Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2019 року у справі №810/1290/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа №810/1290/17

адміністративне провадження №К/9901/31143/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 (головуючий суддя - Панченко Н.Д.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)

у справі № 810/1290/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Лог»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «В-Лог» (далі - ТОВ «В-Лог») звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Броварська ОДПІ), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Броварської ОДПІ щодо виключення ТОВ «В-Лог» з реєстру платників податку на додану вартість;

- зобов'язати Броварську ОДПІ поновити реєстрацію ТОВ «В-Лог» як платника податку на додану вартість з моменту ануляції.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «В-Лог» зазначило, що висновок Броварської ОДПІ про подання позивачем за період з червня 2015 року по червень 2016 року податкових декларацій з показниками, що свідчать про відсутність операцій з постачання товарів, робіт, послуг, за наслідками яких сформовані податкові зобов'язання та/або податковий кредит, не ґрунтується на фактичних обставинах. Так, у жовтні 2015 року ТОВ «В-Лог» подало контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, у якій були відображені операції з поставки товарів, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на загальну суму 35 000 грн. За таких обставин, на думку позивача, у Броварської ОДПІ не було законних підстав для виключення ТОВ «В-Лог» з реєстру платників податку на додану вартість.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 04.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017, позов задовольнив:

- визнав протиправним та скасував рішення Броварської ОДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 30.06.2016 № 68;

- зобов'язав Броварську ОДПІ поновити реєстрацію ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість з моменту ануляції.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, Броварська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «В-Лог». При цьому, в обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на правомірність прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 30.06.2016 № 68.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Броварської ОДПІ.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

01.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «В-Лог» зареєстровано 21.03.2007 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

04.04.2007 ТОВ «В-Лог» зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100033093, виданим Броварською ОДПІ.

Рішенням Броварської ОДПІ від 30.06.2016 № 68 реєстрацію ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість анульовано на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв'язку з тим, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом дванадцяти послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та /або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а саме, з червня 2015 року по червень 2016 року.

Скасовуючи вказане рішення Броварської ОДПІ, суди попередніх інстанцій встановили факт подання позивачем у період з червня 2015 року по червень 2016 року податкової звітності з податку на додану вартість, що свідчить про здійснення позивачем операцій постачання/придбання товарів, внаслідок яких були сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому дійшли висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для анулювання реєстрації ТОВ «В-Лог» платником податку на додану вартість згідно з положеннями підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, визначених абзацами «а»-«з» цього пункту.

Так, відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платником податку на додану вартість анулюється якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Також за змістом пункту 5.5 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення № 1130), анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Підпунктом 3 абзацу 3 пункту 5.5 Положення № 1130 визначено, що рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є довідка про подання/неподання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «В-Лог» став висновок контролюючого органу про подання позивачем, починаючи з червня 2015 року по червень 2016 року, податкової звітності з податку на додану вартість із показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (робіт, послуг).

Вказане рішення прийняте відповідачем на підставі даних реєстру (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) протягом 12 послідових податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

З даного реєстру вбачається, що декларації з податку на додану вартість за червень-серпень, жовтень-листопад 2015 року, січень-травень 2016 року подані ТОВ «В-Лог» з нульовими показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту. Натомість податкові декларації за вересень та грудень 2015 року ТОВ «В-Лог» не подавались взагалі.

Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.10.2015 ТОВ «В-Лог» подало до Броварської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, де у колонці «А» «обсяги постачання» рядка 1.1 «операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою», відображено показник « 35000,00»; у колонці «Б» «сума податку на додану вартість» відображено показник « 7000,00».

Податкову декларацію ТОВ «В-Лог» з податку на додану вартість за вересень 2015 року прийнято контролюючим органом, що підтверджується квитанцією № 2.

Однак рішенням Броварської ОДПІ від 21.10.2015 № 14424/10/10-06-15-01-16/4096 податкову декларацію ТОВ «В-Лог» з податку на додану вартість за вересень 2015 року не визнано як податкову звітність, оскільки вона не містила визначених у пункті 48.3 статті 48 ПК України обов'язкових реквізитів, що в подальшому було предметом судового оскарження.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 року у справі № 810/95/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016, визнано протиправним та скасовано рішення Броварської ОДПІ, оформлене листом № 14424/10/10-06-15-01-16/4096; та зобов'язано Броварську ОДПІ прийняти та зареєструвати як податкову звітність ТОВ «В-Лог»: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9203616219 від 05.10.2015; додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів» № 9203616298 від 05.10.2015; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9210432070 від 13.10.2015; додаток 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів» № 9210431499 від 13.10.2015; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) № 9205785666 за вересень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) №9233492018 за жовтень 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) № 9246753842 за листопад 2015 року; податкову декларацію з податку на додану вартість (0110 загальна) № 9265957689 за грудень 2015 року.

Зазначені обставини не потребують доказування та правомірно оцінені судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до частини першої статті 72 КАС України, як обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили та не доказуються при розгляді цієї справи.

Отже, факт подання позивачем податкової декларації за вересень 2015 року, який встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, спростовує доводи контролюючого органу про неподання платником декларації за вказаний період взагалі, або те, що відомості в них свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що, в свою чергу, виключає порушення платником норми підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним спірного рішення з огляду на відсутність підстав для анулювання реєстрації платника податку, встановлених вищенаведеною нормою ПК України, та, як наслідок - зобов'язання відповідача вчинити послідовні дії прямо передбачені Положенням від 14.11.2014 № 1130.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова