Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2018 року у справі №820/2083/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2020 року

Київ

справа №820/2083/18

адміністративне провадження №К/9901/67264/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Уханенка С. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №820/2083/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року, прийняте в складі головуючого судді Мороко А. С., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Калиновського В. А., суддів Калитки О. М., Кононенко З. О.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №729 о/с від 26.12.2017 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору превенції патрульної поліції Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо: встановлення стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, встановлення стажу служби у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, відсутності часу навчання у наказі про звільнення, вставлення стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1, начальнику сектору превенції патрульної поліції Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, періоди навчання у Корсунь- Шевченківському педагогічному училищі ім. Т. Г. Шевченка з 01.09.1987 по
28.06.1991 та у Первомайському машинобудівному коледжі з 01.09.1992 по
30.10.1994 із розрахунку - один рік за шість місяців: до стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, до вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, до стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_1, начальнику сектору превенції патрульної поліції Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, врахувати у наказі Головного управління Національної поліції в Харківській області № 729 о/с від 26.12.2017 час періоди навчання у Корсунь- Шевченківському педагогічному училищі ім. Т. Г. Шевченка з 01.09.1987 по
28.06.1991 та у Первомайському машинобудівному коледжі з 01.09.1992 по
30.10.1994 із розрахунку - один рік за шість місяців.

2. На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу позивачки час навчання в цивільному навчальному закладі. На думку позивачки, при обчисленні зазначеного стажу відповідач повинен був керуватися законодавством, що діяло на час прийняття її на службу в органи внутрішніх справ, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №729 о/с від 26.12.2017 в частині звільнення підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору превенції патрульної поліції Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо: встановлення стажу служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, встановлення стажу служби у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, відсутності часу навчання у наказі про звільнення, вставлення стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1, начальнику сектору превенції патрульної поліції Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, період навчання у Первомайському машинобудівному коледжі з 01.09.1992 по 09.07.1995 із розрахунку - один рік за шість місяців: до стажу в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, до вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, до стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки на час закінчення навчання у Первомайському машинобудівному коледжі позивачка вже мала спеціальне звання та вступила на службу, то до розрахунку вислуги років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має бути врахований період навчання у в Первомайському машинобудівному коледжі з
01.09.1992 по 09.07.1995 із розрахунку - один рік за шість місяців.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Головне управління Національної поліції в Харківській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а позов залишити без розгляду.

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що після закінчення навчання у Первомайському машинобудівному коледжі позивачці не присвоювалось офіцерське (спеціальне) звання. Вперше спеціальне звання "молодший лейтенанта міліції" позивачці присвоєно після прийняття на службу до органів внутрішніх справ, а не у зв'язку із закінченням вищого навчального закладу.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Позивачка правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалась.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 08 січня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління національної поліції в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018.

9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 07 травня 2020 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О. В. (головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк від 07 травня 2020 року №757/0/78-20.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 29 жовтня 2020 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, У період з 01 вересня 1987 року по 15 серпня 1991 року ОСОБА_1 навчалась в Корсунь-Шевченківському педагогічному училищі ім. Т. Г.

Шевченка за денною формою, що підтверджується довідкою вказаного навчального закладу №396 від 27.09.2016.

12. Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 в період з 22 липня 1991 року по 31 жовтня 1994 року працювала у Первомайському районному відділі внутрішніх справ Миколаївської області на посаді реєстратора паспортного столу.

13.01 вересня 1992 року позивач вступила на навчання до Первомайського машинобудівного коледжу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою навчального закладу № 264 від 18.04.2017. Також у зазначеній довідці вказано, що за період навчання ОСОБА_1 навчальний заклад мав статус вищого навчального закладу (згідно зі статтею 43 Закону України "Про освіту" №10060-ХІІ від
23.05.1991).

14. З послужного списку ОСОБА_1 судами встановлено, що 09 листопада 1994 року позивачку вперше призначено на посаду в органи внутрішніх справ.

15.06 січня 1995 року ОСОБА_1 присвоєно звання молодшого лейтенанта міліції наказом МВС України № 10 від 06.01.1995.

16.09 липня 1995 року наказом № 109-у позивачку відраховано з Первомайського машинобудівного коледжу у зв'язку із закінченням повного курсу теоретичного та практичного навчання та отримання диплома молодшого спеціаліста за спеціальністю "правознавство" серії НОМЕР_2.

17. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №729 о/с від 26.12.2017 підполковника поліції ОСОБА_1, начальника сектору превенції патрульної поліції Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області звільнено на підставі Закону України "Про Національну поліцію" №580-V-III від 02.07.2015 за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) з 29.12.2017, з виплатою компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки за період з 01.01.2017 по 29.12.2017 у кількості 11 діб.

Також стаж служби в поліції на день звільнення для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки склав 23 роки 01 місяць 28 днів, у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 23 роки 01 місяць 28 днів, час навчання - немає, у пільговому обчисленні склав 24 роки 04 місяці 10 днів, загальний трудовий стаж для призначення пенсії - 30 років 03 місяці 04 дня.

18. У зв'язку з тим, що до розрахунку вислуги років відповідачем не враховано період навчання позивача у Первомайському машинобудівному коледжі з 01.09.1992 по 09.07.1995,04.01.2018 ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника УКЗ ГУ НП в Харківській області, в якій просила зарахувати вказаний період навчання у вищому навчальному закладі до вислуги років.

19. Листом від 17.01.2017 Головне управління Національної поліції в Харківській області повідомило позивачку про те, що оскільки після закінчення цивільного вищого навчального закладу їй не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання до вступу на службу в органи внутрішніх справ, підстави для зарахування до вислуги років періоду навчання із розрахунку один рік навчання за шість місяців, яка дає право виходу на пенсію за вислугу років відсутні.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

20. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)

Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII.

Абзацом першим преамбули визначено, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII.

Відповідно до Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII при наявності встановленої Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з пунктом б Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII мають звільнені зі служби з урахуванням вимог Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, яка призначається незалежно від звільнення зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до частини другої статті 17 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Статтею 171 визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактам, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 передбачено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

VІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

24. На підставі аналізу наведених вище норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію за Закону ~law20~, вбачається, що до вислуги років цим особам додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

25. Тобто визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв'язку з закінченням відповідного навчального закладу.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 травня 2019 року в справі №823/1330/16, від 22 січня 2020 року в справі №200/5111/19-а, і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цього висновку.

27. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачка 09 липня 1995 року отримала диплом молодшого спеціаліста Первомайського машинобудівного коледжу за спеціальністю "правознавство" серії НОМЕР_2, але у зв'язку з закінченням цього навчального закладу їй не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання. Спеціальне звання вона отримала лише після прийняття на службу в органи внутрішніх справ України (наказ МВС України від 06 січня 1995 року №10).

28. Тобто, до призначення на посаду в органах внутрішніх справ позивачці офіцерське (спеціальне) звання не присвоювалося.

29. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що навчання ОСОБА_1 у Первомайського машинобудівного коледжу, яке у період навчання позивачки мало статус вищого навчального закладу, не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки спеціальне звання вона отримала лише після прийняття на службу в органи внутрішніх справ України (наказ МВС України від 06 січня 1995 року №10).

30. При цьому, враховуючи особливий статус осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, сам факт того, що позивачка отримала спеціальне звання у період навчання у вищому навчальному закладі, однак після прийняття на службу в органи внутрішніх справ України, не є достатньою підставою для зарахування цього періоду навчання до стажу для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, до вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, до стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії.

31. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зарахування часу навчання ОСОБА_1 у Первомайського машинобудівного коледжу до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, до вислуги років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, до стажу служби у пільговому обчисленні та для призначення пенсії на підставі пункту 2 Порядку №393 і, відповідно, скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №729 о/с від 26.12.2017 у відповідній частині.

32. На підставі пункту 3 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

33. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

34. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

35. Оскільки судові рішення у цій справі ухвалені з порушенням норм матеріального права, колегія суддів Верховного Суду вбачає наявність підстав для їх скасування із прийняттям нового рішення.

IХ. Судові витрати

36. Відповідно до частин 2 , 5 , 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

37. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

38. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Отже, загальне правило розподілу судових витрат полягає у тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтверджені витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

39. Тому, зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити частково.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року в справі №820/2083/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: С. А. Уханенко

Н. В. Шевцова