Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2019 року

Київ

справа №826/9041/18

адміністративне провадження №К/9901/14752/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року (головуючий суддя - Л.О.Маруліна)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (головуючого судді - Горяйнова А.М., суддів - Аліменка В.О., Коротких А.Ю.)

у справі №826/9041/18

за позовом ОСОБА_1

до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України»,

третя особа: Рада адвокатів міста Києва,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. 12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України», (ідентифікаційний код 38488439) щодо навмисного приховування та знищення з набору відкритих даних у вигляді Єдиного реєстру адвокатів України, розміщеному на веб-порталі www.unba.org.ua, публічної інформації щодо нього, адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14 липня 2016 року серія НОМЕР_1);

- зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код 38488439), в особі Ради адвокатів України відновити для публічного доступу відомості про адвоката Гнидку М.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 14 липня 2016 року серія НОМЕР_1) в Єдиному реєстрі адвокатів України, зокрема шляхом надання відкритого доступу до них користувачам офіційного веб-сайту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (www.unba.org.ua).

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами встановлено, що ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пройшов стажування, склав присягу адвоката України та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005768 від 14 липня 2016 року.

5. Згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА№004597 від 21 липня 2016 року ОСОБА_1 включений до Єдиного реєстру адвокатів України із зазначенням адреси робочого місця: АДРЕСА_1 .

6. У вересні 2016 року позивачу стало відомо про організаційний конфлікт між Недержавною некомерційною професійною організацією «Національна асоціація адвокатів України», Радою адвокатів міста Києва та Радою адвокатів України, внаслідок якого відомості про нього як адвоката були заблоковані. У грудні 2016 року відомості про позивача з`явилися в Єдиному реєстрі адвокатів, проте у січні 2017 року були знову заблоковані. Крім того позивач зазначив, що його профайл зник із Єдиного реєстру адвокатів України.

7. З огляду на вказані обставини ОСОБА_1 12 червня 2018 року звернувся з вказаним позовом до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, оскільки з адміністративним позовом звернувся лише у червні 2018 року, у той час як про порушення своїх прав повинен був дізнатися та фактично дізнався (про що зазначив у позовній заяві) про відсутність відомостей про себе у Єдиному реєстрі адвокатів України у січні 2017 року.

9. При цьому, суди зазначили, що протягом шестимісячного строку позивач мав можливість ознайомитися з відкритою інформацією щодо себе на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, дізнатися про виключення відповідних даних з Єдиного реєстру адвокатів України, вжити заходів для з`ясування підстав виключення власних даних із зазначеного реєстру, перевірити законність дій Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» та звернутися до суду з адміністративним позовом.

10. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 звертався до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» із проханням повідомити причини виключення даних про себе із Єдиного реєстру адвокатів України, заявами щодо поновлення таких даних чи вчиняв інші дії, спрямовані на збирання доказів, необхідних для підготовки і звернення до суду з позовом.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. У касаційній скарзі позивач вказує на те, що строки звернення до суду ним не порушено, оскільки порушення його права має триваючий характер та порушується до сьогоднішнього дня, а відповідачем не спростовано та не подано жодного доказу зворотного.

12. Вважає, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення.

13. Крім того, зазначив, що суди не встановили обов`язкові факти, а саме коли його право було порушене і коли він дізнався або повинен був дізнатися про його порушення.

14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Зазначив, що позивачу було відомо про відсутність відомостей стосовно нього в Єдиному реєстрі адвокатів України ще з вересня 2016 року та не мав перешкод для звернення до суду з адміністративним позовом у встановлений строк.

15. V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

19. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

20. Рішенням Конституційного Суду України N 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

21. При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

22. Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач не просив поновити строк звернення до суду, вважаючи, що неможливо встановити точну дату, з якої йому стало відомо про його порушене право, оскільки правопорушення зі сторони відповідача є тривалим.

23. Судами встановлено, що відлік строку звернення позивача до адміністративного суду мало б бути обраховано з січня 2017 року або з жовтня 2017 року, тобто у разі обрахунку строку з січня 2017 року - останнім місяцем строку звернення до суду є липень 2017 року, а у разі обрахунку цього строку з жовтня 2017 року, кінцевим терміном для подання позовної заяви до суду є квітень 2018 року, в той час, як з вказаним позовом ОСОБА_1 , звернувся лише у червні 2018 року, що свідчить про пропущення ним шестимісячного строку звернення до суду.

24. Наведене свідчить про те, що суди попередніх інстанцій так і не встановили коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, незважаючи на те, що це є першочерговим для визначення початку перебігу вказаного строку.

25. Між тим, за результатами перевірки матеріалів справи, доказами на підтвердження встановлення моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів позивача у вказаній справі, могли б слугувати відповіді на адвокатський запит ОСОБА_1 , відповідно до змісту яких, йому відмовлено у наданні інформації з тих підстав, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відомості про нього, як адвоката відсутні, а саме:

- лист №19-3 від 19 березня 2018 року Приватного акціонерного товариства «магазин» «Киянка»;

- лист № 18/04-20 від 20 квітня 2018 року Приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат»;

- лист №24 від 24 травня 2018 року Приватного акціонерного товариства «Особливе конструкторське бюро будівельних і шляхових машин».

26. Однак, вказані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, які так і не встановили, коли ж власне розпочався перебіг строку звернення до суду, оскільки не з`ясували, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

27. Тому, доводи скаржника про те, що суди не встановили обов`язкові факти, а саме коли його право було порушено і коли він дізнався або повинен був дізнатися про його порушення, є обґрунтованими.

28. Зазначене дає підстави для висновку, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, безпідставно застосував наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановлені статтею 123 КАС України, та залишив позовні вимоги без розгляду.

29. При цьому, твердження позивача про те, що за своєю юридичною природою дії відповідача по приховуванню відомостей про нього як адвоката, є правопорушенням, яке носить триваючий характер є помилковим, оскільки у цій справі предметом оскарження є протиправні дії відповідача, в той час як поняття «триваюче правопорушення» більш притаманно бездіяльності суб`єкта. Виключення даних з Єдиного реєстру адвокатів України має разову дію, і не є формою бездіяльності, а тому не може мати триваючий характер.

30. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

31. За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 826/9041/18 - скасувати.

Справу № 826/9041/18 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду