Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.06.2019 року у справі №914/1772/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/1772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача: Маглиш Л. С.,

відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

інших: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019

у складі колегії суддів: Скрипчук О. С. - головуючої, Дубник О. П., Желіка М. Б.

у справі за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

до Державного підприємства "Львіввугілля"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості

про розірвання договору на постачання електричної енергії

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог

1. У вересні 2018 року Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Львіввугілля" (далі - ДП "Львіввугілля", відповідач) про розірвання договору № 19- ЕП від 01.04.2013 про постачання електричної енергії.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 914/1772/18 в порядку загального позовного провадження та згодом ухвалою суду від 20.11.2018 залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство енергетики та вугільної промисловості (далі - третя особа).

3. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 19-ЕП від 01.04.2013 щодо оплати вартості електричної енергії та наявністю у нього значного обсягу заборгованості перед позивачем в розмірі 736 983 010,61 грн, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4.01.04.2013 між Львівською філією ДП "Регіональні електричні мережі" (постачальник) та ДП "Львіввугілля" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 19-ЕП (далі - Договір) за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач взяв на себе зобов'язання оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі та розрахунки згідно з умовами Договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами.

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 292 від 14.08.2018 позивачем надіслано на адресу відповідача попередження про обмеження постачання електроенергії, у зв'язку з наявністю значної суми заборгованості з оплати електричної енергії.

6. Листом № 332 від 06.09.2018 позивачем повідомлено відповідача про наявність у ДП "Львіввугілля" дебіторської заборгованості, яка станом на 01.09.2018 складає 736 983 010,61 грн.

7. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2018 у справі № 914/1664/18 стягнуто з ДП "Львіввугілля" на користь ДП "Регіональні електричні мережі" 628 102 724,88 грн заборгованості, 27 684 279,01 грн - 3 % річних, 98 223 109,52 грн інфляційних втрат, 116 287,97 грн пені та 616 700,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

8. Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, відтак порушення ним істотних умов Договору, позивач звернувся з позовом до суду про розірвання вказаного Договору.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 позов ДП "Регіональні електричні мережі" задоволено повністю. Розірвано Договір про постачання електричної енергії № 19-ЕП від 01.04.2013 укладений між Львівською філією ДП "Регіональні електричні мережі" та ДП "Львіввугілля". Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору.

10. Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії, що є істотним порушенням умов Договору та підставою для його розірвання в судовому порядку на підставі статті 651 ЦК України.

11. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 у справі № 914/1772/18 скасовано. Провадження у справі № 914/1772/18 закрито.

12. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції мотивована необхідністю розгляду та вирішення даного спору з огляду на порушення щодо позивача (ДП "Регіональні електричні мережі") провадження у справі про банкрутство та приписи частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у межах справи про банкрутство. На підтвердження своїх висновків апеляційний господарський суд послався на позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07.02.2018 у справі № 925/997/17.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із наведеним судовим рішенням апеляційного господарського суду ДП "Регіональні електричні мережі" через апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 914/1772/18 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.20118 у даній справі.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/1722/18 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Случа О. В. - головуючого, Кушнір І. В., Міщенко І. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.05.2019.

15. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 914/1772/18 та призначено вказану касаційну скаргу до розгляду на 25.06.2019.

16.18.06.2019 суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В. (головуючий), Кушнір І. В., Міщенко І. С. подано заяву про самовідвід у справі № 914/1772/18, яка мотивована неправильним визначенням категорії спору, у зв'язку з чим було порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.

17. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2019 заяву суддів Случа О. В. (головуючий), Кушніра І. В., Міщенка І. С. про самовідвід у розгляді справи № 914/1772/18 задоволено.

18.19.06.2019 на електронну адресу та згодом 24.06.2019 на поштову адресу Верховного Суду від ДП "Львіввугілля" надійшов відзив на касаційну скаргу №
8.1/966 від 18.06.2019, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу ДП "Регіональні мережі" без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 - без змін.

19. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.06.2019 № 29.3-02/839 у зв'язку з ухвалою про самовідвід суддів Случа О. В. (головуючий), Кушніра І. В., Міщенка І. С. призначено повторний перерозподіл судової справи № 914/1772/18.

20. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/1772/18 було визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.06.2019.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й. прийнято справу № 914/1772/18 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою ДП "Регіональні електричні мережі" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 до провадження та ухвалено розглянути касаційну ДП "Регіональні електричні мережі" у судовому засіданні, яке призначено ухвалою Верховного Суду від 06.06.2019 на 25.06.2019.

22. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2019 касаційне провадження у справі № 914/1772/18 було зупинено до вирішення Великою палатою Верховного Суду справи № 289/2204/17.

23. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 провадження у справі поновлено та призначено у справі судове засідання на 05.09.2019 у зв'язку із усуненням обставин, які зумовили його зупинення.

24. У зв'язку із незапланованим перебуванням судді-доповідача у відпустці ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 розгляд касаційної скарги ДП "Регіональні електричні мережі" призначено на 19.09.2019.

25. У судове засідання 19.09.2019 з'явився представник позивача, який надав пояснення у справі.

26. Відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка учасників не була визнана обов'язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників відповідача та третьої особи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи скаржника

(Державного підприємства "Регіональні електричні мережі")

27. ДП "Регіональні електричні мережі" посилаючись на частини 1, 2 статті 2, частини 1, 2 статті 4, частини 1, 2, 3, 5 статті 236, пункт 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, частину 1 статті 80 ЦК України зазначає, що позивачем вірно визначено територіальну юрисдикцію та заявлено позов за місце знаходженням відповідача, відтак спір підлягає вирішенню саме в господарському судочинстві, а тому апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконної і необґрунтованої постанови від 20.03.2019 та скасування рішення суду першої інстанції від 11.12.2018 у даній справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Державного підприємства "Львіввугілля" (відповідача)

28. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Львіввугілля" заперечує щодо доводів касаційної скарги позивача зазначаючи, що несплата заборгованості за електроенергію не може бути підставою для розірвання Договору на електропостачання, оскільки на момент розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Львівської області від 28.11.2018 по справі № 914/1664/18 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію, 3 % річних, інфляційні втрати, пеню та витрати на оплату судового збору. Крім того, ДП "Львіввугілля" віднесено до об'єктів, що мають стратегічне значення для держави. Також у даному відзиві відповідач погоджується із позицією апеляційного господарського суду щодо необхідності розгляду та вирішення заявлених ДП "Регіональні електричні мережі" позовних вимог в межах справи про банкрутство.

Доводи інших учасників справи

29. Від Міністерства енергетики та вугільної промисловості (третьої особи) відзиву на касаційну скаргу станом на 19.09.2019 не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

33. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

34. Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про розірвання Договору постачання електричної енергії обґрунтована невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої йому електроенергії.

35. Задовольняючи позовні вимоги ДП "Регіональні електричні мережі" суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявленого позову ДП "Регіональні електричні мережі" та доведеності істотного порушення відповідачем умов Договору постачання електричної енергії, тоді як апеляційний господарський суд дійшов висновку, що даний спір, враховуючи порушення щодо позивача справи про банкрутство, має розглядатися та вирішуватися у межах справи про банкрутство, відтак рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018 скасував, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

36. Позивач не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції у касаційній скарзі посилається на невірне застосування апеляційним судом норм матеріального, а також порушення норм процесуального права та вказує на необхідність розгляду та вирішення спору саме в господарському судочинстві.

37. Отже, враховуючи предмет заявлених вимог, зміст правовідносин, що склались між сторонами спору та доводи касаційної скарги, спірним є питання щодо можливості розгляду заявлених позивачем вимог про розірвання договору на постачання електричної енергії у межах справи про банкрутство.

38. Надаючи оцінку доводам скаржника, правовідносинам, що склались між сторонами спору, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зважає на таке.

39. Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

40. Згідно із частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому частиною 6 статті 12 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

41. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2013 між сторонами спору укладено договір про постачання електричної енергії № 19-ЕП, невиконання умов якого зі сторони відповідача як споживача щодо оплати електричної енергії стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

42. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2015 у справі № 911/4610/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Регіональні електричні мережі".

43. Відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

44. Указана норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

45. Справи, передбачені пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 9 статті 30 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.

46. Аналіз наведеного свідчить, що частина 4 статті 10 закону про банкрутство підлягає застосуванню лише у разі, якщо вимога пред'являється до боржника під час провадження у справі про його банкрутство; вимога має бути майновою або про недійсність правочину з боржником у цій справі про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 907/574/116).

47. Отже цільова спрямованість Закону про банкрутство передбачає розгляд в межах справи про банкрутство саме майнових спорів та спорів про недійсність правочину з боржником, що має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредиторів, які можуть, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог.

48. Разом із тим ДП "Регіональні електричні мережі" щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство звернулося до суду з вимогою про розірвання Договору про постачання електричної енергії, яка є немайновою.

49. Суд відзначає, що спір за цією вимогою (на відміну від немайнової вимоги про визнання недійсним укладеного боржником правочину, з якою апеляційним судом помилково ототожнено позовну вимогу ДП "Регіональні електричні мережі") не входить до числа тих, що відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство та пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України підлягає розгляду господарським судом в межах справи про банкрутство. Той факт, що право оренди є майновим правом і охоплюється поняттям "власність" за змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не змінює бухгалтерський облік такого права як нематеріального активу та не впливає на кваліфікацію спору про розірвання договору постачання електричної енергії як немайнового (близькі за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 26.06.2019 у справі № 289/2227/17, від 03.07.2019 у справі № 289/2204/17).

50. Таким чином, позовні вимоги ДП "Регіональні електричні мережі" є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не пов'язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство позивача, відтак ці вимоги мають розглядатися окремо поза межами справи про банкрутство в порядку позовного провадження (аналогічного висновку щодо розгляду позовних вимог про розірвання договору в окремому позовному провадженні дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.02.2018 у справі № 916/738/16).

51. Тому в даному випадку місцевим господарським судом правомірно розглянуто заявлені позивачем вимоги про розірвання договору про постачання електричної енергії в окремому позовному проваджені поза межами справи про банкрутство.

52. За наведеного суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду заявлених позивачем вимог про розірвання договору в межах справи про банкрутство та безпідставно скасував рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2018, та закрив провадження у справі у справі № 914/1772/18 з посиланням на приписи пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

53. Посилання апеляційного господарського суду в обґрунтування своїх висновків на позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладену у постанові від 07.02.2018 у справі № 925/997/17 є безпідставним та судом не береться до уваги, оскільки дану позицію викладено з урахування інших обставин справи, які є відмінними та протилежними із даною справою. У справі № 925/997/17 предметом судового розгляду майнова вимога боржника (про витребування майна з чужого незаконного володіння), тоді як у даній справі - вимога боржника є немайновою (про розірвання Договору про постачання електричної енергії).

Щодо суті касаційної скарги

54. Доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

56. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

57. З урахуванням викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням матеріалів оскарження для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.

Щодо судових витрат

58. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, питання розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.

Висновки щодо застосування норм права

59. Відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

60. Указана норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, яким визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

61. Цільова спрямованість Закону про банкрутство передбачає розгляд в межах справи про банкрутство саме майнових спорів та спорів про недійсність правочину з боржником, що має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредиторів, які можуть, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог.

62. Позов позивача, який є боржником у справі банкрутство, про розірвання договору про постачання електричної енергії є немайновим, відтак підлягає розгляду в окремому позовному проваджені поза межами справи про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 914/1772/18 скасувати повністю.

3. Справу № 914/1772/18 направити до Західного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

Л. Й. Катеринчук