Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа №580/6094/21

адміністративне провадження № К/990/6017/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 580/6094/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Гаврилюка В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 580/1445/21;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційною норму, яка передбачала обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців, відповідач протиправно перерахував та виплачує пенсію ОСОБА_1 в розмірі обмеженому десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час перерахунку з 80 % відповідних сум грошового забезпечення на 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн 00 коп.

4. Судові рішення обґрунтовані тим, що положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ) передбачено максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 14 лютого 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року в частині відмови зобов`язати ГУ ПФУ у Черкаській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Черкаській області щодо обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 580/1445/21 та зобов`язання ГУ ПФУ у Черкаській областіздійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова прийнята в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року по справі № 300/633/19, від 24 вересня 2021 року по справі № 370/2610/17, від 11 липня 2022 року по справі № 620/613/21, від 16 грудня 2021 року по справі 3м 400/2085/19.

ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VІ.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів ОСОБА_2, Бучик А.Ю.

7. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

8. На підставі службової записки судді-доповідача Стрелець Т.Г. від 28 червня 2023 року про проведення повторного автоматизованого розподілу, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку), яка входить до складу колегії суддів, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді ОСОБА_2 на Рибачука А.І.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

9. Верховний Суд ухвалою від 28 червня 2023 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 29 червня 2023 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №580/1297/21, яке набрало законної сили 22 травня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року із визначенням основного розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі №580/1445/21, яке набрало законної сили 20 травня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектації та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 17 лютого 2021 року № ФР50155 (виданої на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 № 580/3292/20), з урахуванням виплачених сум. При цьому суд відмовив у задоволенні вимог позивача про перерахунок пенсії із розрахунку відсоткового значення розміру пенсії 80 % згідно з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року № 580/3292/20 та без обмеження максимального розмірі пенсії, зазначивши при цьому, що такі позовні вимоги є передчасними.

На виконання вказаного рішення у травні 2021 року відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 із грошового забезпечення 31 330,50 грн на підставі довідки від 17 лютого 2021 року № ФР50155. Загальний розмір пенсії після перерахунку з 01 квітня 2019 року становить 14 970,00 грн, з 01 липня 2019 року 15 640,00 грн, з 01 грудня 2019 року 16 380,00 грн, з 01 липня 2020 року 17 120,00 грн, з 01 грудня 2020 року 17 690,00 грн, з 01 липня 2021 року - 18 450,00 грн.

У липні 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про виплату пенсії, перерахованої згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 580/1297/21, без обмеження її максимальним розміром, а також здійснення перерахунку пенсії у розмірі 80% сум грошового забезпечення.

Листом від 05 серпня 2021 року № 5449-4968/С-03/8-2300/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому для виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром законодавчих підстав немає.

Не погоджуючись з розміром грошового забезпечення з якого розраховується пенсія та з обмеженням її розміру, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Питанням на яке має надати відповідь суд касаційної інстанції є - чи правомірно обмежили пенсію позивача призначену на підставі Закону № 2262-XII десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, згідно норм Закону № 3668-VI.

Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року вперше введено в дію обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII введено в дію Законом № 3668-VI.

12. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

13. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно пункту 2 резолютивної частини вказаного Рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Приймаючи це рішення Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

14. З огляду на зазначене вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

15. Враховуючи викладене колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 та від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, щодо законності обмеження відповідачем максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , яка призначена та виплачується відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Враховуючи цей висновок, обмеження відповідачем пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром є протиправним.

16. Відповідно до частин першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проте невірно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами установлених для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 580/1445/21 та зобов`язаня здійснити перерахунок без обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

17. Щодо розподілу судових витрат у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі - 908,00 гривень (платіжний документ - фіскальний чек від 18 серпня 2021 року), за подання апеляційної скарги - 1 362, 00 гривні (платіжний документ від 21 жовтня 2021 року, платіж № 1022839000), за подання касаційної скарги - 1816,00 гривень (квитанція № 8МТ9-53МН-05Р8-95АХ від 08 вересня 2022 року). У зв`язку з частковим задоволенням позовної заяви судом першої інстанції ухвалено про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Черкаській області 454 гривні 00 коп. (50 відсотків від сплаченої суми судового збору) на користь ОСОБА_1 .

Враховуючи задоволення касаційної скарги колегія суддів КАС ВС вважає, що судові витрати, що складаються із судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Черкаській області що складає - 3 632 гривні (454,00 гривні + 1 362 гривні + 1 816 гривень).

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 580/6094/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 580/6094/21 - залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 3 632 гривні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Бучик А.Ю.

Рибачук А.І.