Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №804/1796/17

адміністративне провадження №К/9901/23634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №804/1796/17

за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Єфанової О.В., суддів Турлакової Н.В., Царікової О.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, ухвалену в складі головуючого судді Шлай А.В., суддів Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМ України), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області), в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії ФДМ України та Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області і скасувати наказ ФДМ України від 22 лютого 2017 року №58-р про переведення ОСОБА_1 - заступника начальника Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області - на посаду заступника начальника Відділу з питань розпорядження державним майном Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 23 березня 2017 року № 46-к про оголошення наказу ФДМ України від 22 лютого 2017 року № 58-р «Про переведення ОСОБА_1 ».

2. У позовній заяві позивач наполягала на тому, що не давала згоди на переведення на іншу посаду у зв`язку з істотними змінами умов служби, тому спірний наказ є протиправним.

3. Відповідачі позов не визнали. У запереченнях проти позову зазначили, що позивач відмовилася від переведення на інші посади та від звільнення у зв`язку з істотними змінами умов служби, тому вважається такою, що погодилася на продовження служби. Перешкод для переведення її на іншу посаду не було.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в справі №804/13484/13-а ФДМ України видано наказ від 08 грудня 2015 року №185-р, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області з 14 червня 2012 року.

5. 22 березня 2016 року ФДМ України прийнято наказ за №34-р «Про затвердження граничної чисельності працівників регіональних відділень Фонду державного майна України», яким установлено граничну чисельність працівників у Регіональному відділенні ФДМУ по Дніпропетровській області в кількості 68 штатних одиниць, з яких 62 - державні службовці та 6 - службовці.

6. 06 липня 2016 року ФДМ України затверджений штатний розпис Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області на 2016 рік, яким у структурі Регіонального відділення передбачено три керівні посади: начальника Регіонального відділення, першого заступника начальника Регіонального відділення та заступника начальника Регіонального відділення.

7. Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 15 липня 2016 року №202-6 указаний штатний розпис уведено в дію.

8. 19 грудня 2016 року ОСОБА_1 попереджено про скорочення посади заступника начальника Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області. Одночасно з попередженням про скорочення посади ОСОБА_1 було запропоновано обійняти вакантні посади заступника начальника Відділу з питань розпорядження державним майном і заступника начальника Відділу приватизації та управління корпоративними правами.

9. Листом від 22 лютого 2017 року начальник Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області запропонував ОСОБА_1 визначитися з посадою, на якій вона бажає продовжувати державну службу.

10. Актом, складеним Регіональним відділення ФДМУ по Дніпропетровській 22 лютого 2017 року, зафіксовано, що станом на 17:00 год від ОСОБА_1 згода обійняти запропоновані їй посади або заява про звільнення не надходили.

11. 22 лютого 2017 року Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області звернулося до ФДМ України з поданням про переведення заступника начальника Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області ОСОБА_1 на посаду начальника Відділу з питань розпорядження державним майном Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області, як таку, що погодилася на продовження проходження державної служби.

12. Наказом ФДМ України від 22 лютого 2017 року №58-р ОСОБА_1 на підставі абзацу третього частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу» переведено на посаду заступника начальника Відділу з питань розпорядження державним майном Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області з 23 лютого 2017 року.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

13. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

14. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на положення частини четвертої статті 43 Закону України «Про державну службу», дійшли висновку, що в спірних правовідносинах відповідачі правомірно перевели позивача на іншу посаду без її згоди, адже державний службовець, що у зв`язку з істотними змінами умов служби відмовився звільнятися чи обійняти іншу запропоновану посаду, уважається таким, що погодився проходити державну службу.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати їх з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

16. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що умовою переведення державного службовця на іншу посаду є його згода, яку вона не давала.

17. У запереченнях на касаційну скаргу відповідачі зазначили, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

18. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .

19. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

20. 15 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

21. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу - Желтобрюх І.Л., суддям Білоусу О.В. та Стрелець Т.Г.

22. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл вказаної касаційної скарги.

23. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу - Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

24. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України,. в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

25. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

26. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Порядок проходження державної служби, а також підстави для її припинення врегульовано Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889-VIII).

29. Відповідно до частини першої статті 43 Закону №889-VIII підставами для зміни істотних умов державної служби є: ліквідація або реорганізація державного органу; зменшення фонду оплати праці державного органу; скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

30. Частиною другою статті 43 Закону №889-VIII передбачено, що не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків.

31. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №889-VIII зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

32. Згідно з частиною 4 статті 43 Закону №889-VIII про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

33. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

34. Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

36. Частиною 3 статті 87 Закону №889-VIII передбачено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

37. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

VI. Позиція Верховного Суду

38. Установлені судами попередніх інстанцій обставини в цій справі свідчать про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1056 в структурі ФДМ України відбувалися організаційні зміни, покликані привести штатну чисельність працівників Фонду у відповідність до затвердженої Кабінетом Міністрів України граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

39. Так, наказом Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області від 15 липня 2016 року №202-6 уведено в дію затверджений ФДМ України штатний розпис, відповідно до якого скорочувалися дві посади заступників начальника Регіонального відділення, одну з яких займала позивач, і уводилися посади першого заступника начальника Регіонального відділення та заступника начальника Регіонального відділення.

40. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач після попередження про скорочення посади, яку вона займала, відмовилась звільнятись або обійняти інші запропоновані посади.

41. В аспекті встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Суд уважає передчасними їхні висновки про дотримання відповідачами процедури вивільнення й переведення позивача в односторонньому порядку на іншу посаду.

42. Суд зазначає, що в розумінні статті 43 Закону №889-VIII умовою припинення державної служби або переведення державного службовця на іншу посаду є зміна істотних умов служби, якою уважається зміна: (1) належності посади державної служби до певної категорії посад; (2) основних посадових обов`язків; (3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; (4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; (5) місця розташування державного органу.

43. Підставою таких змін може бути, в тому числі, скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

44. Водночас необхідно враховувати, що сама по собі зміна назви посади або структурного підрозділу державного органу, не пов`язана із зміною обсягу їх основних функціональних, не уважається зміною істотних умов державної служби.

45. Погоджуючись із законністю переведення позивача без його згоди на іншу посаду, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи викликала оптимізація в структурі ФДМ України, що здійснювалась на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1056, істотні зміни умов служби в розумінні статті 43 Закону №889-VIII, а якщо викликала, то які саме умови служби змінювались.

46. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для переведення позивача на іншу посаду у зв`язку з істотними змінами умов служби є передчасними, адже вони не ґрунтуються на фактичних обставинах, установлених у цій справі.

47. Відповідно до статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

48. За змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

49. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не з`ясовано обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, та не надано їм відповідну правову оцінку, правильність якої могла б бути перевірена судом касаційної інстанції, відповідно до частини другої статті 353 КАС України, ухвалені в цій справі судові рішення судів підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

50. При повторному розгляді справи судам необхідно, з урахуванням застереження, передбаченого в частині другій статті 43 Закону №889-VIII, перевірити чи дійсно в ФДМ України виникли підстави для істотних змін умов служби. Якщо такі підстави мали місце, то які конкретно умови служби, враховуючи наведений в частині третій статті 43 Закону №889-VIII перелік, змінювались.

51. Установивши вказані обставини, судам необхідно з`ясувати, чи було в спірних правовідносинах дотримано умов, які є підставою для продовження служби з урахуванням істотних змін, чи не було підстав для припинення державної служби відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII й прийняти обґрунтоване рішення про законність або незаконність переведення позивача на іншу посаду.

VII. Судові витрати

52. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

53. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

54. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

55. Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року в справі №804/1796/17, і справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

56. Судові витрати розподілу не підлягають.

57. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко