Історія справи
Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №463/972/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2019 року
м. Київ
справа №463/972/17
провадження №К/9901/45641/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М.,
суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова
на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 (суддя Леньо С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 (колегія у складі суддів Затолочного В.С., Бруновської Н.В., Матковської З.М.)
у справі №463/972/17
за позовом ОСОБА_2
до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова
про визнання дій протиправними,
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про перерахунок пенсії.
2. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 адміністративний позов в частині вимог за період з 31.03.2014 до 23.08.2016 залишено без розгляду.
3. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 04.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 позов задоволено:
- визнано протиправними дії Управління щодо невключення з 24 серпня 2016 року до середньомісячного заробітку державного службовця ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язано Відповідача здійснити нарахування та виплату Позивачу пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», починаючи з 24 серпня 2016 року, з урахуванням інших видів виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), згідно з поданою довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу» та на які нараховано і утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
4. У касаційній скарзі Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 31.03.2014 Позивачу призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи загального захворювання відповідно Закону України «Державну службу».
6. 14.02.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про врахування під час перерахунку пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та компенсації відпустки.
7. Листом відповідача від 22.02.2017 № 1617/03-17 позивачу відмовлено у задоволенні заяви з мотивів відсутності законодавчо визначених підстав для такого перерахунку.
8. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
10. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що позивач не має визначеного законом права на перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а положення законодавства, на підставі яких позивач просить задовольнити позов, втратили чинність.
11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Як убачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, предметом позову є відмова відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням відомостей, зазначених наявних в матеріалах справи довідці від 28.03.2014 № 2605-вих-883, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії нарахованої та виплаченої матеріальних допомог на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та надбавки (винагороди) за вислугу років, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
14. Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій, враховуючи практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах, обґрунтовано зазначили, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
15. Тобто, судами попередніх інстанцій встановлено факт порушення прав та законних інтересів позивача при призначенні йому пенсії, обчисленої із заробітку без врахування таких складових, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.
16. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 (справа № 464/3737/17).
17. Жодних аргументів, які б доводили порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
18. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
19. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
21. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
22. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
23. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 04.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017
у справі №463/972/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Т.О. Анцупова
Суддя О.П. Стародуб