Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.07.2018 року у справі №804/6789/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 804/6789/17

адміністративне провадження № К/9901/55975/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (головуючий суддя Сидоренко Д. В. ) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (колегія суддів: Малиш Н. І., Баранник Н. П., Щербак А. А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області, спрямовані на призначення та проведення позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на підставі наказу від 04.10.2017 № 71П та направлення на проведення позапланової перевірки № 210 від 04.10.2017; визнати протиправним та скасувати припис відповідача за № 44пз про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.10.2017; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області від
17.10.2017 за №21/1948 про накладення на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" штрафу у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача, який за відсутності законних підстав для призначення та проведення позапланової перевірки мав намір її провести.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою визначальну обставину щодо незаконності ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу по справі №210/3894/17 від 18.09.2017 про надання дозволу на проведення позапланової перевірки; щодо незаконності вимоги прокуратури щодо проведення контролюючим органу перевірки, що потягло за собою незаконність всіх прийнятих у подальшому рішень.

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача, діючи від імені та в інтересах Державної архітектурної інспекції України на підставі виданої довіреності, просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи,
04.10.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Дніпропетровській області на підставі наказу №71 П від 04.10.2017, п.7 Порядку №553 видано направлення на проведення позапланової перевірки об'єкту будівництва: "Енергетичний департамент. Паросиловий цех. Циркуляційна насосна станція №БІС. Реконструкція контурів охолодження водогрійних охолоджувачів конвертерних газів конвертерів № 4,5,6 ІІ блоку конвертерного цеху на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 135" №210 щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Підставою для призначення вказаної перевірки слугувала вимога Криворізької місцевої прокуратури №1 від 20.09.2017 №76-2022-17, зі змісту якої убачається, що у провадженні СВ Металургійного ВП КВП ГУНП України в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42017041710000029 від 02.06.2017 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Позивач, не погоджуючись з підставами призначення такої перевірки та вважаючи її протиправною, не допустив посадових осіб відповідача до об'єкту перевірки, що підтверджується копією акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 06.10.2017, складеного в присутності В. о. заступника директора департаменту (інжиніринг) Департаменту з інвестицій та інжинірингу Бабенко А. М.

У зв'язку з цим посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017 та припис №44пз про усунення порушень, що підтверджується копіями відповідних протоколу та припису.

На підставі вищевказаних акту перевірки та протоколу відповідачем прийнято постанову від 17.10.2017 за №21/1948 про визнання Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", що полягало у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та накладено штраф у розмірі 50 520,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про правомірність дій відповідача, спрямованих на проведення позапланової перевірки позивача. Також суди дійшли висновку про наявність підстав у відповідача для складання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.10.2017 та оспорюваного припису №44пз про усунення порушень та постанови №21/1948 від
17.10.2017 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI (далі-Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

З положень пункту 7 указаного порядку вбачається, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. (п. 9 Порядку №553).

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, при цьому підставою для проведення такої перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, частиною 1 статті 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" зазначено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для призначення спірної перевірки слугувала вимога Криворізької місцевої прокуратури №1 від 20.09.2017.

Так, вимога органів прокуратури, як правоохоронного органу про проведення перевірки охоплюється переліком підстав для проведення позапланової перевірки, визначеним у Порядку №553.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом у постановах від
03.07.2020 у справі №802/1963/16-а та від 26.02.2020 у справі №826/7847/17.

Відтак, суди попередніх інстанцій прийшли вірних висновків, що вимога правоохоронних органів, зокрема прокуратури, є законною підставою для призначення та проведення позапланової перевірки позивача.

Положеннями п. 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку № 533).

Як установлено судами та не спростовано сторонами в ході судового розгляду,
06.10.2017 представник позивача не допустив відповідача до об'єкта: "Енергетичний департамент. Паросиловий цех. Циркуляційна насосна станція №2-БІС.

Реконструкція контурів охолодження водогрійних охолоджувачів конвертерних газів конвертерів № 4,5,6 ІІ блоку конвертерного цеху на території ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.

Криворіжсталі, 135" №210, для проведення позапланової перевірки за направленням №210 від 04.10.2017.

В подальшому, відповідачем складено: акт від 06.10.2017 про недопущення на об'єкти будівництва; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №44пз про усунення порушень з вимогою в термін до
23.10.2017 допустити посадових осіб відповідача на вказаний об'єкт.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, що полягають, зокрема, у недопущенні посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тобто, факт недопущення посадових осіб до проведення перевірки складає самостійний склад правопорушення з боку суб'єкта перевірки, а тому підстави вважати, що стягнення накладено протиправно - відсутні.

З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову є вірними та вмотивованими.

При цьому Верховний Суд наголошує, що адміністративний суд не вправі надавати оцінку рішенню суду (судді слідчого) на виконання якого вчинялись певні дії, так як надання оцінки такому рішенню можливе виключно у встановленому Законом порядку.

Не дають підстав для скасування судових рішень також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук