Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа №816/1756/16

адміністративне провадження №К/9901/23369/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року (суддя Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Катунова В.В., суддів - Бершова Г.Є., Ральченка І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними і скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУ НП в Полтавській області), Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - атестаційна комісія), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії від 16 червня 2016 року про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, та підлягає звільненню через службову невідповідність; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Полтавській області від 7 вересня 2016 року № 279 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність); поновити позивача на посаді старшого інспектора Гадяцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області і стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ГУ НП в Полтавській області просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

На думку скаржника, атестування позивача проведене в межах повноважень атестаційної комісії та у спосіб, передбачений законом, а тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку проведення атестування є безпідставними. Крім того, скаржник наголошує на тому, що позивач з власної ініціативи прийняв рішення про проходження атестування та зареєструвався в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі. Також, на обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді атестаційна комісія керувалася результатами тестування позивача, згідно з якими його рівень знань законодавчої бази, загальних здібностей і навичок, є недостатнім. Зауважує, що рішення атестаційної комісії про службову відповідність чи невідповідність вимогам до поліцейського є дискреційним правом атестаційної комісії.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ НП в Полтавській області від 7 листопада 2015 року № 7 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 призначено старшим інспектором Гадяцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ.

11 лютого 2016 ГУ НП в Полтавській області прийнято наказ № 69 «Про організацію проведення атестування особового складу ГУ НП в Полтавській області», згідно з пунктом 1 якого вирішено провести атестування поліцейських та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУ НП в Полтавській області.

18 липня 2016 року ГУ НП в Полтавській області прийнято наказ № 495 «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУ НП в Полтавській області».

16 серпня 2016 атестаційною комісією № 2 ГУ НП в Полтавській області проведено атестування ОСОБА_1 за результатами атестування (висновок атестаційної комісії) та зроблено висновок, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

На підставі вказаного висновку, 7 вересня 2016 року ГУ НП в Полтавській області прийнято наказ № 279 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, визнав, що проведення атестування щодо позивача було здійснене з порушенням вимог чинного законодавства, а прийнятий за наслідками атестації наказ про звільнення позивача не відповідає закону.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII.

Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Отже, пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII не передбачено проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Вимоги до кандидатів на службу в поліції, а також обмеження, пов'язані зі службою в поліції, визначені у статтях 49, 61 Закону №580-VIII. До таких вимог належать, зокрема: досягнення 18 років, наявність повної загальної середньої освіти, відповідність рівня фізичної підготовки вимогам, що затверджені Міністерством внутрішніх справ України.

Натомість, завданням атестування, згідно з частиною першою статті 57 Закону №580-VIII, є оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівні, фізична підготовка на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною другою статті 57 Закону №580-VIII визначений вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, до яких належать: призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у частині другій статті 57 Закону №580-VIII, суперечить частині другій статті 19 Конституції України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №580-VІІІ, жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду в ГУ НП в Харківській області суди не встановили. Тобто, питання відповідності позивача вимогам до поліцейських було вирішене на момент видання наказу про прийняття на службу.

Відповідачем, у свою чергу, не надано доказів того, що на час проведення атестації стосовно позивача вирішувалося питання щодо його призначення на вищу посаду, переміщення на нижчу посаду чи були наявні підстави для звільнення позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що призначення атестації позивача одразу ж після прийняття його на службу в поліції безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є неправомірним.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог законодавства передумовою винесення наказу про призначення особи на посаду поліцейського є встановлення його відповідності вимогам, які передбачені Законом України №580-VІІІ. Саме під час вирішення питання про прийняття позивача на службу до поліції відповідач мав право оцінити ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційній рівень, фізичну підготовку. Однак, після зарахування на посаду, відповідач має право звільняти працівника лише у разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (стаття 58 Закону № 580-VІІІ).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що проведення атестування щодо позивача відбулося за відсутності на це правових підстав.

Стосовно посилань скаржника на те, що позивач зареєструвався в єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі, а тому вважається таким, що пройшов атестацію в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 57 Закону №580-VІІІ не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість спірного висновку атестаційної комісії, протиправність звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, необхідність поновлення позивача на відповідній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив :

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді В.М. Бевзенко

О.В. Білоус