Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №818/1221/17

адміністративне провадження №К/9901/24455/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (головуючий суддя - Опімах Л.М.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.)

у справі № 818/1221/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог

В серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" (далі - позивач, ТзОВ «ПВП «Стандарт») звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, скаржник, ГУДФС у Сумській області), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у наданні податкових повідомлень-рішень на заяву позивача від 07.08.2017;

- зобов`язати відповідача надати копії податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту від 23.05.2017 №346/18-28-14-07/38867768/72.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Сумській області, яка полягає у ненаданні податкових повідомлень-рішень по заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" від 07 серпня 2017 року.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Сумській області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" податкові повідомлення-рішення відповідно до заяви від 07 серпня 2017 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-виробниче підприємство "Стандарт" 3200 грн. в рахунок відшкодування судового збору..

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, відмовляючи в наданні податкових повідомлень-рішень на запит ТОВ "ПВП "Стандарт", не дотримався вимог Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації". При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції також зауважила, що у випадку ігнорування стороною позивача представленою можливістю отримання від відповідача ППР, то ці обставини можуть мати інші правові наслідки, ніж ті, що спонукали позивача звернутися з позовом до суду з вищенаведених підстав. На думку колегії суддів апеляційного суду, посилання відповідача на спрямування ППР у належний спосіб, відповідно до положень п.42.2, ст..42, п.58.3 ст.58 ПК України, які слід вважати належним чином врученими платнику податків, є правильним, в той же час, зазначені обставини мають вплив на інший характер та можливі правові наслідки стосовно платника податків, і не спростовують самої необхідності фізично мати ці ППР, як рішення суб`єкта владних повноважень, що фактично узгоджується з нормою Конституції України щодо вільного збору інформації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

01 грудня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення суду і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої касаційної скарги Головне управління ДФС у Сумській області вказує на те, що суди неправильно кваліфікували податкове повідомлення - рішення, як публічну інформацію, оскільки ППР є актом індивідуальної дії, документом, який спричиняє певні правові наслідки для конкретного платника, а не є просто інформацією. Тому, застосування, в даному випадку, Законів України «Про інформацію» та «;Про доступ до публічної інформації» є неправомірним. Також скаржник зауважує, що судами не враховано, що Податковим кодексом не передбачено повторної видачі платникам податкових повідомлень - рішень та обов`язку контролюючого органу видавати на звернення платників копії податкових повідомлень - рішень. Крім того, судами не враховано, що відповідачем тричі здійснено пропозицію позивачу щодо отримання ППР. Однак позивач свідомо відмовлявся від отримання ППР, що свідчить про відсутність у нього наміру бути обізнаними з даними документами та наміру їх оскаржувати їх у передбаченому законом порядку. Також ГУДФС у Сумській області зазначає, що податкові повідомлення-рішення, складені на підставі акту перевірки від 23.05.2017 № 346/18-28-14-07/38867768/72 вручені позивачу у відповідності до приписів пп.42.2 ст.42 та пп. 58.3. ст.58 Податкового кодексу України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

Позивачем відзиву чи заперечення на зазначену касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року зазначену касаційну скаргу призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У період з 20 квітня 2017 року по 16 травня 2017 року відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "ПВП "Стандарт" з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 23.05.2017 № 346/18-28-14-07/38867768/72. Оскільки відповідач не отримав податкових повідомлень-рішень за вказаним актом перевірки, 07 серпня 2017 року ТОВ "ПВП "Стандарт" звернулося до ГУ ДФС у Сумській області із заявою про їх надання.

07.08.2017 ТОВ "ПВП "Стандарт" звернулося до Головного управління ДФС у Сумській області з заявою про надання податкових повідомлень-рішень, складених на підставі акту перевірки від 23.05.2017 № 346/18-28-14-07/38867768/72 (а.с.10).

Листом від 21.08.2017 № 6628/10/18-28-14-05-11 відповідачем відмовлено в наданні копій запитуваних податкових повідомлень-рішень з тієї підстави, що винесені податкові повідомлення-рішення 07.06.2017 направлялись позивачу засобами поштового зв`язку, однак у зв`язку з відмовою їх отримати 25.07.2017 повернуті ГУ ДФС у Сумській області (а.с.11).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Частина 1 ст. 1 Закону № 2939-VI: публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Пункти 2-3 частини 1 ст. 24 Закону № 2939-VI: Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

За змістом Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків. Крім того, Податковим кодексом України також визначено порядок сплати сум податкових та/або грошових зобов`язань платника податків та оскарження рішень контролюючих органів (пп. 20.1.4, 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, глава 4 розділу II Податкового кодексу України).

Пункт 58.3 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції (далі - Суд) наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Аналізуючи норми Закону № 2939-VI, Суд дійшов висновку, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем запитувалася інформація стосовно надання податкових повідомлень - рішень, складених на підставі акту перевірки від 23.05.2017 № 346/18-28-14-07/38867768/72.

Відповідачем надано відповідь, що винесені податкові повідомлення-рішення 07.06.2017 направлялись позивачу засобами поштового зв`язку, однак у зв`язку з відмовою їх отримати 25.07.2017 повернуті ГУ ДФС у Сумській області. А відтак, на підставі п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, дані документи вважаються врученими адресату.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, створюючи, в процесі виконання ним своїх обов`язків, інформацію, у вигляді податкових повідомлень - рішень, зобов`язаний надавати доступ до неї, включно і шляхом надання даних документів на запит позивача.

Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо непередбаченості нормами Податкового кодексу України повторної видачі платникам податкових повідомлень-рішень, оскільки вказане не спростовує обов`язку ГУДФС у Сумській області у наданні їх на запит позивача у відповідності до приписів Закону № 2939-VI.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно зазначено про недоведеність відповідачем факту спрямування податкових повідомлень - рішень, на виконання приписів ст. 42 Податкового кодексу України, що і спростовує доводи скаржника про належне вручення платнику податків цих документів, згідно ст. 58 ПКУ.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується гарантованість доступу особи до публічної інформації. Так, у рішенні у справі «Співдружність матерів Південної Чехії проти Чеської Реcпубліки» (Sdruћenн Jihoиeskй Matky c. la Rйpublique tchиque), заява № 19101/03 від 10 липня 2006 року) організація-заявник звернулась із запитом про ознайомлення з адміністративними документами, які були в розпорядженні органів влади і доступ до яких можна було отримати за умов, передбачених національним законодавством. За цих обставин Європейський суд визнав, що відмова у відповіді на зазначений запит є втручанням у право заявника на отримання інформації, яке гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Головного управління ДФС у Сумській області безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

Н. В. Шевцова