Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

Київ

справа №812/1667/16

адміністративне провадження №К/9901/41842/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Юрченко В.П., суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуСтаробільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській областіна постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року (суддя: Т.В. Смішлива) та ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (колегія у складі суддів: Г.М. Миронова, Т.Г. Арабей, І.В. Геращенко)у справі№812/1667/16за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Деркул»доСтаробільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській областіпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Деркул» (надалі Товариство) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2016 року за №№ 00000111221, 00000101221.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 2014-2015 роках діяв режим звільнення суб'єктів господарської діяльності від сплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на території, у тому числі Марківського району Луганської області, тому висновки про заниження показників сплати орендної плати в податковій звітності є такими, що не відповідають діючому законодавству.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми "Р від 07 грудня 2016 року №00000111221 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб на загальну суму 127 990,51 грн. та від 07 грудня 2016 року № 00000101221 щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб на загальну суму 58 130,01 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивач в силу приписів статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII, яка є нормою прямої дії, звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказується на те, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону № 1669-VII податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

Від відповідача відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що посадовими особами ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю Товариства за період 2014 та 2015 роки. За результатами перевірки складено акт № 10/12-14-21-15/03579621 від 21 листопада 2016 року, в якому зазначено, що згідно п. 286.7 ст. 286 гл. 13 Податкового кодексу України зменшення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014-2015 роки позивачем є неправомірними та підлягають нарахуванню до КОР платника по коду платежу: 18010601 (Марківська с/р) - 46504,01 грн., 18010606 (Ліснополянська с/р) - 102392,41 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем сформовано податкові повідомлення - рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07 грудня 2016 року № 00000111221 про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у сумі 127990,51 грн. (з них за основним платежем - 102392,41 грн., штрафні санкції - 25598,10 грн.); податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 07 грудня 2016 № 00000101221 про збільшення грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб у сумі 58130,01 грн. (з них за основним платежем - 46504,01 грн., штрафні санкції - 11626,00 грн.).

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно ст. 6 Закону № 1669-VII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) під час проведення антитерористичної операції звільнити субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме здійснення господарської діяльності на землях, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Село Лісна Поляна та селище міського типу Марківка Марківського району Луганської області, де здійснює свою господарську діяльність позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на положення ст. 6 Закону № 1669-VII субєкти господарювання звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, де проводилася антитерористична операція.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередньої інстанції про безпідставність визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за період з травня 2014 року по грудень 2015 року та застосування штрафних санкцій.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

…………………

…………………

………………….

В.П. Юрченко І.А. ВасильєваС.С. Пасічник Судді Верховного Суду