Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2018 року

м. Київ

справа №456/1497/17

провадження №К/9901/38972/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.07.2017 (головуючий суддя Янів Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Кузьмича С.М., суддів Запотічного І.І., Ульцького В.З.) у справі № 456/1497/17 за позовом ОСОБА_2 до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому просив:

а) визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Стрий та Стрийському районі щодо відмови у призначенні пільгової пенсії на пільгових умовах;

б) зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно із Списком № 2 виробництв, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах з зменшенням пенсійного віку відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення з заявою до відповідача, тобто з 22.12.2016.

2. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017, позов задоволено.

3. У поданій касаційній скарзі Стрийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з досягненням 57-ми річного віку позивач 22.12.2016 звернувся до Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, з огляду на наявність необхідного трудового стажу на посадах які містяться у Списку № 2.

5. Рішенням відповідача від 21.03.2017 №4 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 з посиланням на те, що поданими документами не підтверджено його зайнятості повний робочий день в будівництві по професії варильник бітуму, асфальтоварильник.

6. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами та показами свідків підтверджено право позивача на призначення пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на аргументах, які були покладені в основу спірного рішення від 21.03.2017 №4 та зазначені в п. 5 даного судового рішення.

9. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

11. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах.

12. Чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (для чоловіків - 60 років), на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

13. Спірним у даній справі є наявність чи відсутність у позивача права на зарахування до пільгового стажу часу його роботи з 25.11.1981 по 20.12.1989 в Ходовицькому гравійному кар`єрі УПТК на посадах варильника бітуму та асфальтоварильника.

14. Відповідачем під час розгляду справи не заперечувалось, що з урахуванням зазначеного періоду роботи позивач матиме право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки - тобто у 57 років.

15. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для зарахуванням до пільгового стажу позивача часу його роботи з 25.11.1981 по 20.12.1989 ґрунтуються на тому, що подані позивачем до Пенсійного органу документи не підтверджують його зайнятості повний робочий день в будівництві по професії варильник бітуму, асфальтоварильник, що є обов'язковою умовою, передбаченою ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

16. Аналогічні доводи відповідачем наведені в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

17. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

18. Так, суди встановили, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2, в період 25.11.1981 по 20.12.1989 працював варильникому бітуму 3-4 розряду Ходовицького гравійного кар`єру УПТК, з 20.12.1989 по 24.03.1993 асфальтоварильником в кооперативі «Автодорожник» при УПТК, з 24.03.1993 виробничий кооператив «Автодорожник» перейменовано в КЦП «Автодорожник» де заявник працював до 24.04.1998.

19. Крім трудової книжки позивачем відповідачу подано уточнюючу довідку ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Львівський облавтодор» від 10.11.2016 №08-10/1720 про те, що він дійсно працював в Управлінні виробничо-технічної комплектації (УВТК) (Ходовицький гравійний кар`єр) з 25.11.1981 по 20.12.1989 на посаді варильника бітуму, асфальтоварильника (всього 8 років та 25 днів).

20. Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 пояснив, що з 1978 року по 2001 рік працював майстром на Ходовицькому кар'єрі, а ОСОБА_2 працював в його бригаді варильником бітума. На підприємстві варили бітум для усіх дорожніх підприємств Західного регіону. Робота носила постійний характер, заробітну плату нараховували щомісяця, протягом цілого року.

21. Свідок ОСОБА_4 у тому ж судовому засіданні пояснила, що працювала бухгалтером в Ходовицькому кар'єрі з 1975 року по 2010 рік. ОСОБА_2 працював в кар'єрі на реакторній установці, варильником бітума, робота носила постійний характер, зарплату нараховували кожен місяць на підставі табеля обліку робочого часу.

22. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зарахування періоду роботи позивача з 25.11.1981 по 20.12.1989 до його пільгового стажу.

23. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

25. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Стрийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.07.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017 у справі № 456/1497/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб