Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №750/1447/17

адміністративне провадження №К/9901/18897/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №750/1447/17

за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Логвінової Т.В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Земляної Г.В., Федотова І.В.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просила:

- визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

- зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити пенсію зі зменшення пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,

- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії зі зменшення пенсійного віку на п'ять років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що наданими позивачем документами підтверджується її право на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з огляду на таке.

Суди встановили, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та постраждалою особою віднесеною до 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №333252.

Листом від 19.12.2016 №24042/05 Чернігівське ОУПФ повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", посилаючись на відсутність документів, що підтверджують її право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Уважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Частинами 3, 4 статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Судами установлено, що згідно довідки від 23.12.1992 №348, виданої Воєнторгом №687 Головного управління торгівлі Міністерства Оборони СРСР, ОСОБА_1 приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 14 по 21 травня 1986 року. Заробітна плата склала 24 руб. 3 коп., виплачена у чотирьохкратному розмірі - 97 руб. 28 коп. та нарахована на підставі розпорядження начальника Управління торгівлі Київського військового округу №7/92-3471 від 07.08.1986.

Також, судами досліджено картку обліку доз радіоактивного опромінення, згідно якої ОСОБА_1 у період з 15 по 21 травня 1986 року отримала дозу опромінення 2,65, а також табель робочого часу позивача у зазначений період.

Отже, досліджені судами вищенаведені документи спростовують доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, що позивачем не надано жодного документу, який підтверджує участь останнього у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та дає право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Таким чином, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку та необґрунтованість відмови Пенсійного органу у призначенні пенсії, оскільки наданими документами підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року у справі №750/1447/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду