Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.07.2019 року у справі №909/485/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/485/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Печерний С.Л.,

відповідача - Боглан С.В. ,

третьої особи -1 - Лисенка В.О.,

третьої особи -2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз»

про стягнення 3027474,02 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Комунальник-Т»

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. АТ «Укртрансгаз» звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ «Тисменицягаз» про стягнення 3027474,02 грн., з яких: 1268697,68 грн. вартість послуг балансування обсягів природного газу, 1191470,30грн. пеня, 129859,92 грн. 3% річних, 437446,12 грн. інфляційні втрати.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання, обумовлені пунктом 9.4 договору транспортування природного газу №1512000742 від 17.12.2015 (зі змінами) та пунктом 4 глави 4 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи (в редакції до 28.04.2017) щодо оплати виявленого позивачем у 2016-2017 роках обсягу негативного місячного небалансу, визначеного у актах надання послуг балансування обсягів природного газу з розрахунками вартості послуг балансування за січень - грудень 2017 року, рахунках на оплату за січень - грудень 2017 року на загальну суму 23192071,83грн.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 (колегії суддів: Кобецька С.М., Ткаченко І.В., Фанда О.М.) закрито провадження у справі за позовом АТ «Укртрансгаз» до відповідача ПАТ «Тисменицягаз» в частині стягнення 1268697,68грн. вартості послуг балансування обсягів природного газу. Відмовлено в позові АТ «Укртрансгаз» до відповідача ПАТ «Тисменицягаз» в частині стягнення 1191470,30 грн. пені, 129859,92 грн. 3% річних, 437446,12 грн. інфляційних втрат. Залишено за позивачем судові витрати в сумі 26381,64 грн.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 (колегії суддів: Зварич О.В., Желік М.Б., Орищин Г.В.) рішення Господарського суду Івано-Франковської області від 06.12.2018 залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1191470,30 грн., 3% річних у розмірі 129859,92 грн. та інфляційних витрат у розмірі 437446,12 грн., а також витрат по сплаті судового збору, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

6. Скаржник також просить суд змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині висновку суду щодо оплати заборгованості відповідача за грудень 2017 року на суму 1268697,68 грн. платіжними дорученнями №4 від 31.01.2018 та №5 від 06.02.2018, змінивши такі висновки суду із зазначенням про те, що вказана заборгованість відповідача була сплачена згідно з платіжними дорученнями №2 від 21.05.2018, №14 від 25.05.2018 та №15 від 26.06.2018.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Скаржник зазначає, що місцевим і апеляційним господарськими судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

8. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що заборгованості відповідача за грудень 2017 року на суму 1268697,68 грн. була погашена відповідачем згідно з платіжними дорученнями №4 від 31.01.2018 та №5 від 06.02.2018, в той час як вказана заборгованість відповідача була сплачена згідно з платіжними дорученнями №2 від 21.05.2018, №14 від 25.05.2018 та №15 від 26.06.2018.

9. При цьому судами не враховано, що оскільки у платіжних дорученнях №4 від 31.01.2018 та №5 від 06.02.2018 не було зазначено період (місяць, рік) здійснюваної відповідачем оплати, позивачем відповідно до пункту 8.3 договору було проведено зарахування коштів, сплачених на підставі вказаних платіжних доручень, у першу чергу в рахунок погашення заборгованості за надані послуги, яка виникла у попередніх періодах, а саме в червні-жовтні 2017.

10. Судами також не було взято до уваги ту обставину, що нарахування позивачем штрафних санкцій було здійснено на суму основного боргу, погашену відповідачем власними коштами, тобто поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.

11. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили повно та всебічно обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень (підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні), не встановили характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосували норми матеріального права до відповідних правовідносин, а тому їх висновки про відмову у задоволенні позовних вимог є помилковими.

Доводи інших учасників справи

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що погашення заборгованості по оплаті за транспортування газу здійснювалось ним виключно за рахунок субвенцій з державного бюджету на підставі постанови КМУ №256 від 04.03.2002 в порядку Постанови КМУ №20 від 11.01.2005.

13. У відзиві на касаційну скаргу НАК «Нафтогаз України» посилається на невиконання відповідачем умов договору транспортування в частині оплати отриманих послуг.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. 17.12.2015 між ПАТ «Укртрансгаз» (оператор) та ПАТ «Тисменицягаз» (замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000742, відповідно до якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

15. Згідно з пунктом 2.2, 2.3 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015р. (далі Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

16. Пунктом 2.3 договору обумовлено, що до послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором належать послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі балансування).

