Історія справи

ВЕРХОВНИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 м. Київ

К/9901/8822/18

№ 823/1004/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У липні 2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

визнати бездіяльність МВС України щодо не вжиття в межах повноважень, передбачених "Положенням про Міністерство внутрішніх справ України", затверджених постановою КМ України № 878 від 28.10.2015, "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 та Законом України № 900-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" заходів до забезпечення правового соціального захисту пенсіонерів відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", протиправною;

зобов'язати МВС України повідомити Пенсійний фонд України про рішення Кабінету Міністрів України про розміри грошового забезпечення колишніх працівників органів внутрішніх справ України відповідно до Закону України № 900-VII та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 у розмірах, встановлених для поліцейських;

зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повідомити Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій (п. 2 постанови КМУ № 45 від 13.02.2008) та про розміри грошового забезпечення позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015, для здійснення перерахунку пенсії;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії позивачу згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", постанови Кабінету міністрів України № 900 від 23 грудня 2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з 01.01.2016.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016р., позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п.6 ч. 3 ст. 108 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.).

З такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання прийняття позовної заяви. Просить скасувати постановлені рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що спір між сторонами виник з приводу перерахунку пенсії, відтак такий спір підсудний місцевому загальному суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Правила предметної підсудності адміністративних справ, які разом з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи, визначені статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином, для визначення компетентного суду слід встановити суб'єктний склад учасників спору та предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповідомлення до управління Пенсійного фонду інформації про зміни розміру грошового забезпечення та підстави для здійснення позивачу перерахунку раніше призначеної пенсії; зобов'язати відповідача повідомити до Пенсійного фонду України інформацію про зміни розміру грошового забезпечення та підстави для здійснення, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016р.

Таким чином предмет спору стосується визнання протиправною бездіяльності МВС України щодо не вчинення передбачених законодавством дій, а саме не повідомлення органу Пенсійного фонду України щодо зміни грошового забезпечення та про підстави перерахунку пенсії позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відсутній спір фізичної особи з суб'єктом владних повноважень з приводу перерахунку пенсії, оскільки МВС України у спірних правовідносинах не виконує функції органу, уповноваженого здійснювати такий перерахунок.

Крім того, позивачем також заявлено позовні вимоги і до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, які підсудні місцевому загальному суду, як адміністративному на підставі положень частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, в позовній заяві ОСОБА_1 поєднані позовні вимоги, які предметно підсудні різним адміністративним судам.

За приписами частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги - місцевому загальному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суди належним чином не з?ясували характер спірних правовідносин та суб'єктний склад учасників справи, в зв'язку з чим дійшли помилкового висновку, що справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Крім того слід зазначити, що в матеріалах справи наявна копія ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.07.2016р., якою позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та здійснення перерахунку пенсії - повернуто позивачу у зв'язку з непідсудністю цьому суду.

Водночас, згідно частини 4 статті 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. В свою чергу, спори між судами щодо підсудності справ не допускаються.

Посилання позивача на неповноважний склад суду є безпідставним, оскільки за правилами ст.ст. 107, 108 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) питання прийняття позовної заяви вирішує суддя.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оціни всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій вимогам положень статті 242 КАС України не відповідають.

Відповідно частини 1 статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016р. скасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук