Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2019 року

Київ

справа №855/185/19

адміністративне провадження №А/9901/133/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бугаєнко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тарасюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (головуючий - Губська Л.В., судді: Епель О.В., Степанюк .А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центральної виборчої комісії та просив:

1) визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії від 23.06.2019 р. № 1201 та скасувати її в частині відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України від 153 виборчого округу громадянина України ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Центральну виборчу комісію зареєструвати громадянина України ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України від 153 виборчого округу.

Позов обґрунтував тим, що Центральна виборча комісія неправомірно відмовила йому в реєстрації кандидатом у народні депутати України з підстави відсутності в автобіографії відомостей про час проживання на території України, адреси місця проживання та контактного номеру телефону, оскільки всі ці відомості були зазначені ним у заяві про самовисування кандидатом у народні депутати України. Крім того, в силу частини третьої статті 60 Закону України від 17.11.2011 р. № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України", помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що Центральна виборча комісія обґрунтовано відмовила ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом у народні депутати України на підставі пункту 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України", оскільки подана ним автобіографія не містила всіх обов`язкових відомостей, передбачених законом, що не можна трактувати як помилка або неточність.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Уважає помилковим і таким, що суперечить принципу правової визначеності, висновок суду про те, що в разі відсутності в документі певних відомостей він уважається неподаним. Зазначає, що Центральна виборча комісія фактично штучно створила додаткову підставу для відмови в реєстрації кандидата у депутати, оскільки недотримання певних вимог щодо оформлення документу є підставою для внесення до нього виправлень, а не підставою для прийняття рішення про відсутність такого документа взагалі.

У відзиві на апеляційну скаргу Центральна виборча комісія просить залишити рішенням суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин у справі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Судом першої інстанції установлено та матеріалами справи підтверджено, що для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №153 ОСОБА_1 19 червня 2019 року подав до Центральної виборчої комісії усі документи, зазначені у частині другій статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Постановою Центральної виборчої комісії від 23.06.2019 р. №1201 ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України у зв`язку з відсутністю у поданій ним автобіографії відомостей про час проживання на території України, адреси місця проживання та контактного номеру телефону, які є обов`язковими відомостями, передбаченими пунктом 2 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Правовою підставою відмови у реєстрації кандидата у депутати Центральна виборча комісія в оскаржуваній постанові вказала пункт 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України", визнавши автобіографію такою, що не подана для реєстрації.

Отже, суть спору в цій справі полягає у правомірності відмови Центральної виборчої комісії у реєстрації позивача кандидатом у народні депутаті на підставі пункту 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Частиною першою статті 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин другої і третьої статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Аналогічні норми містяться у статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Таким чином, указані норми права встановлюють цензи пасивного виборчого права, зокрема громадянство, вік, проживання в Україні протягом останніх п`яти років, відсутність судимості.

Забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах належить до компетенції Центральної виборчої комісії (преамбула та пункт 1 статті 17 Закону України від 30.06.2004 р. № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію").

Згідно з частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія реєструє кандидата у народні депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), та отримання нею, зокрема, автобіографії кандидата в депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Отже, в пункті 2 частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" йдеться про фізичну відсутність будь-якого з документів, зазначених у частині другій статті 55 цього ж Закону. Ця норма Закону не містить положень, які б викликали сумнів у їхньому тлумаченні чи застосуванні.

У матеріалах справи є довідка із зазначенням переліку, прийнятих 19 червня 2019 року Центральною виборчою комісією, документів від ОСОБА_1 , у тому числі його автобіографії.

Водночас в автобіографії ОСОБА_1 немає відомостей про час проживання на території України, адреси місця проживання та контактного номеру телефону.

Оцінюючи вказані недоліки з точки зору їх істотності для цілей реєстрації кандидата у народні депутати, колегія суддів виходить з такого.

Інформацію щодо проживання в Україні слід віднести до суттєвих відомостей, які кандидат в народні депутати зобов`язаний внести до автобіографії.

Ця інформація стосується одного з цензів, запроваджених законодавцем для набуття пасивного виборчого права, та підпадає під обов`язкову перевірку Центральною виборчою комісією, у зв`язку з чим відомості про проживання в Україні набувають правового значення лише після їх перевірки.

Оскаржуване рішення ЦВК не містить викладу фактів, підтверджених належними та допустимими доказами, які б доводили, що позивач приховав ці відомості та не проживав протягом п`яти років в Україні.

Що стосується інформації про номер телефону та адресу місця проживання позивача, то ці відомості мають інформаційний характер і були зазначені ОСОБА_1 у заяві про самовисування, що підтверджується матеріалами справи і не оспорюється відповідачем.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Суд наголошує, що дотримання вимог Закону є беззаперечно важливим для принципу правової визначеності, проте таке дотримання повинно відповідати меті, установленої Законом, а перевірка дотримання цих норм не повинна зводитися до виключно формальних дій з боку органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням Закону, та позбавляти особу права бути обраним.

Таким чином, Суд дійшов висновку про безпідставність відмови Центральної виборчої комісії у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати у зв`язку з відсутністю відомостей в його автобіографії про час проживання на території України, адреси місця проживання та контактного номеру телефону, оскільки ці недоліки могли бути виправлені позивачем після його повідомлення відповідачем з відповідною пропозицією.

Єдиним засобом юридичного захисту в цій справі, з огляду на положення ч. 2 ст. 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо зазначення вичерпних підстав відмови в реєстрації, є необхідність зобов`язати ЦВК зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №153 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з позовом до суду першої інстанції позивач мав сплатити 768,40 грн. судового збору та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1152,6 грн.

З огляду на положення статей 139 КАС України, беручи до уваги результати апеляційного розгляду, Суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача з відповідача судового збору в розмірі 1921грн.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 23 червня 2019 року № 1201 в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 153 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Зобов`язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 153 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Стягнути з Центральної виборчої комісії за рахунок бюджетних асигнувань (місцезнаходження: 01133, м. Київ, пл. Лесі Українки,1; ідентифікаційний код 21661450) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська