Історія справи
Ухвала КАС ВП від 07.10.2018 року у справі №760/25529/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №760/25529/17
адміністративне провадження №К/9901/62860/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Гімона М.М.,
суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (головуючий суддя - Троян Н.М., судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
у адміністративній справі № 760/25529/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові. В задоволенні позову в частині вимог до Дніпропетровського обласного військового комісаріату та Адміністрації Державної прикордонної служби України відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження встановленого статтею 295 КАС України та ненаданням документу про сплату судового збору.
30 серпня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання Міністерства оборони України про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги та платіжне доручення від 23 серпня 2018 року № 248 /1271 на суму 960 грн. В обґрунтування клопотання зазначив, що не може виконати зазначені вимоги ухвали через відсутність можливості сплатити судовий збір вчасно оскільки проведення банківських платежів потребує більше часу, ніж було надано для усунення недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на підставі положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржник у встановлений судом строк не подав заяву про поновлення строків.
не усунув виявлені судом недоліки.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного суду, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що у зв'язку з тривалою процедурою оплати судового збору, в силу об'єктивних причин, а саме неналежного фінансування з боку держави, не може своєчасно захистити свої інтереси, а в цілому й держави в суді, тобто право на судовий захист може бути порушено у зв'язку з неможливістю сплати судового збору в строки передбачені чинним законодавством України.
Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, рішення суду першої інстанції, яке ухвалено 14 травня 2018 року може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом строків, що встановлені статтею 295 КАС України, тобто - тридцять днів з дня складення повного судового рішення.
За перевіркою матеріалів справи, при зверненні до суду з апеляційною скаргою 23 червня 2018 року, такий строк пропущено не було. Натомість, судом виявлено недолік апеляційної скарги - не надано довіреність, або інший документ, який би надавав право особі, яка її підписала і подала до суду, здійснювати зазначені дії. У зв'язку з чим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
26 липня 2018 року Міністерство оборони України вдруге звернулося з апеляційною скаргою з пропуском строку звернення до суду, встановленого статтею 295 КАС України. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилається на те, що в матеріалах справи повинна знаходитися копія довіреності, яка подавалась одночасно з відзивом на позовну заяву через канцелярію суду першої інстанції. Також скаржник просив відстрочити сплату судового збору посилаючись на неможливість його сплати у строки передбачені чинним законодавством України.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі, апеляційний суд встановив, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, а незгода скаржника з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки це підстава для її оскарження в касаційному порядку до Верховного Суду. У зв'язку з чим, дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху для надання інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги. Крім того, вказав не дотримання відповідачем вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. При цьому, зазначив, що матеріали справи та доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору не містять умов передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення сплати судового збору.
30 серпня 2018 року Міністерство оборони України подало клопотання про продовження процесуального строку та платіжне доручення № 248/1271 від 23 серпня 2018 року на суму 960 грн. У вказаному клопотанні просить продовжити процесуальний строк на 15 днів, оскільки не може виконати вимоги зазначені в ухвалі через відсутність можливості сплатити судовий збір вчасно у зв'язку з тим, що проведення банківських платежів належним чином потребує більше часу, ніж було надано для усунення недоліків.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про продовження процесуального строку апеляційний суд послався на його необґрунтованість, оскільки скаржником не надано належних письмових доказів на підтвердження відсутності у нього можливості сплатити судовий збір. Окрім цього, скаржником пропущено строк апеляційного оскарження, однак в поданому клопотанні скаржник не обґрунтовує поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що скаржник вимоги ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги не виконав.
Суд зазначає, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу.
Пунктом 4 частини першою статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Причин, які б свідчили про поважність пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження не встановлено.
Зокрема, скаржник вказує на складнощі при організації процесу сплати судового збору, що за належної організації не має становити непереборних та не залежних від волі заявника труднощів.
Крім того, з метою поновлення пропущеного процесуального строку необхідно ретельно обґрунтувати увесь період пропуску строку, а не лише окремі проміжки часу.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та документу про сплату судового збору в повному обсязі, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не виконано вимоги ухвали про усунення недоліків, у зв'язку з чим, відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
При цьому за наявності підстав як для повернення позову через неусунення його недоліків, так і для відмови у відкритті апеляційного провадження через неподання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції вірно застосував наслідки пропуску строку апеляційного оскарження, які є пріоритетними.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Т.О. Анцупова
Л.Л. Мороз,
Судді Верховного Суду