17. Відповідно до пункту 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

18. Згідно з пунктом 9.4 договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

19. В пункті 11.4 договору зазначено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

20. У відповідності до пункту 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

21. Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).

22. 29.11.2017 оператор та замовник уклали додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015р. № 1512000742, в пункті 7 якої обумовили, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами по договору, починаючи з 29 грудня 2016 року.

23. Згідно інформації про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж за 2016-2017р.р. у ПАТ «Тисменицягаз» виявлено небаланс обсягів.

24. За твердженням позивача, ним було здійснено процедуру алокації відповідача, за результатами якої було встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів у лютому-грудні 2016р. та січні-грудні 2017 року.

25. На підтвердження обсягів небалансів у ПАТ «Тисменицягаз» позивач надав відповідні довідки «Інформація про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж з зазначенням обсягів небалансу за 2016-2017 роки».

26. У зв`язку з не врегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу за вказані періоди у строк та в порядку, визначеними умовами договору та Кодексом, позивач надав відповідачу послуги балансування, про що складені та направлені відповідачу односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, додатками до яких є розрахунки вартості послуг балансування та рахунки на оплату послуг на загальну суму 23192071,83 грн.

27. В ході розгляду справи судами встановлено, що 20.01.2017 з метою погашення взаємної заборгованості між Головним управлінням Державної Казначейської служби України в Івано-Франківської області (сторона 1), Департаментом фінансів Івано-Франківської ОДА (сторона 2), Фінансовим управлінням Тисменицької РДА (сторона 3), ТзОВ «Івано-Франківськгаз збут» (сторона 4), ПАТ «Тисменицягаз» (сторона 5), ПАТ «Укртрансгаз» (сторона 6) та НАК «Нафтогаз України» (сторона остання) укладено спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України №524/у, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій" №20 від 11.01.2005р.

28. В розділі 2 спільного протокольного рішення №524/у від 20.01.2017р. його сторони погодили наступний порядок проведення взаєморозрахунків.

29. Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду Державного бюджету України стороні 1 у сумі 4696469,98 грн. з приміткою «Постанова Уряду від 11.01.05 №20» (пункт 2.2 спільного протокольного рішення).

30. Послідовність перерахування сторонами 2- 6 останній стороні коштів сумі 4696469,98 грн відображено у пунктах 2.3-2.8 спільного протокольного рішення.

31. Згідно розділу 4 сторони, що підписали спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду від 11.01.2005 № 20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

32. ПАТ "Укртрансгаз" підписало спільне протокольне рішення без жодних зауважень, а, отже, позивач погодився на визначений порядок розрахунків.

33. На аналогічних умовах між цими ж сторонами укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України № 700/у від 06.02.2017 на суму 3200000,00 грн, №701/у від 06.02.2017 на суму 312837,17 грн, №702/у від 06.02.2017 на суму 294045,92грн, №703/у від 06.02.2017 на суму 278265,56 грн, №704/у від 06.02.2017 на суму 1500000,00 грн, №705/у від 06.02.2017 на суму1080880,45 грн, №1412/у від 22.02.2017 на суму 3830541,40 грн, №2001/у від 21.03.2017 на суму 3068751,66 грн, №2428/у від 20.04.2017 на суму 956436,38 грн, №2783/у від 23.05.2017 на суму 1166622,61 грн, №3001/у від 22.06.2017 на суму 538143,65 грн, №3119/у від 20.07.2017 на суму 276682,80 грн, №3251/у від 16.08.2017 на суму 295037,53 грн, №3593/у від 20.09.2017 на суму 303000,00 грн., №3748/у від 19.10.2017 на суму 428098,10 грн, №4120/у від 28.11.2017 на суму 943300,00 грн, №4569/у від 19.12.2017 на суму 2128123,49 грн.

34. Судами встановлено, що ПАТ "Тисменицягаз" належно виконало свої зобов`язання, обумовлені пунктами 2.7 спільних протокольних рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №1 від 26.01.2017, №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 09.02.2017, №15 від 03.05.2017, №16 від 29.06.2017, №18 від 21.09.2017, №№ 19,20 від 28.09.2017, №№ 21,22 від 01.11.2017, №№ 23,24 від 20.12.2017 та банківськими виписками.

35. Також, в матеріалах справи містять копії платіжних доручень №4 від 31.01.2018 та № 5 від 06.02.2018, якими підтверджено перерахування відповідачем позивачу коштів в сумі 6300000,00 грн згідно договору №1512000742 від 17.12.2015 на підставі постанови КМУ № 256 від 04.03.2002р, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

36. Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач оплатив спірну вартість послуг балансування обсягів природного газу, обумовлених договором транспортування природного газу № 1512000742 від 17.12.2015, у зв`язку з чим суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про припинення існування між сторонами предмету спору щодо стягнення 1268697,68 грн. за надані послуги балансування обсягів природного газу та наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зазначеній частині позовних вимог в силу положень пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

37. Судами також відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1191470,30 грн пені, 129859,92 грн 3% річних та 437446,12 грн інфляційних втрат.

38. Рішення та постанова мотивовані тим, що для застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 13.5 договору та наслідків порушення грошових зобов`язань, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями. Доказів в підтвердження такого порушення не подано, як і не доведено того, що оплата повної вартості наданих послуг балансування здійснена відповідачем та зарахована позивачем іншими платіжними дорученнями, ніж № 4 від 31.01.2018, № 5 від 06.02.2018 згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від № 256 від 04.03.2002 (зі змінами введеними в дію з 01.01.2018).

Касаційний розгляд справи

39. У зв`язку з перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

40. У зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 31.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV

41. Стаття 509

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

42. Частина перша статті 526

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

43. Стаття 610

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

44. Частина друга статті 625

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

45. Частина перша статті 714

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

46. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

47. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

48. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

49. Частина перша статті 85

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

50. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Пункт 1 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

53. Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

54. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

55. Відповідно до пункту 13.5 договору в разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

56. Як встановлено судами, заявлені позивачем до стягнення суми, а саме: 1191470,30 грн пені, 129859,92 грн 3% річних та 437446,12 грн інфляційних втрат, розраховані від суми боргу за надані послуги з балансування обсягів природного газу.

57. При цьому у спірному періоді відповідач проводив оплату за послуги з балансування виключно за рахунок коштів, що виділялись у вигляді субвенцій на оплату пільг та житлових субсидій населенню щодо послуг з транспортування природного газу у відповідності до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою КМУ № 20 від 11.01.2005, який діяв до 01 січня 2018 року та згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від № 256 від 04.03.2002 (із змінами та доповненнями).

58. Суди встановили, що у період з січня по грудень 2017 року включно між ГУ ДКСУ в Івано-Франковській області, Департаментом фінансів Івано-Франковської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Тисменицької РДА, ПАТ «Укртансгаз» та НАК «Нафтогаз України» було підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

59. Відтак, підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаємних розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, їх сторони, в тому числі позивач, погодили порядок проведення взаєморозрахунків.

60. Отже доводи скаржника про порушення відповідачем строків оплати послуг з балансування, що передбачені договором, та притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення інфляційних втрат, процентів річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за вказаним договором є безпідставними.

61. Доводи скаржника про те, що відповідач може на власний розсуд розпоряджатися грошовими коштами, що надходять на його рахунки відповідно до Постанови КМУ №256, що в свою чергу було неможливо згідно приписів постанови КМУ №20, касаційний суд відхиляє з огляду на те, що кошти, отримані відповідачем на відшкодування вартості наданих населенню пільг та субсидій, перераховувались ним на рахунок позивача в день їх поступлення або на наступний день. Тобто розрахунки проводились з дотриманням вимог Постанови КМУ №20 від 11.01.2005.

62. Отже, суди правомірно відмовили у задоволенні зазначеної частини позовних вимог, яка стосується виконання зобов`язань по оплаті послуг з балансування в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 N 20 (зі змінами) та спільними протокольними рішеннями про організацію взаємних розрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, стороною яких є позивач.

63. При цьому судами було враховано відсутність доказів про те, що оплата повної вартості наданих послуг балансування здійснена відповідачем іншими платіжними дорученнями, ніж №4 від 31.01.2018, №5 від 06.02.2018 згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від № 256 від 04.03.2002 (зі змінами).

64. Інші доводи касаційної скарги не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки вони стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі і спростовуються наведеним в оскаржуваних судових рішеннях зі справи. Водночас касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.

66. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення і постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

67. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на Акціонерне товариства «Укртрансгаз», оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів,.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 зі справи № 909/485/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Т. Малашенкова