Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2019 року

Київ

справа №825/1252/17

адміністративне провадження №К/9901/40380/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженаої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства ''Дельта Банк'' Кадирова Владислава Володимировича на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду в складі судді Падій В.В. від 15.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., Собківа Я.М., Пилипенко О.Є. від 28.02.2018 у справі №825/1252/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ ''Дельта Банк'' Кадирова Владислава Володимировича про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., у якому просив: зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що Комісія з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" дійшла висновку, що умови Договорів банківських вкладів укладені між банком та фізичними особами після 16.02.2015 (в тому числі укладеного між позивачем та АТ "Дельта Банк"), за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.

Крім того, в касаційній скарзі вказано також про нікчемність укладеного Договору, з тих підстав, що в порушення Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта банк", кошти на рахунок позивача були перераховані від третьої особи.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

25.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем укладено договір № 009-24500-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях, згідно умов якого вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний у пункті 1.6. цього Договору, та по 01.03.2016 включно.

Також, між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем укладено додаткову угоду № 1 до цього договору, в якій пункт 1.8. статті 1 Договору викладено у наступній редакції: «Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого у Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови пункту 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу, на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».

Згідно платіжного доручення від 25.02.2015 № 46444973 ОСОБА_2 на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти у розмірі 180000,00 грн.

Разом із тим, постановою Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», банк віднесено до категорії проблемних на строк до 180 днів та з метою стабілізації діяльності банку і відновлення його фінансового становища запроваджено перелік обмежень, зокрема, заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

02.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» банк віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці (з 03.03.2015 по 02.06.2015) та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та від 03.08.2015 № 147 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строк здійснення тимчасової адміністрації на шість місяців і продовжено до 02.10.2015 включно та продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича також до 02.10.2015.

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно і призначено та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Дельта Банк», на цей же строк, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу.

Протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15.09.2015 запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» видати наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно із пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 16.09.2015 № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» застосовано до договору банківського вкладу позивача № 009-24500-250215 наслідки нікчемності, з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом від 23.09.2015 № 8821/1713 позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 25.02.2015 № 009-24500-250215, укладеного між АТ «Дельта Банк» та позивачем .

Уважаючи дії щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що висновок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» щодо визнання нікчемним договір банківського вкладу (депозиту) є протиправним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

Отже, як зазначив цей суд, оскільки вклад розміщено на рахунку АТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідач не навів правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

Ці висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, ухвалені за результатами розгляду справ, фактичні обставини яких є певним чином подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо відмови включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та правомірності дій і рішень уповноваженої особи Фонду про визнання правочину нікчемним, тому колегія суддів у вимірі фактичних обставин цієї справи вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про зобов`язання Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_3 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук ,

Судді Верховного Суду