Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року

Київ

справа №814/964/16

адміністративне провадження №К/9901/22857/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (суддя - Біоносенко В.В.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді Димерлій О.О., Вербицька Н.В.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,

треті особи - Національна Поліція України, Атестаційна комісія №4 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - Національна поліція України, Національна Поліція України, Атестаційна комісія №4 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3, про визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 81 о/с від 11 квітня 2016 року щодо звільнення позивача зі служби в поліції, поновлення позивача на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року постанову суду першої інстанції змінено з виключенням з її резолютивної частини абзацу 3 постанови.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Національної поліції в Миколаївській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що звільнення позивача було проведено у межах наданих відповідачу повноважень та у спосіб, який передбачений нормативними актами України.

Позивач скористався своїм правом та подав заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року) він визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та підпорядкованих підрозділів.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, зокрема пункт 3 розділу І.

Зі змісту наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 01 лютого 2016 року № 52 суд апеляційної інстанції правильно встановив, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України «Про національну поліцію».

Суд наголошує, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини 2 статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 листопада 2015 року наказом ГУНП в Миколаївській області № 1 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", позивача призначено з присвоєнням спеціального звання "старший сержант поліції" на посаду помічника-чергового Миколаївського відділення Очаківського відділу поліції.

Позивач призначений на посаду безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо було лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, але відповідач не зазначив, цих підстав.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції прийнявши рішення про скасування Висновку Комісії за результатом атестування позивача порушив правила дотримання строків для можливості вирішення такого питання, що є порушенням норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, в незміненій апеляційним судом частині, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, в незміненій апеляційним судом частині, та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець