Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2018 року у справі №826/11750/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №826/11750/14

адміністративне провадження №К/9901/3104/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів: Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року (головуючий суддя - Шейко Т.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 Лютого 2015 року (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді: Грищенко Т.М., Лічевецький І.О.)

у справі № 826/11750/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови №000415 від 09 липня 2014 року,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Короткий зміст позовних вимог.

ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (далі - відповідач 1), в якому просило:

- визнати нечинною та скасувати постанову №000415 від 09 липня 2014 року

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року, яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 Лютого 2015 року, в задоволені позову було відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивують своє рішення тим, що, виконуючи 03 квітня 2014 року рейс AFL 1824 позивач не міг не знати про дію NOTAM А0520/14, оскільки перед виконанням кожного рейсу перевізнику та членам екіпажу надається інформація відносно діючих NOTAM за маршрутом польоту, а також така інформація була отримана безпосередньо позивачем від аеропорту «Сімферополь».

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а тому просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Зокрема, скаржник вказує про його необізнаність відносно заборони на використання повітряного простору над півостровом Крим та дії NOTAM А0520/14. Також, скаржник зазначає, що виконання рейсу AFL 1824 (Москва-Сімферополь) здійснено на підставі поданої заявки на використання повітряного простору України та відповідного дозволу Державіаслужби України на його використання, а тому відсутнє порушення існуючого порядку використання повітряного простору.

Відповідач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

Заявлено клопотання про розгляд справи за участі скаржника.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, за наслідками перевірки інформації, викладеної у протоколі про правопорушення у галузі цивільної авіації від 27 червня 2014 року №000415 та телеграмі Украероцентру ТЛГ №031514 Державна авіаційна служба України встановила порушення ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1824 03 квітня 2014 року о 15.09 год., здійснивши політ через заборонену зону повітряного простору України без відповідно дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром «Сімферополь», що є порушенням статті 29 Повітряного кодексу України, пунктів 56 та 118 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року №401.

На підставі абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127, статей 127-130 Повітряного кодексу України Державна авіаційна служба України прийняла постанову про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 09 липня 2014 року №000415, якою на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» накладено штраф у розмірі 136000,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона була прийнята на підставі статей 127-130 Повітряного кодексу України.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

4. Повітряний кодекс України від 19.05.2011 № 3393-VI

Відповідно до частини другої статті 4 Повітряного кодексу України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 23 Повітряного кодексу України, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України.

Організація використання повітряного простору України, передбачає, зокрема, організацію повітряного руху, що включає забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах (частина друга статті 23 ПК України).

Відповідно до частини першої статті 29 Повітряного кодексу України, використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням № 401.

Статтею ЗО визначено, що використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Відповідно до пункту 41 статті 1 Повітряного Кодексу України, заборона використання повітряного простору України - обов'язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов'язану з використанням повітряного простору України.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації, у разі порушення правил та порядку використання повітряного простору України, до юридичних осіб - суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф до позивача застосовано в межах означеної санкції.

Приписами частини третьої статті 128 Повітряного кодексу України обумовлено, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

5. Положення про Державну авіаційну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520

Пунктом 1 визначено, що Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

6.Порядок накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 №637.

Відповідно до пункт 3.1. Державіаслужба України розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 2) або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 3).

За змістом пункту 3.5. штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

7. Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 № 401

За приписами абзацу 1, 2 пункту 93 Положення № 401, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.

Встановлення заборони та обмежень передбачає визначення частини повітряного простору, використання якої забороняється або обмежується, відповідно до умов, визначених Украероцентром або РДЦ.

За правилами пункту 75 Положення № 401 дозвіл на використання повітряного простору видається на підставі відповідної заявки після отримання дозволу на виконання польотів.

Відповідно до пункту 75 Положення № 401 Украероцентр та РДЦ, отримавши заявку на використання повітряного простору, приймають відповідне рішення, про що інформують заявника. У разі затвердження заявки на використання повітряного простору Украероцентр та РДЦ повідомляють про прийняте рішення органи управління Повітряних Сил Збройних Сил.

Пунктом 94 Положення № 401 визначено, що під час виконання польоту повітряне судно на запит та з дозволу відповідного органу ОПР (органу управління повітряним рухом) може перетинати межі зони обмеження польотів, небезпечної зони та зони, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання. В інших випадках повітряне судно повинно виконувати політ поза межами зазначених зон згідно з установленим порядком.

Відповідно до пункту 97 Положення № 401 у повітряному просторі чи в окремих його частинах, де встановлено заборону або обмеження, не забороняється: діяльність, що провадиться підприємствами, установами або організаціями, в інтересах яких встановлено заборону або обмеження використання частини повітряного простору, а також підприємствами, установами або організаціями, зазначеними в Збірнику аеронавігаційної інформації; виконання польотів на перехоплення повітряних суден - порушників, нерозпізнаних цілей, інша діяльність, що провадиться з метою захисту державних інтересів України; виконання польотів для проведення пошуково- рятувальних робіт, робіт, пов'язаних з поданням допомоги у разі виникнення стихійного лиха, катастроф, аварій, аварійних ситуацій та в інших випадках, що загрожують життю і здоров'ю людей; виконання спостережних польотів згідно з Договором з відкритого неба.

