Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.06.2019 року у справі №855/161/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2019 року

Київ

справа №855/161/19

адміністративне провадження №А/9901/130/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.

секретаря судового засідання Івашків Р.В.,

позивача - ОСОБА_1

представників позивача : ОСОБА_2, ОСОБА_4,

представника відповідача Єзерської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

24 червня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 22 червня 2019 року № 1162 «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року»;

- зобов`язати ЦВК надати уточнення та виправити інформацію в автобіографії кандидата в депутати;

- зобов`язати відповідача зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати України, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 78 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на підставі раніше поданих документів.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуваною постановою йому незаконно відмовлено у реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 78 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року через відсутність в автобіографії відомостей про трудову діяльність, адресу місця проживання та контактний номер телефону.

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття спірної постанови, з посиланням на те, що автобіографія позивача не містить відповідних відомостей, які визначені частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України". Суд першої інстанції наголошував, що зазначення відповідних відомостей в автобіографії особи, яка претендує бути зареєстрованою кандидатом у народні депутати України, є імперативними законодавчими приписами.

Тобто, в Законі України "Про вибори народних депутатів України" визначено обов`язкові вимоги до автобіографії кандидата в депутати, які відповідно, ОСОБА_1 дотримано не було.

Відсутність інформації в документі не є неточністю чи помилкою в розумінні частини третьої статті 60 Закону, оскільки в документі взагалі відсутнє обов`язкове за цим Законом змістове наповнення, в якому можливо допустити і потім уже виправити неточність чи помилку.

Зазначив, що автобіографія - це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.

Автобіографія складається у довільній формі, проте, у зв`язку зі специфікою мети її написання може мати направленість на висвітлення тих чи інших конкретних обставин.

Обов`язковість висвітлення певних подій свого життя в автобіографії зазвичай пов`язана з розкриттям особистих якостей автора, що можуть сприяти або суперечити меті її написання.

При цьому суд зазначив, що за умови відсутності такої інформації взагалі зміни до такої інформації або виправлення внесені бути не можуть. Зважаючи на те, що особа має подавати в автобіографії опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності, дописування певної інформації шляхом уточнення є неможливим з огляду на порушення принципу хронологічності викладу.

Не погоджуючись з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року позивач звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відмова ЦВК у реєстрації кандидата є порушенням вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI), оскільки подана до ЦВК автобіографія, містить необхідну інформацію для публікації в інформаційних плакатах, і не може вважатися такою яка могла б приховувати обов`язкові відомості та впливати на усвідомленість поінформованість такого вибору виборцем.

Вказував, що ані в Законі № 4061-VI, ані у відповідних постановах ЦВК не визначено поняття автобіографії та обов`язковість висвітлення певних подій свого життя в автобіографії зазвичай пов`язана з розкриттям особистих якостей автора, що можуть сприяти або суперечити меті її написання.

Крім того, відомості про трудову діяльність, адресу місця проживання та контактний номер телефону вказані в заяві про самовисування та містяться в інших документах, які подані до ЦВК уповноваженому представнику на здійснення забезпечення проведення виборів, про що свідчить штамп на довідці про прийняття документів.

У відзиві на апеляційну скаргу ЦВК заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зауважує, що у частині другій статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначені імперативні вимоги до змісту, який зобов`язує останнього зазначити у такій автобіографії прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та в апеляційній скарзі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів ВС дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 червня 2019 року до ЦВК надійшли документи щодо реєстрації ОСОБА_1 у народні депутати, який балотується в одномандатному виборчому окрузі № 78 шляхом самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

За результатами розгляду документів Центральною виборчою комісією 22 червня 2019 року, прийнято постанову № 1162, якою відмовлено в реєстрації кандидатом в народні депутати України, зокрема, ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 78 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року з підстав відсутності документа передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", оскільки подана ОСОБА_1 автобіографія не містить відомостей про трудову діяльність, адресу місця проживання та контактний номер телефону.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, а також діями щодо відмови позивача зареєструвати його кандидатом в народні депутати України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

Відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права кожному громадянину належить право та можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні й забезпечують свободу волевиявлення виборців (пункт 3 статті 21 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, Конвенція про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод у країнах-учасниках Співдружності Незалежних Держав від 7 жовтня 2002 року).

Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.

Наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом та якщо обмеження є розумними та співрозмірними цілям та завданням закону, як це випливає зі змісту параграфу 24 Документу Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ (29 червня 1990 року).

Відповідно до пункту 7.5 вказаного Документа Копенгагенської наради НБСЄ процедури реєстрації кандидатів не повинні бути дискримінаційними. А відтак підстави для відмови у реєстрації мають бути засновані на об`єктивних критеріях та чітко визначені у законі.

Згідно з частиною другою статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів, зокрема, - автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості (пункт 2).

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі: 1) порушення вимог частин четвертої, п`ятої статті 52 цього Закону; 2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону; 3) припинення громадянства України кандидата у депутати; 4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку; 5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною; 6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину; 7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.

При цьому Закон України «Про вибори народних депутатів України» не містить вимог щодо конкретного викладу та ступеня деталізації інформації про трудову діяльність особи. Зокрема ні у Законі, ні в інших нормативних актах, пов`язаних із виборчим процесом, ні у роз`ясненнях ЦВК не визначено період трудової діяльності, який повинен бути відображений в автобіографії. Обов`язкова форма автобіографії (зразок) для заповнення під час виборів також законодавчо не затверджено.

З долученої до матеріалів справи копія автобіографії встановлено, що у ній вказано про трудову діяльність позивача, на час подання автобіографії, у ТОВ «Фрактал» на посаді директора (а.с. 27).

Зазначення позивачем відомостей у поданій автобіографії про свою професійну діяльність у довільній формі не може розцінюватися, як відсутність документа - автобіографії кандидата в депутати.

У судовому засіданні апелянт зазначив, що робота на посаді директора ТОВ "Фрактал" є єдиною роботою у його трудовій діяльності, що відображено у трудовій книжці.

Доказів подання позивачем неправдивої, недостовірної інформації про свою трудову діяльність відповідачем не надано.

Що стосується не відображення у автобіографії адреси місця проживання та контактного номеру телефону, суд вважає такі недоліки малозначними, оскільки така інформація міститься в інших документах позивача, зокрема у поданій ним заяві (а.с. 26). Перешкоди у використанні такої інформації, в установленому законодавством порядку, відповідач не обгрунтував, а Суд не встановив.

За правилами частини третьої статті 60 вказаного Закону помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Необхідно вказати, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» комісія забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України. В силу статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Оскільки ЦВК є правозастосовчим органом державної влади, відповідно дії такого органи повинні спрямовуватись на надання допомоги громадянам у реалізації їх політичних прав, у тому числі шляхом надання роз`яснень порядку оформлення документів та необхідного обсягу інформації, що повинна бути відображена.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закон України «Про вибори народних депутатів України» виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об`єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.

Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб`єкт висування кожного кандидата у депутати.

Суд звертає увагу, що наведена норма Закону не передбачає наявності інформації про всю трудову діяльність кандидата у депутати та про номер телефону.

За змістом частини третьої статті 63 Закону виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян та інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією, зобов`язані дотримуватися об`єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

Відомості про кандидатів у народні депутати України зазначаються у рішенні Центральної виборчої комісії щодо їх реєстрації та переліку кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, що публікуються в газетах, в інформаційних плакатах кандидатів у депутати, виборчих бюлетенях, а також в інформації про кандидатів у депутати, яка оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії, на підставі документів, поданих до Комісії для реєстрації.

Таким чином, відповідальність за достовірність та точність відомостей у документах, поданих до Комісії для реєстрації кандидатів у депутати, несуть відповідні суб`єкти виборчого процесу.

Враховуючи, що відомості про кандидатів у депутати є важливою складовою частиною інформації, на підставі якої виборці формують свою волю та виявляють її при голосуванні, внесення до таких відомостей змін, а також виправлення технічних помилок, виявлених Комісією в її рішеннях про реєстрацію кандидатів у депутати, може здійснюватися шляхом прийняття відповідних постанов Комісії.

З метою забезпечення достовірності відомостей про кандидатів у депутати такі рішення можуть прийматися Центральною виборчою комісією з власної ініціативи (у разі виявлення помилок чи неточностей) та за зверненнями відповідних суб`єктів - центральних керівних органів політичних партій, визначених їх статутами, кандидатів у депутати.

З урахуванням викладеного правова позиція ЦВК, якою відповідач мотивує правомірність своєї відмови зареєструвати позивача кандидатом у народні депутати України, є проявом надмірного формалізму при прийнятті документів, який у даному випадку створив необґрунтовані перешкоди для реалізації права позивача на балотування.

Відповідно до положень статті 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п`ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п`ять років.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Судом не встановлено такі обмеження щодо реалізації виборчого права позивача. Натомість статтею 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено рівність виборчого права. Вибори депутатів є рівними: громадяни України беруть участь у виборах депутатів на рівних засадах. Усі кандидати у народні депутати України мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною другою статті 2 КАС України та вимог частини другої статті 19 Конституції України, так як помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для формальної відмови в реєстрації кандидата в депутати.

На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Посилання суду першої інстанції та відповідача на Роз`яснення щодо застосування деяких положень Закону України "Про вибори народних депутатів України" під час реєстрації кандидатів у народні депутати України, затверджені постановою ЦВК від 29 травня 2019 року № 909 є необґрунтованими, оскільки зазначені роз`яснення, як зазначалось вище, не містять вимог щодо конкретного викладу та ступеня деталізації інформації про трудову діяльність особи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються судом апеляційної інстанції в якості належних.

Ураховуючи, що визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання ЦВК розглянути подані позивачем документи не призведе до повного захисту прав позивача, оскільки реєстрація кандидатів у народні депутати України закінчилася, Суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ЦВК зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 78 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

При цьому вимога позивача щодо зобов`язання ЦВК надати уточнення та виправити інформацію в автобіографії кандидата в депутати не підлягає задоволенню, оскільки така вимога є передчасною. Позивач не є на час розгляду справи зареєстрованим кандидатом у депутати. Тому у суду немає підстав на майбутнє припускати, що у разі прийняття рішення про реєстрацію позивача кандидатом у депутати, відповідачем така інформація не буде уточнена в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково й ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та постановлення нового рішення про часткове задоволення позову.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання адміністративного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Також позивачем сплачено 1537 грн судового збору при зверненні з апеляційною скаргою. Вказане підтверджуються квитанціями які знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру : 1. про скасування рішення із зобов`язанням вчинити дії, яка є похідною; 2. про зобов`язання надати ЦВК уточнення та виправити інформацію в автобіографії.

Проте, при зверненні до суду першої інстанції судовий збір позивачем сплачено лише за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн. Тоді як необхідно було сплатити 1536, 80 грн.

При поданні апеляційної скарги сплачено 1537 грн., а необхідно було - 2305, 20 грн. (1536,80 *150%=2305, 20 грн.).

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача задоволено частково, задоволено одну з двох позовних вимог, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 315, 316, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 22 червня 2019 року № 1162 «Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , висунутих у порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» , в частині відмови в реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_1 .

Зобов`язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом в народні депутати, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі №78 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючої суддя А.Г. Загороднюк

судді: Л.О. Єресько

В.М. Соколов