Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2021 року у справі №806/2594/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2021 року

Київ

справа №806/2594/16

адміністративне провадження №К/9901/32635/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 806/2594/16

за позовом ОСОБА_1 до голови Житомирської обласної державної адміністрації Гундича Ігоря Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року

(ухвалену у складі головуючого судді Попової О. Г. )

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року

(постановлену у складі колегії суддів: головуючий суддя Шевчук С. М., судді:

Бучик А. Ю., Майора Г. І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Житомирської обласної державної адміністрації Гундича Ігоря Петровича, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Гундича Ігоря Петровича, голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у заміні посвідчення 4-ої категорії на посвідчення 1-ої категорії;

- зобов'язати Гундича Ігоря Петровича, голову Житомирської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії І, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;

- встановити судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 16 липня 2015 позивачу з 14 липня 2015 була встановлена перша група інвалідності, у зв'язку з наявністю захворювання, пов'язаного із впливом аварії на ЧАЕС, а тому у відповідності до вимог законодавства, він має право на отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії. На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 по справі 806/1397/16 виконавчий комітет Малинської міської ради надіслав до Житомирської обласної державної адміністрації подання про заміну посвідчення ОСОБА_1 зазначає, що листом Житомирської обласної державної адміністрації від 22 листопада 2016 №5636/36/2-16 було повідомлено виконком Малинської міської ради Житомирської області про відсутність правових підстав заміни посвідчення, оскільки згідно Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 № 76-VIII визначення зони посиленого радіоекологічного контролю виключено. Вважає таку бездіяльність протиправною.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.04 січня 2017 року Житомирський окружний адміністративний суд вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване відсутністю правових підстави у відповідача для видачі позивачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.14 лютого 2017 року Житомирський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 р. - без змін.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з правовою позицією суду першої інстанції та зазначив, що з огляду на проходження позивачем огляду в Житомирській обласній МСЕК 16 липня 2016 року, після набуття чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII., на момент огляду та видачі довідки МСЕК, ОСОБА_1 вже не мав статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отож, інвалідність настала після набуття чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 806/2594/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У касаційній скарзі позивач вказує на ту обставину, що не може визнаватись недійсним посвідчення 4 категорії, оскільки постанова № 1 є діючою, крім того, закон не має зворотної сили в часі. Перелік категорій осіб визначений у статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де міститься словосполучення "території зони посиленого радіоекологічного контролю" та "категорія 4".

На думку скаржника ніхто не може ставити під сумнів рішення МСЕК, яким позивачу встановлено першу А групу інвалідності, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЄС.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 806/2594/16.

10.02 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

12.20 березня до Верховного Суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу.

13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М. М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 16 липня 2015 серія ААА № 213348 ОСОБА_1 було встановлено першу групу інвалідності з 14 липня 2015 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду по справі №806/1397/16 від 26 жовтня 2016 року визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Малинської міської ради щодо відмови в оформленні подання до Житомирської обласної державної адміністрації для вирішення питання про видачу ОСОБА_1 посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та було зобов'язано Виконавчий комітет Малинської міської ради оформити та направити вказане подання відповідно до вимог Постанови КМ України № 51 від 20.01.1997 року.

На виконання вищезазначеної постанови суду виконавчим комітетом Малинської міської ради було оформлено та направлено до Житомирської обласної державної адміністрації подання для вирішення питання про видачу ОСОБА_1 посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Житомирська обласна державна адміністрація листом від 22 листопада 2016 № 5636/36/2-16 повідомила Виконком Малинської міської ради Житомирської області про те, що подання щодо оформлення посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії громадянину ОСОБА_1 було розглянуто.

Зокрема, зазначається, що ні на момент огляду в Житомирській обласній МСЕК (16.07.2015), ні на даний час ОСОБА_1 не має статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, і, як наслідок, до нього неможливо застосувати норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся із позовом до суду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає ~law26~.

Відповідно до ~law27~ до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини першої).

Згідно із ~law28~ для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10,11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Таким чином, для отримання постраждалими статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1, необхідні три умови:1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

~law29~ визначено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених ~law30~, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими ~law31~.

На реалізації наведеної вище норми ~law32~ постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок № 51.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

З аналізу вищезазначених норм видно, що підставою для надання особі статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 є факт її постійного проживання або постійної праці чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вона станом на
01.01.1993 прожила або відпрацювала чи постійно навчалася у цій зоні не менше чотирьох років.

Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення ~law33~, який набрав чинності 01.01.2015 містилося у ~law34~. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов'язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.

Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону 791а-XII, яким регулюються питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах.

01 січня 2015 набув чинності ~law35~, яким ~law36~ було виключено (~law37~, який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.

~law38~ не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.

Позивач набув статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 до 01 січня 2015. Цей статус є безстроковий.

Виключення з 01 січня 2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.

Колегія суддів КАС ВС також звертає увагу, що рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, ~law39~.

Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов'язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв'язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.

Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку.

Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (пункт 4 мотивувальної частини).

Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), зокрема і ~law40~, яким у ~law41~ виключено статтю 23, якою було передбачено компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Отже, право на компенсації та пільги постраждалих, віднесених до категорії 4, було підтверджено.

З урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше, до 31.12.2014, було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування ~law42~, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від
20.03.2019 у справі №697/121/17, а також в постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 806/914/17.

Разом з цим, у справі, яка розглядається суди встановили, що Житомирська обласна державна адміністрації листом від 22 листопада 2016 повідомила позивача про відсутність правових підстав для заміни його посвідчення з четвертої на першу категорію, оскільки згідно Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року, № 76-VIII визначення зони посиленого радіоекологічного контролю виключено.

Суди попередніх інстанцій погодилися з такою правовою позицією відповідача та дійшли хибного висновку з приводу того, що на момент огляду та видачі довідки МСЕК ОСОБА_1 вже не був у статусі потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на вище наведене правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів КАС ВС дійшла наступного висновку.

Статтею 12 Закону №796 передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Також під час розгляду цієї справи судами встановлено, що позивач дійсно проходив огляд в МСЕК після набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від
28.12.2014 № 76-VІІІ.

Оскільки посвідчення ОСОБА_1 категорії 4 є чинним та зберігається за ним довічно, тому на момент звернення із заявою про надання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи викладене та той факт, що позивачу встановлена І група інвалідності (захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС), останній має право на отримання статусу особи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

За таких обставин, враховуючи підтверджене наявними в матеріалах справи належними та допустимим доказами право позивача на оформлення та отримання посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, колегія суддів КАС ВС визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання голови Житомирської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії І, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою та визнання протиправною бездіяльності Гундича Ігора Петровича, голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у заміні посвідчення 4-ої категорії на посвідчення І-ої категорії.

Проте з огляду на тривалий розгляд справи та з метою ефективного захисту порушених прав позивача, колегія суддів КАС ВС вважає за можливе зобов'язати саме чинного на момент виконання судового рішення голову Житомирської обласної державної адміністрації вчинити зазначені вище дії.

Щодо позовної вимоги позивача в частині встановлення судом строку для подання суб'єктом владних повноважень до суду звіту про виконання постанови, то в цьому випадку колегія суддів КАС ВС вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні цієї позовної вимоги з огляду на ту обставину, що положеннями ст. 382 КАС України передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Проте такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, оскільки дефініція статті 382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов'язок.

Отже необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб'єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.

Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

17. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

У відповідності до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України,

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2017 року у справі № 806/2594/16 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити частково.

4. Визнати протиправною бездіяльність Гундича Ігора Петровича, голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо відмови у заміні посвідчення 4-ої категорії на посвідчення 1-ої категорії.

5. Зобов'язати голову Житомирської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій