Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2020 року

Київ

справа №640/11762/19

адміністративне провадження №К/9901/30729/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів -Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/11762/19

за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року ухвалену у складі колегії суддів (головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору

1. ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі також, відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 26 вересня 2018 року про накладення штрафу ВП № 3525941.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03 вересня 2019 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

3. 27 вересня 2019 року ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 , скаржник) оскаржила рішення Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 03 вересня 2019 року в апеляційному порядку.

ІІІ КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 жовтня 2019 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_2 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року та надав десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

5. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація пропуску апелянтом, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС) строку на апеляційне оскарження.

6. Також було зазначено, що апелянту необхідно надати заяву про поновлення строків із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного строку.

7. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що не була залучена судом першої інстанції стороною при вирішенні справи, та не мала будь-якої законної підстави, щоб дізнатися про рішення суду першої інстанції.

8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 жовтня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року.

9. Суд зазначив, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою. З огляду на зазначене, клопотання скаржника є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

10. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

11. ОСОБА_2 , уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.

12. Зазначає, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження стало те, що вона не була залучена судом першої інстанції стороною при вирішенні справи, та не мала будь-якої законної підстави, щоб дізнатися про рішення суду першої інстанції. Зазначає, що рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на законні права та інтереси неповнолітньої дитини, оскільки даним рішенням суду першої інстанції скасовано постанову, якою передбачалося накладення штрафу на позивача за несплату аліментів. Наголошує на тому, що їй не направлялося рішення суду першої інстанції, а вона дізналася про нього лише 19 вересня 2019 року через Єдиний державний реєстр судових рішень (надалі - Реєстр).

13. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

14. Позивачем до суду надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач наголошує, що скаржником пропущено строк звернення з апеляційною скаргою з не поважних причин. Зазначає, що твердження скаржника про те що вона ознайомилася з рішенням суду першої інстанції в Реєстрі саме 19 вересня 2019 року не підтверджено жодними доказами, також підкреслює, що скаржником не зазначено, які обставини перешкоджали їй раніше ознайомитися з рішенням суду першої інстанції в Реєстрі.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

15. Пунктом 2 Розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

16. Статтею 295 КАС визначено таке:

Апеляційна скарга зокрема, на ухвалу суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

17. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

19. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачені статтею 287 КАС України.

20. За правилами, встановленими статтею 271 КАС, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

20.1 Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Як уже зазначено, у цій справі скаржник 26 вересня 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 03 вересня 2019 року. Рішення суду першої інстанції скаржник не отримувала.

22. Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 287 КАС десятиденний строк на апеляційне оскарження та не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне провадження.

23. Суд касаційної інстанції зазначає наступне, дійсно стаття 287 КАС є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста яка встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

24. Водночас статтею 287 КАС не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС, передбачений статтею 286 КАС строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

25. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

26. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

27. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

28. Надаючи оцінку рішенню суду апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_2 участі у розгляді справи в суді першої інстанції не брала, а в апеляційній скарзі зазначала, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права її неповнолітньої дитини .

29. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з посиланням апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі на «принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами».

30. Верховний Суд вважає за необхідне відмітити, що в даній справі вказаний принцип не може бути застосовано, оскільки ОСОБА_2 не була стороною у справі при її розгляді в суді першої інстанції та була позбавлена можливості відстоювати свої права та інтереси, в тому числі і оскаржувати ухвалене у справі судове рішення.

31. Зважаючи на наведене колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження особою, яка не брала участі у справі та, відповідно, не отримувала копію судового рішення, підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав. При цьому ретельній оцінці підлягає кожний з доводів особи, яка клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, з наведенням аргументів в разі відхилення таких доводів.

32. Скаржник зазначає, що ознайомився з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції 19 вересня 2019 року, при цьому апеляційну скаргу подала 26 вересня 2019 року.

33. Таким чином, зважаючи на те, що участь у розгляді справи в суді першої інстанції апелянт не брала, з рішенням суду мала можливість ознайомитися лише з Реєстру, тому суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку апелянт вжив усіх залежних від нього заходів щодо якнайшвидшого подання апеляційної скарги, натомість суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки всім обставинам справи, хоча оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

34. Отже, Верховний Суд вказує на безпідставність та передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском позивачем строку на апеляційне оскарження.

35. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36. Таким чином, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване ним судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

37. Пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

38. Згідно частини 1 статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

39. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

40. Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року - задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №640/11762/19 - скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська,

Судді Верховного Суду