Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №826/8902/16

адміністративне провадження №К/9901/32354/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/8902/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіс Буд» до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «КП «Сіті-Сервіс», Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяна Михайлівна, Приватне підприємство «Білдгрупмендежмент», про визнання протиправними дій та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіс Буд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О. Кузьменка В.А., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Саприкіної І.В., суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандіс Буд" звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "КП "Сіті-Сервіс", Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Власюк Тетяна Михайлівна, Приватне підприємство "Білдгрупменеджмент", про визнання протиправними дій, скасування наказу від 06.05.2016 №1333/5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на те, що фактично скасовано рішення суду, яке набрало законної сили щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності на розподільчий пристрій за ПП "Білдгрупменеджмент". Також позивач посилався на те, що копію оскарженого наказу було йому направлено з порушенням законодавчо встановлених строків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 02.02.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №826/22650/15 визнано протиправним та скасовано рішення Управління державної реєстрації ГТУЮ у Київській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23879072 від 25.08.2015 щодо державної реєстрації права власності ПП «Білдгрупменеджмент» на розподільчий пристрій № 54 за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі вищезгаданої постанови суду, 19.02.2016 Управлінням державної реєстрації ГТУЮ у Київській області прийнято рішення № 28349328, яким внесено запис про скасування державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, розмір частки: 1 за номером 10908695 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 709421332109.

23.02.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації ГТУЮ у Київській області за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права та їх обтяжень, прийнятої 20.02.2016 за реєстраційним номером 15734695, винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28390530 яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на розподільчий пристрій, що розташований за адресою АДРЕСА_2 за ТОВ «Сіті-Сервіс».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі №826/22650/15 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2016 залишено без змін.

01.04.2016 ПП «Білдгрупменеджмент» подано Міністру юстиції України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, у якій просило скасувати рішення Управління державної реєстрації ГТУЮ у Київській області №28349328 від 19.02.2016 та № 28390530 від 23.02.2016.

13.04.2016 ПП «Білдгрупменеджмент» подано Міністру юстиції України доповнення до скарги, в яких, зокрема, викладено прохання скасувати заборону на нерухоме майно (РП-54), що накладена на підставі договору іпотеки приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу Київської області - Власюк Т.М.

14.04.2016 ПП «Білдгрупменеджмент» подано Міністру юстиції України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора про скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень №29219475 від 12.04.2016. Зокрема, заявник просив скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Грандіс Буд» на розподільчий пристрій №54 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29220894 від 12.04.2016, яким на підставі договору іпотеки, проведено державну реєстрацію обтяження на розподільчий пристрій №54, а також рішення №29221332 від 12.04.2016, яким на підставі договору іпотеки проведено державну реєстрацію іпотеки між ТОВ «Грандіс Буд» та ОСОБА_2 на згаданий вище розподільчий пристрій.

22.04.2016 ПП «Білдгрупменеджмент» подано Міністру юстиції України уточнення до скарги, в яких, зокрема, викладено прохання скасувати рішення державного реєстратора №28791262, №28789051, №29217981 та № 9217703 від 17.03.2016, які пов`язані із накладенням заборони на нерухоме майно та іпотеки.

06.05.2016 Міністерством юстиції України видано оскаржуваний наказ №1333/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким задоволено скаргу з доповненнями у повному обсязі, зокрема, скасовано рішення:

- про скасування рішення від 19 лютого 2016 року за № 28349328,

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 лютого 2016 року за № 28390530,

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 березня 2016 року за № 28789051, за № 28791262,

- про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 квітня 2016 року за № 29217703, № 29217981, № 29219475, № 29220894, № 29221332.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Грандіс Буд» оскаржило їх у касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК (у чинній редакції) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК (у чинній редакції) визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухомею), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Якщо порушення своїх прав позивач як юридична особа вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами господарського судочинства.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги відсутністю права власності у ПП «Білдгрупменеджмент» і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо скасування права власності на вказаний об`єкт.

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер щодо права на Розподільчий пристрій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на Розподільчий пристрій. Участь Мін`юсту у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про скасування наказу Мін`юсту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо Розподільчого пристрою з ПП «Білдгрупменеджмент», який заперечує законність дій державного реєстратора та приватного нотаріуса з реєстрації права власності. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського чи цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандіс Буд» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №826/8902/16 - закрити.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду