Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2019 року у справі №2а-71/2007

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №2а-71/2007

адміністративне провадження №К/9901/22784/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2017 року (головуючий суддя - Подзіров А.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року (головуючий суддя - Нос С.П., Кухтей Р.В., Яворський І.О.)

у адміністративній справі № 2а-71/2007 за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа у справі №2а-63/10/1203, що виданий 6 березня 2014 року Артемівським районним судом міста Луганська та зобов'язати Головне управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних 50% та 40% надбавок від окладу грошового утримання з 1 грудня 1996 року відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2007 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено видати дублікат виконавчого листа №2а-71/07, виданого 18 січня 2011 року Луцьким міськрайонним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячних 50% та 40% надбавок від окладу грошового утримання з 1 грудня 1996 року. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій Головне управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

В обґрунтування касаційної скарги зазначило, що суди попередніх інстанцій не надали правильної оцінки обставинам справи, не дослідили факт втрати оригіналу виконавчого листа та повного виконання рішення суду за виконанням дубліката виконавчого листа, виданого 18 січня 2011 року. 22 січня 2008 року позивачу видано виконавчий лист у справі № 2а-71, а 18 січня 2011 року видано його дублікат, на підставі чого відбулось повне виконання постанови Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2007 року. Постановляючи ухвалу 29 березня 2017 року про видачу дублікату виконавчого листа суди попередніх інстанцій фактично дали дозвіл на видачу другого дубліката виконавчого листа на продовження штучно надуманих позивачем боргів органу Пенсійного фонду, що прямо суперечить статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки її положення передбачають видачу лише одного дубліката замість втраченого оригіналу виконавчого листа.

В запереченні на касаційну скаргу позивач зазначив, що станом на 1 жовтня 2017 року Головним управлінням ПФУ не виконано постанову Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2007 року та в повному обсязі, не виплачується 40% надбавка до окладів грошового утримання. Така надбавка виплачена Головним управлінням ПФУ лише по лютий 2007 року. Тож, протягом десяти років Головне управління ПФУ ухиляється від повного виконання рішення суду, надаючи різноманітні відписки про виконання постанови суду. Таким чином, інформація скаржника про повне виконання постанови суду є недостовірною.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судові рішення фактично оскаржуються в частині задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

Частиною другою статті 260 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву (подання) про видачу дубліката в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача або державного виконавця, що звернулися із заявою (поданням), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 4 липня 2007 року у даній справі позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії Волинського обласного військового комісаріату щодо перерахування пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 1996 року без врахування щомісячних 40 % і 50 % надбавок від окладу грошового утримання протиправними та зобов'язано Головне управління ПФУ зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячних 50 % та 40 % надбавок від грошового утримання з 1 грудня 1996 року.

Постановою старшого державного виконавця ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 24 січня 2008 року № 82 виданого 22 січня 2008 року Луцьким міськрайонним судом.

Постановою старшого державного виконавця ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 6 березня 2008 року.

21 травня 2014 року на адресу Головного управління ПФУ надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинської області Турчинського В.Є. про відновлення виконавчого провадження (ВП № 23167888), видана 19 травня 2014 року, якою зобов'язано Головне управління ПФУ зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячних 50 % та 40 % надбавок від окладу грошового утримання з 1 грудня 1996 року.

З повідомлення Управління державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень від 24 вересня 2014 року № 7426/02-60-43 вбачається, що постанова про відновлення виконавчого провадження ВП № 23167888 від 19 травня 2014 року, якою зобов'язано Головне управління ПФУ зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячних 50 % та 40 % надбавок від окладу грошового утримання з 1 грудня 1996 року є виконаною.

Відповідно до журналу обліку відправки простої кореспонденції 20 травня 2015 року на адресу суду направлено постанову про закінчення виконавчого провадження головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Турчинського В.Є. від 20 травня 2015 року та оригінал дублікату виконавчого листа від 4 липня 2007 року.

Разом з тим, судом отримано лише копію дублікату виконавчого листа, а не сам оригінал дублікату, який видавався за заявою державного виконавця.

Задовольняючи частково заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що виконавчий лист в даній справі є втраченим, оскільки судом отримано лише копію дублікату виконавчого листа, а не сам оригінал дублікату виконавчого листа в даній справі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Статтею 260 КАС України врегульовано порядок видачі дубліката виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі.

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

Зазначена правова норма передбачає можливість видачі дублікату виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення в адміністративній справі, у разі втрати його оригіналу незалежно від причин такої втрати.

Між тим, встановлені судами обставини не свідчать про втрату дублікату виконавчого листа, оскільки направлення на адресу суду його копії не є підтвердженням його втрати.

Оскільки державний виконавець направив до суду засвідчену копію дублікату виконавчого листа, то його оригінал міг залишитись у виконавчому провадженні. Проте суди попередніх інстанцій цього не перевіряли.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено обставин, які можуть мати значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим справа в частині задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа в частині задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року в частині задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа - скасувати.

Справу № 2а-71/2007 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду