Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2018 року

Київ

справа №804/1297/16

касаційне провадження №К/9901/26622/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Світекс» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 (головуючий суддя - Юхименко О.В., судді: Круговий О.О., Нагорна Л.М.) у справі №804/1297/16 за позовом Приватного підприємства «Світекс» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Світекс» звернулося до адміністративного суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.11.2015 № 477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Дніпропетровський окружний адміністративного суду постановою від 23.03.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.06.2016 скасував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2016 та прийняв нове рішення про відмову в позові.

Приватне підприємство «Світекс» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини другої статті 19 Конституції України, підпункту 78.1.11 пункту 78.1, абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 69, частини першої статті 71, частини третьої статті 86, статей 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанцій).

Зокрема, вказує на те, що згідно з ухвалою Дзержинського районного суду від 02.04.2015 та на підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.04.2015 у позивача було вилучено усі первинні документи щодо господарських взаємовідносин з ПП «Пром-Тех-Снаб» та ТОВ «Алектор Буд» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, що унеможливило здійснити перевірку на підставі спірного наказу від 03.11.2015 №477.

Переглядаючи оскаржене судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято наказ від 03.11.2015 №477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Світекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Пром-Тех-Снаб» та ТОВ «Алектор Буд» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. Перевірку призначено розпочати з 04.11.2015, термін проведення перевірки - 5 робочих днів.

Правовою підставою для прийняття вказаного наказу контролюючий орган визначив положення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Фактичною підставою слугував факт отримання відповідачем ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08.10.2015 у справі №810/1070/15-к про призначення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «Світекс» по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Пром-Тех-Снаб» та ТОВ «Алектор Буд» за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 17.11.2015 №492/04-83-22-02/24614310, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000022202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1072533,58грн., в тому числі: в сумі 715022,39грн. основного платежу та в сумі 357511,19грн. штрафних (фінансових санкцій).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що предмет перевірки, призначеної спірним наказом, включав питання, що були охоплені попередньою перевіркою, за результатами якої складено акт від 14.09.2015 №292/04-83-22-01/24614310.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що спірний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання і захист ймовірно порушеного права платника податків може бути забезпечений в іншому порядку, ніж оскарження позивачем реалізованого щодо нього наказу. Крім того, вказав, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи щодо тотожності питань, які були предметом дослідження перевірок, за результатами яких складено акт від 14.09.2015 №292/04-83-22-01/24614310 та акт від 17.11.2015 №492/04-83-22-02/24614310.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку отримання податковим органом судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з абзацом 1 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на зверненням такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Законом України від 28.12.2014 №71-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, пункт 78.2 статті 78 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту: «Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків».

Відповідно до абзацу 1 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що наказ про призначення документальної позапланової перевірки платника податків видається керівником контролюючого органу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за умови, якщо така перевірка проводиться з питань, які викладені у відповідному судовому рішенні суду (слідчого судді) чи органу досудового розслідування, та які не були предметом дослідження попередніх перевірок такого платника податків.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, акт від 14.09.2015 №292/04-83-22-01/24614310 містить лише опосередковані посилання щодо здійснення контрольних заходів щодо взаємовідносин позивача з Приватним підприємством «Пром-Тех_Снаб» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алектор Буд», утім перевіркою, за наслідками якої складено такий акт, не охоплювалися питання, які є предметом дослідження перевірки, призначеної спірним наказом від 03.11.2015 №477, за результатами якої складено акт від 17.11.2015 №№492/04-83-22-02/24614310.

Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час призначення перевірки) передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

В той же час, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суду в кожному конкретному випадку необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

У справі, що розглядається, слід врахувати і те, що перевірка позивача на підставі спірного наказу від 03.11.2015 №477 проведена у період з 04.11.2015 по 10.11.2015, а позивач до суду звернувся з позовом про оскарження такого наказу у березні 2016 року, тобто коли дії податкового органу щодо проведення перевірки були завершені (зокрема, складено акт про проведення перевірки від 17.11.2015, а також прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000022202).

Таким чином, оскільки відповідачем фактично реалізовано його компетенцію на проведення позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, то спірний наказ Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо призначення розглядуваної перевірки не є таким, що порушує права позивача.

Крім того, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262 IV, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що Приватним підприємством «Світекс» оскаржено в судовому порядку податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000022202.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 у справі №804/846/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, у задоволенні позову Приватного підприємства «Світекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000022202 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Світекс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 804/846/16.

Ухвалою судді Верховного Суду Васильєвої І.О. від 11.05.2018 (К/9901/31678/18) матеріали касаційної скарги прийнято до провадження.

Станом на момент прийняття вказаної постанови касаційну скаргу Приватного підприємства «Світекс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 804/846/16 не розглянуто.

Таким чином, позивачем реалізовано право на судовий захист щодо відновлення порушеного права за наслідками перевірки, призначеної наказом від 03.11.2015 №477, шляхом звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000022202.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Приватного підприємства «Світекс» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Світекс» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №804/1297/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк