Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №822/1083/17

провадження №К/9901/34888/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Гриценко В.В. на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя Салюк П.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Білої Л.М., суддів Гонтарука В.М., Граб Л.С.) у справі №822/1083/17 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, за участю третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

а) визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20.05.2016 №980-050-000247795 в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн.

б) зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича включити дані про рахунок ОСОБА_3 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно Договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20.05.2016 №980-050-000247795 в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн.

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Гриценко В.В. із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Банк) та ОСОБА_3 (далі - Клієнт) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-050-000247579, відповідно до умов якого ОСОБА_3 було вкладено до банку 35000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 20.05.2016 №5056899 та платіжним дорученням від 20.05.2016 №5056936.

5. Відповідно до п. 1 зазначеного договору вкладник вносить, а ПАТ «Банк Михайлівський» приймає грошові кошти вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок у гривні, що відкривається банком на ім'я вкладника, і зобов'язується виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на неї.

6. На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_5.

7. Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_5 з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.

8. Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 24.05.2016 №27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.

9. Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 13.07.2016 №2 продовжено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ «Банк Михайлівський».

10. В серпні 2016 року позивач отримала листа, яким її було повідомлено про визнання нікчемною трансакції щодо повернення грошових коштів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» до позивача, а тому її не було включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування.

11. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що твердження відповідача стосовно правомірності визнання нікчемною операції з повернення коштів позивачу від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, у зв'язку із чим бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є протиправною.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що:

а) дії щодо виявлення укладених банком правочинів, які мають ознаки нікчемності, вчинялись Уповноваженою особою на виконання покладених не неї законом обовязків;

б) суди під час розгляду справи не встановили джерело надходження грошових коштів за депозитним договором від 20.05.2016 №980-050-000247795.

14. На переконання відповідача позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак суди безпідставно зобовязали Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

15. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. У постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI граничного розміру відшкодування за вкладами.

18. Таким чином даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

19. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 4452-VI ), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 ( далі Положення №14), Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою правління НБУ від 01.06.2011 № 174 ( далі Інструкція № 174) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492 ( далі Інструкція № 492).

20. У п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вкладник фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

21. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону № 4452-VI вклад кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

22. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

23. Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

24. В силу вимог ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

25. Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов'язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

26. У постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розглядаючи спір про визнання протиправними дій чи рішень Фонду щодо відмови у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, адміністративні суди з урахуванням конкретних обставин справи повинні перевірити обґрунтованість такої відмови.

27. Виходячи із вимог ст. 71 КАС України, суди повинні враховувати, що обовязок доведення відповідних обставин покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже, суди повинні досліджувати доводи Фонду чи його уповноваженої особи, які підтверджують наявність обставин, що свідчать про нікчемність правочинів та, як наслідок, унеможливлюють включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2016 на розрахунковий рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» зараховано кошти на суму 35050,69 грн., які надійшли від ТОВ «ІРЦ».

29. Як вже зазначено вище, до запровадження у ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації позивач уклала з банком Договір банківського вкладу від 20.05.2016, на підставі якого їй відкрито розрахунковий рахунок в цьому Банку (№ 26203532932301).

30. Також судами встановлено, що Уповноважена особа Фонду не включила ОСОБА_3 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у звязку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 (перерахування коштів на суму 35000,00 (сума позики) і 50,69 грн. (проценти за позикою) є нікчемними. Підставою нікчемності зазначено положення ст. 215 216 Цивільного кодексу України, ст. 37, п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

31. Фактично відповідач визнав нікчемними дві розрахункові банківські операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. При цьому, на дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавала в позику ТОВ «ІРЦ» вже обліковувалися на її розрахунковому рахунку в банку, оскільки ТОВ «ІРЦ» повернуло їх їй разом з нарахованими процентами.

32. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що в розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для неї як вкладника за Договором банківського рахунку від 20.05.2016, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені ст. 26 Закону №4452-VI.

33. Відповідно до п. п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

34. Зважаючи на встановлені в цій справі обставини, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що покликання відповідача на положення п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, є необґрунтованими, оскільки відповідачем жодним чином не доведено наявності підстав, за яких правочини відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI є нікчемними.

35. Аналогічна правова позиція у справі з подібними правовідносинами викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 13.09.2017 (справа №822/2605/16).

36. Також при вирішенні даної справи Судом взято до уваги викладений у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якого здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобовязання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.

37. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

38.Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

39. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341 343 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Гриценко В.В. залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №822/1083/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВ.М. Кравчук

СуддяТ.О. Анцупова

СуддяО.П. Стародуб