Приписами пункту 106 розділу VII Положення № 401 передбачено, що контроль за дотриманням рішень про встановлення заборон та обмежень використання повітряного простору покладається на відповідні органи, які їх встановили.

Пунктом 118 Положення № 401 визначено, що до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать: ^використання повітряного простору без дозволу та/або порушення умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням; 2)недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту ОПР, заданого ешелону (висоти) польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків; 3) політ групи повітряних суден, кількість яких більша ніж зазначена у заявці; 4) порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору; 5) виконання повітряним судном польоту через заборонену зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання; 6) політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий; 7) невиконання вимог пункту 83 цього Положення (крім випадків, що передбачені цим Положенням).

Відповідно до пункту 126 Положення № 401 у разі допущення порушення порядку використання повітряного простору іноземним повітряним судном дані засобів об'єктивного контролю органів ОПР передаються Украероцентром Державіаслужбі. Державіаслужба передає протягом 3 діб інформацію про зазначене порушення органам авіаційної влади держави реєстрації (власника, експлуатанта) повітряного судна.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі листа Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украероцентр) від 28 березня 2014 року № 1.15-139, погодженого з Міністерством оборони України, відповідно до статті 9 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію, з урахуванням рекомендацій пункту 10.3 документа ICAO Doc. 9554 "Керівництво щодо заходів безпеки, що застосовуються у зв'язку з військовою діяльністю, потенційно небезпечною для здійснення польотів цивільних повітряних суден", з метою забезпечення безпеки польотів, Державіаслужби згідно із статтею ЗО Повітряного кодексу України та пунктом 101 розділу VII Положення № 401, встановлено заборону на використання повітряного простору над півостровом Крим з 17 год. 00 хв. 28 березня 2014 року по 23 год. 59 хв. 28 червня 2014 року.

Відповідно до підпункту п) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 та Doc. 8126, які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації згідно із статями 37 та 38 вказаної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2 Правил №564, заборонені зони встановлюються шляхом видачі та опублікування повідомлень N0TAM.

На підставі вищезазначених норм Державіаслужбою видано NOTAM А0520/14.

Вимоги до змісту, правил видачі та випуску N0TAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Doc.8126.

Відповідно до пункту 5.1.1 Додатку 15: «N0TAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал».

Згідно з пунктом 5.2.2 Додатку 15: «Текст N0TAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода N0TAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста. Подробный инструктивный материал по подготовке N0TAM, содержится в документе Doc 8126».

Пунктом 5.2.2.1 Додатку 15 встановлено, що «NOTAM отбирается для международной рассылки, в части, содержащие открытый текст, включается текст на английском языке».

N0TAM є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.

Зважаючи на наведене, в період з 17.00 год. 28 березня 2014 року до 23.59 год. 28 червня 2014 року над півостровом Крим була встановлена заборона використання повітряного простору (заборонена зона), про що свідчить опублікована в N0TAM А0520/14 інформація.

Проте, як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, не зважаючи на вказані положення, ВАТ "Аерофлот-російські авіалінії" 03 квітня 2014 року о 15.09 год. здійснила рейс AFL 1824 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) на закритий аеродром "Сімферополь", чим порушила чинні правила та порядок використання повітряного простору України.

Крім того, спростовується твердження позивача про те, що виконання рейсу AFL 1820 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) здійснено на підставі поданої заявки на використання повітряного простору України та відповідного дозволу Державіаслужби України на його використання.

Також, враховуючи телеграму Украероцентру ТЯГ № 031514, яка була подана до Державної авіаційної служби України, вбачається, що 03 квітня 2014 року о 15:09 год. рейс AFL 1824 Москва (UUEE) - Сімферополь (UKFF) на закритий аеродром "Сімферополь", було виконано без FPL, без заявки (NIL) на використання повітряного простору (ВПП).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем було вчинено порушення порядку використання повітряного простору України.

Скаржник, зокрема, звертав увагу на порушення, на його думку, допущені відповідачем при складанні протоколу №000415 від 27 червня 2014 року про правопорушення у галузі цивільної авіації та його надісланні.

Як свідчать матеріали справи, протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації №000415 від 27 червня 2014 року складений державним інспектором в межах його повноважень, форма протоколу відповідає формі, встановленій законодавством.

Також суд не вбачає порушень законодавства з боку відповідача внаслідок складання протоколу про порушення в галузі цивільної авіації та винесення оскаржуваної постанови за відсутності позивача, оскільки ні норми Повітряного кодексу України, ні Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637, не містять такої вимоги.

Предметом даного адміністративного позову є постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації №000415 від 09 липня 2014 року, винесена уповноваженою на те посадового особою Державної авіаційної служби України. При прийнятті вказаної постанови уповноважена посадова особа діяла у відповідності з наданими повноваженнями та компетенцією, відтак вправі була всебічно перевірити всі обставини при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, п. 1 ч. 1 ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа