали місцевого господарського суду у даній справі судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про порушення апеляційною інстанцією й зазначеної норми процесуального права. Натомість ухвала суду першої інстанції від 29.09.2021 є обґрунтованою і такою, що відповідає засаді верховенства права, закріпленій у статтях 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, тому зазначену ухвалу відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України слід залишити в силі, задовольнивши, таким чином, касаційну скаргу.

При цьому, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не порушив прав позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 312 Господарського процесуального кодексу України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.3. Враховуючи викладене вище, постанова суду апеляційної інстанції від
30.11.2021 підлягає скасуванню внаслідок порушення норм процесуального права, а саме приписів статей 120 та 226 Господарського процесуального кодексу України, яке призвело до прийняття неправильного судового рішення, а ухвала місцевого господарського суду від 29.09.2021 залишенню в силі як така, що винесена з правильним застосуванням норм процесуального права.

7. Судові витрати

7.1. Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2270 грн (за приписами підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з позивачки на користь скаржниці.

Керуючись статтями 129, 236, 238, 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 скасувати, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 у справі № 910/9271/21 залишити в силі.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови суду.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй