Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

м. Київ

справа №826/25452/15

адміністративне провадження №К/9901/34619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016р. (суддя - А.С. Мазур) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р. (судді - Аліменко В.О., Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1);

- визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1);

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1);

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 за курсом НБУ від 02.10.2015р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Посилається на відсутність законних підстав для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором банківського вкладу та не включення її до Переліку вкладників, оскільки Уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку згідно частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не наведено доказів та обґрунтувань того, що договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемного правочину, а також не зазначено доказів які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що суперечить нормам Цивільного кодексу України та інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р., позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1).

Визнано протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом №813 від 16.09.2015р., в частині визнання нікчемним Договору №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1).

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1).

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позиву відмовлено.

З ухваленим у справі рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

Крім того, посилається на те, що перерахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача відбулось з рахунку іншого клієнта Банку в період дії постанови Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що має наслідком надання Баком переваг кредиторам - фізичним особам перед іншими кредиторами банку за рахунок Фонду через третіх осіб.

Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просить залишити касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.02.2015р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) укладено договір №006-28547-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США.

На виконання умов договору банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_2.

Відповідно до витягу з реєстру операцій, що є додатком до Протоколу засідання Комісії по перевірці вкладів фізичних осіб від 22.09.2015р., відповідно до укладеного договору банківського вкладу на відкритий позивачем рахунок надійшли кошти у доларах США від фізичної особи ОСОБА_3

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанова від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 11.06.2015р. ПАТ «Дельта Банк» починає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 03.03.2015р. включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів будуть здійснюватися через установи чотирьох банків.

Відповідно до протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» призначеної наказом від 29.05.2015р. №408 та наказу від 16.09.2015р. №813, застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) згідно з додатком та, зокрема, договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015р. №006-28547-130215.

Листом від 23.09.2015р. №8821/3284 відповідач - Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015р. №006-28547-130215, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».

Судами встановлено, що договір банківського вкладу позивача визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим її не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. При цьому суд виходив з того, що жодна з перелічених підстав, вказаних у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не підпадає до застосування у даних правовідносинах, не вказано конкретної підстави нікчемності правочину згідно такого переліку й Уповноваженою особою Фонду.

Крім того, суди виходили з того, що постанова Правління Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ якою встановлено обмеження в діяльності ПАТ «Дельта Банк», зокрема не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, є банківською таємницею, а тому укладаючи договір позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.

Щодо посилання відповідача на п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта Банк» затверджених рішенням ради директорів АТ «Дельта Банк» згідно протоколу №14 від 20.03.2013р., відповідно до яких не допускається зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладників від третьої особи, то суди виходили з того, що Правила не є нормою закону в розмінні ст. 215 Цивільного кодексу України, а відповідачем не надано суду доказів ознайомлення позивача з вказаними Правилами.

З врахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що доводи відповідача, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано ухвалили рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постановах від 04.07.2018р. №819/353/16 та від 05.12.2018р. № 826/23064/15 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання неправомірними дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору та визнання неправомірним рішення (оформлене наказом №813 від 16.09.2015р.), в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між Банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору нікчемним та щодо визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом №813 від 16.05.2015р., в частині визнання нікчемним договору укладеного між позивачем та Банком, - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р. скасувати в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» щодо визнання нікчемним Договору №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, а також в частині визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформлене наказом №813 від 16.09.2015р., в частині визнання нікчемним Договору №006-28547-130215 від 13.02.2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, і проваження у вказаній частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук