Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 липня 2019 року

Київ

справа №826/19565/15

адміністративне провадження №К/9901/13940/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) Гаджиєва Сергія Олександровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року (ухвалену судом у складі судді Кузьменка В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду, Уповноваженої особи Фонду, третя особа - Банк, про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду;

- зобов`язати Фонд включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 червня 2016 року позов задовольнив.

Визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду Северина Юрія Петровича щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Зобов`язав Уповноважену особу Фонду Гаджиєва Сергія Олександровича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором № 240129378 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року "Вклад "ПКлієн3м17%_" (вид вкладу "Постійний клієнт" "3міс щоміс.").

Зобов`язав Фонд включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував у частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Фонду включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та ухвалив у цій частині постанову, якою у задоволенні цієї позовної вимоги відмовив.

У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року залишив без змін.

Суди виходили із того, що з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, Уповноважена особа Фонду зобов`язана була віднести позивача як вкладника банку до одного із визначених законом переліків вкладників, у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, із обов`язковим зазначенням конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 4452-VI), оскільки цією статтею визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Відповідачами не доведено належними та допустимими доказами, що наведені операції були вчинені з наданням окремим кредиторам - клієнтам банку нічим не обумовлених переваг, порівняно з іншими кредиторами з аналогічними вимогами.

Отже, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому відповідачем не обґрунтовано наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15 травня 2019 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на те, що позивачем не надано належним чином оформленого документа банківської установи, який би міг свідчити про те, що готівкові кошти дійсно фактично було внесено ОСОБА_2 в касу відділення банку № 24 на депозитний рахунок, що, на думку скаржника є підтвердженням «перерахування» коштів виключно за рахунок внутрішньобанківських проводок, що надавало підстави відносити дані операції до категорії сумнівних та таких, що штучно створили правові підстави для виникнення обов`язку провести виплату суми гарантованого відшкодування.

Додатково зазначає, що у Фонду відсутні підстави для виплати позивачу гарантованої суми вкладу, оскільки Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на рахунках, що перебувають під арештом.

Операції між ОСОБА_2 та Банком були вчинені з наданням окремим кредиторам - клієнтам Банку нічим не обумовленої переваги, порівняно до інших кредиторів з аналогічними вимогами.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд просить задовольнити касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду, скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 28 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22 січня 2015 року між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ "Імексбанк" (банк) укладено договір №240129378 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року "Вклад "ПКлієн3м17%_" (вид вкладу "Постійний клієнт" "3міс щоміс."), за умовами якого вкладник розміщає на вкладному рахунку у банку суму вкладу у розмірі 200 000,00 грн. до 28 квітня 2015 року

Згідно із наявною у справі копією квитанції від 22 січня 2015 року позивач вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27 травня 2015 року №105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 04 червня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19 жовтня 2015 року №189 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк", та делеговано всі повноваження ліквідатора Гаджиєву С.О. з 20 жовтня 2015 року.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 28 квітня 2016 року №638 про продовження строків здійснення процедури ПАТ "Імексбанк" строком на два роки до 26 травня 2018 включно.

Не погоджуючись із такими діями відповідачів, ОСОБА_2 звернулася до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Аналіз зазначених норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов`язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктами 3- 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями з формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, Уповноважена особа Фонду зобов`язана була віднести позивача як вкладника банку до одного із визначених законом переліків вкладників, у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, із обов`язковим зазначенням конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчою дирекцією Фонду від 26 січня 2015 року прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк», згідно з яким в Банку з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію. Водночас, правочин щодо приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) укладено між позивачем та Банком 22 січня 2015 року, тобто до дати запровадження тимчасової адміністрації в банку та віднесення його до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому відповідачем не обґрунтовано наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в банку за рахунок Фонду.

Подібна правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Та обставина, що Печерський районний суд міста Києва 14 лютого 2017 року у справі № 757/8557/17-к виніс ухвалу про накладення арешту на 361 банківський рахунок фізичних осіб відкритих у Банку, зокрема і на рахунки ОСОБА_2 , про що йдеться у касаційній скарзі, не впливає на правильність судових рішень, оскільки у цій справі спірні правовідносини виникли у 2015 році, тобто задовго до того як виникла ця обставина.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Отже, Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко