Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2018 року у справі №826/8455/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2018 року

м. Київ

справа №826/8455/15

адміністративне провадження №К/9901/43985/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,-

розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2015 (головуючий суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Літвіної Н.М., суддів Ганечко О.М. і Коротких А.Ю.) у справі

за позовом ОСОБА_4

до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК» Пантіної Любові Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2 або Фонд), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом № 61 від 29 серпня 2014 року, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів від 21.05.2014 банківського вкладу №05/1097-2014 та банківського рахунку №49095, укладених позивачем з ПАТ «Старокиївський банк» (далі - банк);

- зобов'язати відповідача-1 подати відповідачу-2 додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду;

- зобов'язати відповідача-2 включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволений частково.

Визнано протиправним і скасоване спірне рішення. Зобов'язано відповідача-1 подати Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами банку за рахунок Фонду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Відповідач-1 подав на вищевказані судові рішення касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

4. Вищий адміністративний суд ухвалою від 29.11.2017 відкрив касаційне провадження.

5. У зв'язку з його ліквідацією справу для розгляду передано Верховному Суду (далі - Суд).

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 21.05.2014 позивач уклав з вищевказаним банком договір №49095 для відкриття банківського рахунку №26303501821602 у гривні, а також договір банківського вкладу №05/1097-2014, згідно з яким банк відкрив вкладний строковий рахунок №26303501821602 «Надійний», а позивач вніс згідно з платіжним дорученням №CASH7 грошові кошти в сумі 180.000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 21.06.2014. Процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 15 відсотків річних.

7. 29.08.2014 складено та підписано протокол робочої комісії в банку, якою встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунків інших клієнтів. Так, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше ніж 200000 грн. знято кошти і відразу ж ця сума надходила на рахунок відкритий на ім'я позивача.

8. Наказом тимчасової адміністрації банку від 29 серпня 2014 року № 61 зупинено перерахування/виплату за транзакціями і правочинами та визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно з переліком (зокрема, щодо договорів, укладених з позивачем).

9. За заявою відповідача-1 проводилося досудове розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367 за фактом зловживання службовими особами банку своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ч.2 ст.364-1 КК України).

10. 11.09.2014 постановою Правління Національного банку України №563 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з 18 вересня 2014 року. На його підставі виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 17.09.2014 №92, яким розпочала процедуру ліквідації банку та призначила Уповноваженою особою Фонду строком на один рік з 18 вересня 2014 року до 18 вересня 2015 року включно Пантіну Л.О.

11. Листом від 17.09.2014 №2409/09-02 відповідач-1 повідомила позивача, що правочини, в тому числі договори від 21.05.2014 №05/1097-2014 і № 49095 банківського вкладу №06/1201-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів на рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, є нікчемними відповідно до вимог частин 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

12. Не погоджуючись із зазначеним позивач звернувся з позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

13. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що отримані кошти банком на його рахунку вважаються вкладом і мають бути йому відшкодовані за рахунок Фонду у встановлений законом спосіб.

14. Відповідачі заперечували проти задоволення позову з тієї підстави, що позивач не вважається вкладником банку із-за нікчемності відповідних правочинів.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачами наявності правових підстав для не включення позивача до переліків вкладників банку.

16. Проаналізувавши ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.3, 26, 27, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), п.12 р.II, п.6. р.III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Порядок №14), п.2 ч.4 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860, суди дійшли висновку про відсутність доказів нікчемності відповідних правочинів та передчасність позовних вимог до відповідача-2.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Відповідач-1 у касаційній скарзі посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову.

18. Стверджує, що суди дійшли хибних висновків щодо відсутності підстав визнання вищевказаних операцій нікчемними та неправильно вирішили спір, втрутилися в дискреційні повноваження.

19. Безпідставно не врахували, що кошти отримані позивачем шляхом дроблення суми коштів іншого вкладника. Такі правочини, на його думку, є фіктивними, а суди не надали оцінку таки доказам.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши та оцінивши доводи касаційної скарги, дотримуючись меж касаційного перегляду, визначених ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), врахував наступне.

21. Основні доводи касаційної скарги відповідають заявленим і детально оціненим судами в оскаржуваних рішеннях запереченням на позов.

22. Відповідно до ч.1 ст.351 КАС України (у редакції з 15.12.217) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

23. Згідно зі встановленими судами обставинами справи позивач мав чинний укладений договір з вищевказаним товариством, наявні кошти на рахунку банку, що не ввійшли до відшкодування за рахунок Фонду із-за визнання нікчемними правочинів позивача.

24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 (справа №826/1476/15) зазначила, що здійснюючи операції з перерахування коштів банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією №492 та договорами з відповідними клієнтами банку.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст.38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст.228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

25. Частина 3 ст.38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

26. З огляду на встановлені судами в цій справі обставини та досліджені докази, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що посилання на положення ст.38 Закону № 4452-VI, як на правову підставу визнання правочинів нікчемними, є необґрунтованими, належними доказами - не доведені.

27. Відповідно до ч.3 ст.2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

28. Отже кошти позивача, перераховані від іншого клієнта, вважаються вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені ст.26 Закону №4452-VI, і відповідний висновок судів є правильним і норми матеріального права застосовані вірно.

29. Решта доводів касаційної скарги правильності висновків судів у цій частині не спростовує.

30. Оскільки правовідносини з відповідачем-2 у позивача не виникли, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що позовна вимоги до нього є передчасною та не підлягає задоволенню.

31. Водночас вирішуючи по суті спір в частині оскарженого рішення суди допустили порушення вимог процесуального права.

32. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного суду у постанові від 16.05.2018 (справа №910/24198/16) рішення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в банку щодо визнання нікчемними правочинів не належить до публічно-правових спорів, оскільки є внутрішнім документом банку, дія якого на інших осіб не поширюється, відповідає.

33. У вказаній постанові Велика Палата Верховного суду також зазначила, що для того, щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, банку як сторона такого правочину повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Вказане свідчить про відсутність у Фонду та його уповноваженої особи повноважень відносно контрагентів Банку у правочинах, віднесених до нікчемних, у наказі, підписаному уповноваженою особою Фонду. (пункт 51 постанови)

34. Тому у цій частині судові рішення підлягають скасуванню із закриттям на підставі ст.354 КАС України провадження.

35. Врахувавши викладене вище Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни - задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 в частині позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду, оформленого наказом № 61 від 29 серпня 2014 року, в частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів від 21.05.2014 банківського вкладу №05/1097-2014 та банківського рахунку №49095, укладених ОСОБА_4 з ПАТ «Старокиївський банк» - скасувати та у цій частині провадження закрити.

3. В іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя Т.О. Анцупова