Історія справи
Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №826/11727/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2018 року
Київ
справа №826/11727/17
адміністративне провадження №К/9901/61374/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (суддя-доповідач Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2017 року №0018781406.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2017 року зазначену позову заяву було залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) внаслідок недодання документа про сплату судового збору.
Копію зазначеної ухвали надіслано ОСОБА_2 за адресою, вказаною ним в позовній заяві, проте поштове відправлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
Ухвалою від 20 жовтня 2017 року Окружний адміністративний суд м.Києва повернув позовну заяву особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв'язку з неусуненням нею виявлений судом недоліків.
Копію ухвали одержано 30 листопада 2017 року.
Вважаючи, що вказана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_2 12 червня 2018 року подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження (клопотання від 11 червня 2018 року), обґрунтоване тим, що в період з листопада 2017 року по травень 2018 року він перебував у службовому відрядженні з вивчення ринку послуг, обміну досвідом та налагодження ділових стосунків з партнерами із Західної України, а відтак про залишення поданої ним позовної заяви без руху та її подальше повернення дізнався лише після повернення з такого відрядження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу на підставі частини 3 статті 298 КАС України залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням неповажними наведених в клопотанні про його поновлення підстав пропуску.
В межах наданого строку позивачем повторно надіслано до суду клопотання від 11 червня 2018 року про поновлення строку подання апеляційної скарги, до якого додано копії наказу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 17 листопада 2017 року №2-17 про своє відрядження до західних областей України в період з 20 листопада 2017 року по 06 травня 2018 року, свідоцтва про шлюб та паспорту його дружини - ОСОБА_4, а також письмових пояснень останньої, в яких вона зазначала, що 30 листопада 2017 року отримала адресований її чоловікові поштовий конверт, в якому виявилась копія ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 жовтня 2017 року, проте передала це відправлення ОСОБА_2 лише після його повернення з відрядження.
Ухвалою від 08 серпня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою, з огляду на пропуск ОСОБА_2 встановленого строку апеляційного оскарження й ненаведення ним поважних (підтверджених документально), об'єктивно існуючих та непереборних обставин, що зумовили його пропуск.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 серпня 2018 року, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених ним в клопотанні від 11 червня 2018 року обставин та доводів, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати.
Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Шипуліна Т.М.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 13 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Відповідно до частини 3 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною 3 статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Частиною 3 статті 298 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ж з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для його поновлення є порушення особою питання про це та наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Водночас, статтею 44 КАС України, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року, закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, відтак ОСОБА_2 як особа, зацікавлена в апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції, зобов'язаний був вчиняти усі можливі та залежні від нього дії для своєчасного подання апеляційної скарги.
Проте ані при поданні апеляційної скарги, ані при виконанні вимог ухвали суду про залишення останньої без руху позивачем не було надано достатніх та беззаперечних доказів, які б підтвердили неможливість подання ним апеляційної скарги у визначений законодавством строк; перебування ж ОСОБА_2 в тривалому відрядженні жодним чином не заважало йому звернутись за правничою допомогою для юридичного супроводу поданої ним же позовної заяви у даній справі.
До того ж, як правильно зазначив апеляційний суд, матеріали справи не містять доказів того, що навіть після повернення на початку травня 2018 року з відрядження ОСОБА_2 вживав невідкладних дій, спрямованих на оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, зважаючи на те, що апеляційну скаргу ним було подано лише 12 червня 2018 року.
Враховуючи викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що позивачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року.
Доводи ж касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду