Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.06.2019 року у справі №818/3925/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа №818/3925/15

адміністративне провадження №К/9901/10113/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/3925/15

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Златобанк» (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк») Славінського Валерія Івановича про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Яковенка М.М., суддів Лях О.П., Старосуда М.І. -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 29.12.2015 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» включити її до повного переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов`язати Фонд включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду в розмірі 200 000 грн.

Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що Фондом та Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк» безпідставно, в порушення приписів чинного законодавства, не включено її до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду, оскільки нею 02.02.2015 укладено з ПАТ «Златобанк» договір банківського вкладу (депозиту) на суму 10 000 доларів США, на виконання умов якого перераховано кошти.

2. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 13.01.2016 задовольнив позовні вимоги.

3. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.03.2016 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

4. 19.04.2016 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 - залишити в силі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.04.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Суди встановили, що 07.08.2015 у зв`язку з реєстрацією шлюбу прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

02.02.2015 між ОСОБА_1 ) та ПАТ «Златобанк» укладено угоду про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №080170 (Договір банківського вкладу). Розмір банківського вкладу складає 10000 доларів США.

Як видно з квитанції від 02.02.2015 №31664 ОСОБА_1 відповідно до умов вказаного договору, внесла кошти на депозит у розмірі 10 000 доларів США.

12.05.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк». 13.05.2015 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 99 про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. Наказом Фонду від 13.05.2015 № 156 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено Славінського В.І. Уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк».

ОСОБА_1 направлено уповноваженій особі Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Златобанк» заяву про включення її до реєстру вкладників.

17.08.2015 на заяву надано відповідь, відповідно до якої на ім`я позивачки немає відкритого договору від 02.02.2015 № 080170 року на суму 10 000 доларів США. За рахунками відкритими на ім`я ОСОБА_1 , гарантована сума відшкодування складає 2597, 29 грн. Зазначений розмір суми, є еквівалентним 100 доларом США на зазначений час.

З виписки з автоматизованої банківської системи ПАТ «Златобанк» по особовим рахункам з 02.02.2015 по 05.01.2016 видно, що 02.02.2015 проведено зарахування коштів на депозитний рахунок ОСОБА_1 по угоді від 02.02.2015 № 080170 у розмірі 100 доларів США. Зазначені кошти були списані 09.07.2015, як гарантована сума списання для оплати Фондом.

Відомостей про отримання, надходження, зарахування коштів згідно з квитанцією № 31664 та про позивача, як вкладника за Угодою від 02.02.2015 № 080170 в розмірі 10000 доларів США та надходження цієї суми на її вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 база даних вкладників ПАТ «Златобанк» не містить.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками звернення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» до начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Сумській області (далі - УМВС у Сумській області), із повідомленням про ознаки злочину в діях посадових осіб ПАТ «ЗЛАТОБАНК», у зв`язку з відсутністю в договорів банківського вкладу та незарахуванням до установи банку коштів, в провадженні слідчого СВ Сумського МВ УМВС України в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201520040004164 від 18.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 190, частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України.

Відповідно проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2014-2015 року ОСОБА_11 перебуваючи на посаді заступника директора відділення «Сумська РД АТ «Златобанк», шляхом обману та зловживання довірою, ввівши в оману ряд осіб, серед яких в тому числі ОСОБА_1 , під приводом укладання угод банківського вкладу, заволодів грошовими коштами останніх на загальну суму 224 700 доларів США, 16500 Евро.

Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що ОСОБА_1 з урахуванням представлених нею документів, є вкладником ПАТ «Златобанк», а тому в розумінні положень Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), вона має бути включена до переліку вкладників.

11. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що в автоматизованій банківській системі «Златобанк» відсутні відомості про касову операцію у відділенні «Сумська РД АТ «Златобанк» щодо надходження 02.02.2015 від позивача готівкових коштів у сумі 10 000 доларів США, натомість підтвердженим є факт внесення коштів у сумі 100 доларів США. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що надана квитанція не є самостійним касовим документом, а є тільки частиною заяви на переказ готівки, яка також містить обов`язкові реквізити, в тому числі, підписи платника та працівника банку. При цьому досліджена судом апеляційної інстанції заява на переказ готівки містить відомості про внесення позивачем коштів у сумі 100 доларів США, і на вказану суму коштів позивач був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує на те, що відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов`язків за договором банківського вкладу. А невиконання своїх зобов`язань банком, не може спричиняти негативні наслідки для позивача.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

14. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.

15. Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

16. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

17. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

18. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

19. Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

20. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом № 4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

21. Так, у межах даних правовідносин Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» не заперечується той факт, що позивач є вкладником ПАТ «Златобанк». Разом з тим, спірною є сума, яка підлягає відшкодуванню за договором банківського вкладу від 02.02.2015.

22. За позицією позивача, ним була внесена сума у розмірі 10000 доларів США, що підтверджується відповідною квитанцією від 02.02.2015 № 31664.

23. Разом з цим, за встановлених апеляційним судом обставин, згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 «Банкноти та монети в касі Сумського відділення АТ «Златобанк» 02.02.2015 ОСОБА_1 не вносилися кошти в обсязі, зазначеному у квитанції №31664, та не міститься запис про складання документа за таким номером. Натомість, наявна в Журналі касових документів заява на переказ готівки від 02.02.2015 №31664 містить інформацію про внесення позивачем в касу коштів у розмірі 100 доларів США, а не 10000 доларів США, як вказано у квитанції від 02.02.2015 №31664. Зазначена заява відповідає Додатку 8 до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №174 (далі - Інструкція №174).

24. Тобто, надана ОСОБА_1 квитанція не є самостійним касовим документом, а є тільки частиною заяви на переказ готівки, де розмір внесеної вкладником суми значиться як 100 доларів США.

25. Як видно з виписки з автоматизованої банківської системи ПАТ «Златобанк» по особовим рахункам проведено зарахування коштів на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 у розмірі 100 доларів США. Зазначені кошти були списані як гарантована сума списання для оплати Фондом.

26. У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до абзаців 14, 15 пункту 4 розділу І Інструкції № 174 касове обслуговування - це надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки; касовий документ - це документ, який оформляється для здійснення касової операції.

27. Пунктом 5 розділу І Інструкції №174 встановлено, що Банк (філія) зобов`язаний здійснювати касове обслуговування клієнтів на підставі договірних відносин через касу банку.

28. Відповідно до пункту 8 розділу І Інструкції №174 Банк під час здійснення касових операцій має, серед іншого, зокрема забезпечувати: своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, та її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів; документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в касі банку; своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку.

29. До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 8), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 9), заява на видачу готівки (додаток 10), прибутковий касовий ордер (додаток 11), видатковий касовий ордер (додаток 12), грошовий чек (додаток 13), квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав (додаток 22), квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою (абзац перший пункту 1.1 глави 1 розділу IV Інструкції №174).

30. Згідно із пунктом 2.1 глави 2 розділу IV Інструкції №174 банк (філія, відділення) приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу через операційну касу і платіжні пристрої.

31. Приписи пункту 2.3 глави 2 розділу IV Інструкції №174 визначають, що банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами, зокрема за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів, фізичних осіб - підприємців та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб`єкта господарювання для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком (філією, відділенням) резиденту - суб`єкту господарювання; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку.

32. Пунктом 2.9. глави 2 розділу IV Інструкції №174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

33. Отже, одним із документів, який фіксує факт приймання готівки іноземної валюти від клієнта банку, є заява про переказ готівки, форма якої визначена у додатку 8 до Інструкції №174. Така заява свідчить про волевиявлення клієнта на внесення певної суми коштів у банк та повинна зберігатися у банку як один із документів первинного обліку.

34. Таким чином, і заява на переказ готівки, і квитанція, яка видається банком за наслідками її прийняття, є невід`ємними частинами, які у сукупності підтверджують факт проведення відповідної операції. Лише у разі встановлення недостовірності однієї з цих частин на підставі належних та допустимих доказів суд вправі прийняти другу як доказ, який підтверджує чи спростовує факт прийняття готівки банком та її розмір.

35. Судом апеляційної інстанції встановлено та досліджено заяву про переказ готівки від 02.02.2015 № 31664 від ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач вносить суму 100 доларів США.

36. Отже, оскільки кошти в сумі 10000 доларів США не були залучені АТ «Златобанк» від позивача за угодою від 02.02.2015 та не надходили на рахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у розумінні Закону № 4452-VI позивач не має права на відшкодування вказаних коштів за рахунок Фонду.

37. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, не порушено норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 року у справі №818/3925/15 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду