Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №414/684/17

адміністративне провадження №К/9901/38930/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №414/684/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 3 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Тесленко І.О., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання відновити виплату щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та виплатити таку допомогу за її заявою від 26.04.2016.

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 3 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на нижченаведене.

Суди встановили, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач 23 жовтня 2014 року звернулась до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (далі також Управління) та отримала довідку особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

В подальшому, позивачем отримана нова Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановленого зразка.

Станом на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується Довідкою від 11 листопада 2016 року № 13. Місцем фактичної реєстрації визначене: АДРЕСА_2.

23 жовтня 2014 року позивач звернулась з заявою до Управління із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На підставі поданої заяви позивачу була призначена щомісячна адресна допомога на період з 23 жовтня 2014 року по 22 квітня 2015 року

Також позивач зверталась до Управління 27 квітня 2015 року та 30 жовтня 2015 року з заявами про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі яких позивачу здійснювались відповідні щомісячні виплати до 23 квітня 2016 року.

Позивач 24 квітня 2016 року повторно звернулась до Управління із заявою про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на наступний період.

Проте, Повідомленням про припинення надання грошової допомоги на проживання переміщеним особам з тимчасово окупованої території від 27 квітня 2016 року, відповідачем було повідомлено позивача про те, що на підставі висновків проведеної державним соціальним інспектором перевірки інформації, наданої разом із заявами від 23 жовтня 2014 року № 11, від 27 квітня 2015 року № 1292 та від 30 січня 2015 року № 2432 виявлено подання недостовірної інформації про майновий стан, внаслідок чого, їй надмірно виплачені кошти в сумі 43256,77грн., які позивач зобов'язана повернути.

Разом з цим, 11.11.2016 позивач звернулась до Управління із заявою для призначення щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Листом від 30 грудня 2016 року вих. № 6377 Управління повідомило позивача, що рішенням Комісії їй вирішено призначити соціальні виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, однак згідно роз'яснень Міністерства соціальної політики України щодо умов надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, які надійшли на адресу відповідача 1 грудня 2016 року, у випадках, коли внутрішньо переміщені особи, які переміщуються в межах Донецької та Луганської областей, на момент звернення за призначенням грошової допомоги мають у власності житлові приміщення, розташовані на території, де проводиться антитерористична операція, але на цій території органи державної влади вже здійснюють свої повноваження, грошова допомога не призначається. У зв'язку з чим, заявнику не призначено грошову допомогу на проживання.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що відмовляючи позивачу у поновленні виплати щомісячної адресної допомоги, відповідач діяв не у спосіб та порядок, передбачені законом, оскільки відповідно до положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" с. Металіст Слов'яносербського району Луганської області та м. Кремінна Луганської області входять до зазначеного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а тому позивач має право на призначення їй, як внутрішньо переміщеній особі, щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 цього Порядку №505 передбачено, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 грн. на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 грн. на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 грн.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Згідно абзацу 2 пункту 6 Порядку від 01.10.2014 №505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 25 квітня 2017 року, позивач є власником квартири загальною площею 39,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки у розмірі 1/2 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено с. Металіст Слов'яносербського району Луганської області та м. Кремінна Луганської області.

Порядком № 505 чітко встановлені умови за яких управління відмовляє у призначені щомісячної грошової допомоги, а саме: наявність у будь-хто з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Оскільки виплата допомоги здійснюється особам, які переміщуються як з тимчасово окупованої території, так і з районів проведення антитерористичної операції, до яких віднесено с. Металіст Слов'яносербського району Луганської області та м. Кремінна Луганської області, виплата допомоги залежить від факту перебування на обліку в Управлінні, що й підтверджено довідкою про взяття на облік особи яка перемістилась з району проведення АТО, тому суди дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на отримання адресної допомоги, як внутрішньо переміщеній особі.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що частина житлового приміщення, наявність якого стало підставою для відмови у подальшій виплаті спірної адресної допомоги, знаходиться у місті м. Кремінна Луганської області, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р віднесено до переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція, тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 3 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі №414/684/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду