Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2018 року у справі №813/6355/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2018 року

Київ

справа №813/6355/15

адміністративне провадження №К/9901/11499/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №813/6355/15

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Каралюса В.М., суддів: Затолочного В.С.,Матковської З.М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів);

1.2. поновити ОСОБА_1, майора міліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07.11.2015 року;

1.3. стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, Ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108578) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.11.2015 року усі працівники Миколаївського районного відділу ГУ МВС у Львівській області, в тому числі позивач, писали рапорт на звільнення їх з органів внутрішніх справи в зв'язку з переходом в інше відомство та заяву про прийняття на службу в Національну поліцію. Після 07.11.2015 року позивач приходив на службу вже в Миколаївське відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, виконував доручення, надані керівництвом Миколаївського відділення поліції, приймав участь у нарадах, користувався своїм службовим кабінетом та давав вказівки своїм підлеглим, а також був членом ліквідаційної комісії Миколаївського РВ ГУ МВС у Львівській області. 25.11.2015 року, після виходу позивача з лікарняного, його було ознайомлено із витягом з наказу № 848 о/с від 06.11.2015 року про його звільнення з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Позивач вважає, що наказ про його звільнення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він виявив бажання проходити службу в Національній поліції та його фактично було допущено до роботи в новоствореній структурі.

Відтак, він підлягає поновленню на посаді, з якої фактично був звільнений - начальник сектора кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області - із виплатою грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року суд вирішив:

3.1. Позов задовольнити повністю.

3.2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015 року про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

3.3. Поновити ОСОБА_1, майора міліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07.11.2015 року.

3.4. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, ген. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108578) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 5597 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) гривень 52 коп. з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржуваний наказ про звільнення позивач прийнято без врахування відповідного рапорту, в якому ОСОБА_1 висловив згоду на подальше проходження служби в органах поліції. Крім того, належними і допустимими доказами у справі підтверджено факт допущення позивача до виконання обов'язків в структурі Національної поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, починаючи з 07.11.2015 року. Відповідно, підтвердженим є факт звільнення позивача саме з посади начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Головного Управління поліції у Львівській області - задовольнити.

5.2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у адміністративній справі №813/6315/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

5.3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015р. про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

5.4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

5.5. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 34763,28 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот шістдесять три гривні) 28 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням податків та інших обов'язкових платежів.

5.6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачем Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області не було дотримано критерію обґрунтованості при прийнятті спірного наказу та не враховано того, що позивач звернувся з рапортом про перевід його в органи поліції і цей рапорт не був розглянутий, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає цей наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. В частині поновлення позивача в новоствореному Миколаївському відділенні поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, суд зазначив, що працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині поновлення позивача на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року

9. Верховний Суд ухвалою від 7 травня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

10. Відповідачі відзивів на касаційну скаргу не надавали.

11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

11.1. Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем обов'язків начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, починаючи з 07.11.2015 року. Перебуваючи на відповідній посаді у складі Національної поліції, позивач мав би разом із іншими працівниками проходити конкурс, на якому встановлювалась відповідність його кандидатури до поліцейських.

11.2. При ліквідації органу виконавчої влади держава відповідним актом Кабінету Міністрів України передає його завдання та функції новоствореному центральному органу виконавчої влади, забезпечуючи у такий спосіб безперервне виконання функцій держави. В даному випадку на місці ліквідованого ГУ МВС України в Львівській області утворено ГУ Національної поліції в Львівській області з відповідними підрозділами, на які законом покладено тотожні функції. Відповідно, в такому разі саме на роботодавця покладається обов'язок щодо працевлаштування працівників у новоствореному органі. Враховуючи викладене, а також те, що позивач виявив згоду продовжувати службу в органах Національної поліції, він підлягає поновленню саме у новоствореному відділенні поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. ОСОБА_1 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ 08.08.2000 року.

13. З 2013 року працював на посаді начальника сектора карного розшуку Миколаївського районного відділу ГУ МВС у Львівській області.

14. Наказом ГУ МВС України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_1 майора міліції, начальника сектора карного розшуку Миколаївського районного відділу ГУ МВС було звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

15. З даним наказом позивач ознайомився 25.11.2015 року, про що розписався у відділі кадрового забезпечення ГУ МВС України у Львівській області.

16. Крім того, 27.11.2015 року позивач отримав листа № 1/71-11 від 23.11.2015 року, яким його було повідомлено про звільнення, що відбулося на підставі оскаржуваного наказу від 06.11.2015 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України.

18.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Закон України "Про національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ.

19.1. Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення". Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.

19.2. Пункт 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення". З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

19.3. Пункти 9, 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення". працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

19.4. Пункту11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення». Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

20. Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

20.1. Стаття 18. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв'язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

21. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.

21.1. Пункт 64 "г". Звільнення у зв'язку зі скороченням штатів допускається лише за відсутності можливості подальшого використання на службі.

21.2. Пункт 70. Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться:

до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ;

осіб вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

23. Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

24. Суди попередніх інстанцій, скасовуючи наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів), виходили з того, що Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області не було дотримано критерію обґрунтованості при прийнятті спірного наказу та не враховано того, що позивач звернувся з рапортом про перевід його в органи поліції.

25. Судами шляхом допиту свідків, аналізу матеріалів справи встановлено, що в період з 07.11.2015 року по 25.11.2015 року ОСОБА_1 продовжував виконувати свої службові обов'язки безпосередньо в Миколаївському відділенні поліції Стрийського відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області, оскільки 07.11.2015 року звернувся з заявою про перевід його в органи поліції, однак ця заява розглянута не була та рішення по ній не прийняте.

26. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

27. Аналіз норм Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII, Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114) дає підстави для висновку, що можливість звільнення працівника міліції зі служби в органах внутрішніх справ обумовлюється встановленням факту неможливості подальшого використання такої особи на службі.

В свою чергу, пунктом 9 прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено, що особа, посада якої скорочена, може бути прийнята на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за її згодою (за умови її відповідності вимогам до поліцейських). При цьому, слід враховувати, що формою волевиявлення такої особи є надання згоди на призначення на посаду, якій, в свою чергу, має передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду за ініціативою керівника.

В даному випадку, колегія суддів наголошує, що згода особи є відповіддю на вищезазначену ініціативу, наслідком якої є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції.

Відповідно, працівник міліції, попереджений відповідно до пункту 8 прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII про звільнення за скороченням штатів у даному випадку не має можливості виявити ініціативу, а своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на пропозицію керівництва.

При цьому, важливо зазначати, що така ініціатива керівництва є обов'язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання на службі відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення №114.

Лише у разі, коли буде встановлено, що особа відмовилась від усіх запропонованих їй посад в органах поліції, у роботодавця виникають підстави для застосування пункту 10 прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII щодо звільнення особи за скороченням штатів.

28. Оскільки встановлені по справі обстави свідчать про те, що позивачем виявлено бажання проходити службу в органах поліції, а відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області не вирішував питання щодо можливого використання позивача на службі, як однієї з умов, з якою пов'язано звільнення за пунктом 64 «г» Положення №114, не пропонував посад для працевлаштування у новоствореному органі поліції з огляду, зокрема, на стаж роботи та рівень кваліфікації, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області № 848 о/с від 06.11.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас.

29. Стосовно доводів касаційної скарги щодо поновлення позивача на посаді в органах поліції та стягнення середнього заробітку, колегія суддів зазначає наступне.

30. Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

31. Посилання касатора на те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи фактичне виконання ОСОБА_1 обов'язків начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 07.11.2015 року, є необґрунтованими, оскільки вказані вище обставини не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 був офіційно призначений на службу в новоствореному структурному підрозділі Головного управління Національної поліції у Львівській області.

32. Матеріали справи не містять наказу про призначення позивача на посаду начальника сектору кримінальної поліції Миколаївського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

33. Відповідно, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

34. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для поновлення позивача на посаді ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з якої його було незаконно звільнено, та стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

35. Оскільки сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу не являється предметом касаційного оскарження, колегія суддів, керуючись статтею 341 КАС України не надає оцінки правильності підрахунків судом апеляційної інстанції сум, що підлягають сплаті на користь позивача.

36. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

38. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

39. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх