Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.11.2018 року у справі №826/7053/15
Постанова КАС ВП від 02.12.2018 року у справі №826/7053/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2018 року

Київ

справа №826/7053/15

адміністративне провадження №К/9901/12194/18, К/9901/12197/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/7053/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Міністерства оборони України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Костюк Л.О.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1.1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження № 44470680.

1.2. Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України по виконанню виконавчого листа від 23 липня 2014 року в адміністративній справі № 2а-8867/12/2670.

1.3. Скасувати постанову Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 44470680 про закінчення виконавчого провадження.

1.4. Зобов'язати Міністерства юстиції України здійснити примусове виконання виконавчого листа від 23 липня 2014 року в адміністративній справі № 2а-8867/12/2670.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідачем, в порушення вимог законодавства, не забезпечено належного виконання в повному обсязі виконавчого листа №2а-8867/12/2670, чим порушено законні права та інтереси позивача.

3. В судовому засіданні 25.01.2016 судом протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Державну виконавчу службу України на належного - Міністерство юстиції України.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач обґрунтовано дійшов висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим листом №2а-8867/12/2670, у зв'язку з чим правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності відповідача по виконанню виконавчого листа №2а-8867/12/2670, скасування оскаржуваної постанови та зобов'язання відповідача здійснити примусове виконання виконавчого листа №2а-8867/12/2670 - відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2016 року та прийнято нову - про задоволення позову.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо закінчення виконавчого провадження № 44470680.

Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України по виконанню виконавчого листа від 23 липня 2014 року в адміністративній справі № 2а-8867/12/2670.

Скасовано постанову Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 44470680 .

Зобов'язано Міністерство юстиції України здійснити примусове виконання виконавчого листа від 23 липня 2014 року в адміністративній справі № 2а-8867/12/2670.

7. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що лист розрахунково-касового відділу Міністерства оборони України від 28 квітня 2015 року № 281/287 з додатками, що став підставою для винесення оскаржуваної постанови №2а-8867/12/2670 про закриття виконавчого провадження, не може бути доказом виконання рішення суду, оскільки зазначені документи не містять підтвердження фактичного отримання позивачем спірних коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерство оборони України та Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулися до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

9. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2016 року та 14 березня 2017 року відкрито провадження за касаційними скаргами Міністерства оборони України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2018 року прийняв до провадження вищезазначені касаційні скарги.

11. Позивач надав заперечення на касаційні скарги, в яких просив залишити їх без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

12. Касаційні скарги аргументовані тим, що правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження підтверджується наявними у справі матеріалами - листом розрахунково-касового відділу Міністерства оборони України від 28 квітня 2015 року № 281/287 з додатками. Натомість, позивачем взагалі не зазначено, в якій саме частині, на його думку, виконавчий лист №2а-8867/12/2670 залишається невиконаним.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 23 липня 2014 року Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі №2а-8867/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії видано виконавчий лист №2а-8867/12/2670 про зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя з січня 2012 року, щомісячну додаткову грошову винагороду за відповідні місяці 2010-2012 років, починаючи з січня 2010 року, та надбавку за кваліфікацію з січня 2012 року.

14. 22 серпня 2014 року державним виконавцем ДВС України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44470680 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-8867/12/2670.

15. Поряд з цим, 28 квітня 2015 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-8867/12/2670.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Конституція України.

16.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Кодекс адміністративного судочинства України.

17.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV

18.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

18.2. Частини 1, 2 статті 11. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

18.3. Частина 1 статті 6. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

18.4. Пункт 1 частини 2 статті 17. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

18.5. Частини 1, 2 статті 25. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

18.6. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

18.7. Пункт 8 частини 1, частина 3 статті 49. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

19. Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України № 625 від 28.10.2006 року.

19.1. Пункт 8.1.4. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам здійснюється за роздавальними відомостями або шляхом відкриття карткових рахунків порядком та у розмірах, передбачених чинним законодавством України.

Пункт 8.1.5. Одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються після виникнення права на їх одержання, а виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення, крім тих додаткових видів грошового забезпечення, виплата яких відповідно до діючих нормативно-правових актів здійснюється за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Пункт 8.1.6. Виплата грошової винагороди за стрибки з парашутом, здійснені не за місцем постійної служби військовослужбовця, провадиться військовою частиною, у якій здійснені стрибки, протягом трьох днів після видання наказу про виплату винагороди.

Пункт 8.1.7. Витяги з наказів, довідки та інші документи, які підтверджують право військовослужбовців, працівників на одержання грошового забезпечення і заробітної плати, що подаються начальнику фінансового органу, підписуються (завіряються) посадовою особою, яка відповідає за облік особового складу частини, та скріплюються відтиском гербової печатки військової частини.

Пункт 8.1.8. Підтвердженням щодо виплати грошового забезпечення (заробітної плати), у тому числі і військовослужбовцям строкової служби, за черговий місяць є роздавальна відомість.

У роздавальних відомостях посади військовослужбовців і працівників, у тому числі і вакантні, записуються в тій же послідовності, у якій вони зазначені в штаті або штатному розписі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Перевіривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

22. Зі змісту спірної постанови судом першої інстанції встановлено, що відповідач, приймаючи вказану постанову виходив з того, що згідно листа розрахунково-касового відділу Міністерства оборони України від 28 квітня 2015 року № 281/287 останнім нараховано та виплачено ОСОБА_1 надбавку за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя з січня 2012 року, щомісячну додаткову грошову винагороду за відповідні місяці 2010-2012 років, починаючи з січня 2010 року, та надбавку за кваліфікацію з січня 2012 року, про що свідчать довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення генерал-майора ОСОБА_1 за 2010, 2011, 2012 та 2014 роки, тобто рішення суду фактично виконано.

23. Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що зазначений вище лист, до якого додані довідки про розмір додаткових видів грошового забезпечення генерал-майора ОСОБА_1 за 2010, 2011, 2012 та 2014 роки не свідчить про фактичне отримання позивачем спірних коштів з огляду на наступне.

24. Положенням про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затверджене наказом Міністра оборони України № 625 від 28.10.2006 року передбачено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати працівникам здійснюється двома шляхами:

- за роздавальними відомостями або

- шляхом відкриття карткових рахунків

25. Відповідно, належним доказом фактичного отримання позивачем коштів за виконавчим листом № 2а-8867/12/2670 є роздавальна відомість із відповідними підписами військовослужбовця, які він проставляє при отриманні грошового забезпечення.

26. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що докази виплати Міністерством оборони України грошового забезпечення позивачу у вигляді документів бухгалтерського обліку (роздавальної відомості), підписаних уповноваженою особою Міністерства оборони України та скріплених печаткою Міністерства оборони України із зазначенням дати отримання позивачем відповідного грошового забезпечення та його особистим підписом справі відсутні.

27. Крім того, як слідує із заперечень на касаційні скарги, наданих представником позивача, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 2а-8867/12/2670 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України виконано лише в частині нарахування та виплати позивачу надбавки за кваліфікацію з січня 2012 року, про що свідчить роздавальна відомість №1165 від 29.10.2014 року (а.с.76).

На даний час, як зазначає позивач, залишається невиконаними вимоги щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 1) надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя з січня 2012 року, 2)щомісячну додаткову грошову винагороду за відповідні місяці 2010-2012 років, починаючи з січня 2010 року.

28. З цього приводу, колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи рішення про закриття виконавчого провадження, мав би встановити, які саме виплати на користь позивача здійснювались Міністерством оборони України та чи в повній мірі вони відповідають тим, які вказані у виконавчому листі, перевірити факт надходження відповідних коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 чи отримання ним таких коштів у вигляді готівки, що підтверджується роздавальними відомостями.

29. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідних дій державним виконавцем здійснено не було.

30. За таких обставин суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що висновок відповідача про наявність підстав для закриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення є передчасним, оскільки цей факт не підтверджено належними та допустимими доказами.

31. Посилання касатора на ту обставину, що позивачем не зазначено, в якій саме частині виконавчий лист №2а-8867/12/2670 залишається невиконаним, є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

32. Оскільки підставами для скасування постанови Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 44470680 про закінчення виконавчого провадження є відсутність доказів фактичного виконання вимог всіх вимог виконавчого листа №2а-8867/12/2670, посилання позивача на те, яку саме частину рішення суду він вважає невиконаною, не має ключового значення для вирішення справи.

33. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

35. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

36. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційні скарги Міністерства оборони України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх