Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.08.2018 року у справі №808/4080/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №808/4080/17

адміністративне провадження №К/9901/58929/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя - Прасов О.О.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (судді - Головко О.В., Суховаров А.В., Ясенова Т.І.)

у справі №808/4080/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-П.Е.Т.»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-П.Е.Т.» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДФС) від 14.09.2017, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосовано штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство частково не погоджується з висновками ДФС щодо неправильного визначення позивачем розміру податкових зобов'язань за наслідками господарської діяльності.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДФС від 14.09.2017 в частині збільшення Товариству з грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 116 718 грн. 75 коп., з яких: 96 975 грн. - податкові зобов'язання, 19 743, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0012451402 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 70 393, 75 грн., з яких: 56 315 грн. - податкові зобов'язання, 14 078,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась до з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина судового рішення повинна містити посилання на докази, відхилені судом, мотиви їх відхилення та мотивовану оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судові рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 складено акт від 16.08.2017.

В акті перевірки викладено висновки ДФС про виявлення, зокрема, наступних порушень :

- пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 175 грн.;

- пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено (завищено) податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80777 грн.;

- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму штрафних санкцій з податку на додану вартість 6212,24 грн.

На цій підставі 14.09.2017 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0012441402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 159 810, 50 грн., з яких: 131 448 грн. - за податковим зобов'язанням, 28 362, 10 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

- №0012451402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 100 971, 25 грн., з яких: 80 777 грн. - за податковим зобов'язанням; 20 194, 25 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією;

- №0007061402, яким до позивача застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму - 4 419, 98 грн.

Позивачем оскаржуються повідомлення рішення №0012441402 на суму 116 718, 75 грн. (96 975 грн. - податкове зобов'язання, 19 743, 75 грн. - штрафна санкція); №0012451402 на суму 70 393, 75 грн., з яких: 56 315 грн. - податкове зобов'язання, 14 078, 75 грн. - штрафна санкція), №0007061402 на суму 316, 80 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДФС обґрунтовує тим, що Товариством безпідставно віднесено до складу витрат у період, що перевірявся, 319800 грн., витрачені позивачем під час виконання укладених з ФОП ОСОБА_2 угод з надання послуг, оскільки фактично позивачем на виконання вказаних договорів отримано Технічні умови, що є інтелектуальною власністю підприємства та підпадають під визначення нематеріальний актив; позивачем не віднесено до складу отриманих доходів заборгованість в сумі 22400 грн. перед ФОП ОСОБА_3 по якій сплили строки позовної давності; Товариством не надано доказів реального виконання укладеного з ТОВ «Еко Південь Трейд» договору поставки; не доведено обґрунтованість списання отриманих від ТОВ «Нова формула» мастил та олив.

Матеріалами справи встановлено, що між Товариством та ФОП ОСОБА_2 укладено на протязі 2015-2016 років договори,за умовами яких останній зобов'язався надати позивачу послуги з технічного консультування у сфері інжиниригну з розробки технологічних регламентів, внесення змін до технічних умов, узгодження ТЗ з державною санітарно-епідеміологічною службою, підготовки нормативних документів для отримання сертифікату системи якості, розрахунки показників безпечності на цех виробництва, тощо.

Відхиливши доводи ДФС про те, що фактично на виконання укладених договорів ФОП ОСОБА_2 було розроблено та передано Товариству Технічні умови ТУ, які зі а своєю природою є нематеріальними активами, отже повинні відображатися у бухгалтерській звітності у відповідності до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N242 від 18.10.1999, суди обмежились посиланням на те, що позивач наполягає, що жодних патентів на ТУ, розроблені на виконання умов договорів з ФОП ОСОБА_2 у Товариства немає, зворотного відповідач суду не довів.

Проте вказаний висновок не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на доказах, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, до матеріалів справи залучено копії актів виконаних робіт, складених позивачем та ФОП ОСОБА_2 (т.2 а.с.32,37, 42,47,52). Їх зміст не дозволяє ані визначитися з їх змістом, характером, обсягом виконаних робіт та їх пов'язаністю із господарською діяльність Товариства.

Не зважаючи на те, що акти містять посилання на передачу позивачу від виконавця документів на електронному та «бумажному» носії щодо виконаних робіт, судами вказані документи не досліджувались.

Щодо правовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ "Еко Південь Трейд", то відхиливши доводи контролюючого органу щодо відсутності доказів реального виконання укладеної угоди та фізичної неможливості здійснити перевезення вантажу у обсягах, зазначених у бухгалтерської документації, суди послались на те, що вказані доводи є лише припущенням відповідача.

Господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов'язань.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Попри це, судами попередніх інстанцій не вчинено дій для з'ясування можливості перевезення автомобілем, зазначеним у наданій позивачем товарно-транспортній накладній вантажу, загальна вага якого становить 8000 кг., в той час, як з наданої відповідачем інформації вказаний автомобіль не має такої вантажомісткості. Отже судами не з'ясовано чи відбулось реальне виконання укладеної між позивачем ТОВ "Еко Південь Трейд" та чи фактично отримувався Товариством товар на підставі тих документів, які надано позивачем під час перевірки та під час розгляду справи в суді.

Відхиливши доводи ДФС щодо безпідставного включення позивачем до витрат вартості списаних мастил, олив та тосолів, у кількостях наведених в акті перевірки з посиланням відповідача на те, що технічні властивості автомобілів позивача унеможливлюють використання вказаних матеріалів у кількості, що нібито була використана позивачем, суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на те, що ДФС не врахувала складові, які можуть вплинути на збільшення їх витрачання: дорожнє покриття, завантаженість автомобільного руху, якість мастил та паливо тощо.

При цьому суди не зазначили, які саме докази, надані Товариством, дають підстави вважати, що при загальній місткості мастил та олив, за технічними показниками, всіх автомобілів позивача в 28 літрів, позивачем фактично було одночасно використано 263,8 цих засобів (т2.а.с.6) і ці витрати пов'язані з господарською діяльність Товариства.

Щодо кредиторської заборгованості Товариства перед ФОП ОСОБА_3 у сумі 29599,96 грн., що виникла у 2013 році, то судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що перебіг строку позовної давності по стягненню вказаної заборгованості перервався в зв'язку з задоволенням позивачем претензії ФОП ОСОБА_3 та визнання позивачем боргу.

Проте матеріали справи не містять задоволеної Товариством претензії ФОП ОСОБА_3, а з залучених до справи доказів (т1 а.с.187-190) вбачається, що дії щодо визнання наявності боргу, по зобов'язанням строк виконання яких наступив у 2013 році, позивач здійснював в вересні 2017, після завершення перевірки ДФС.

Відтак судами зроблено такий, що не відповідає матеріалам справи висновок про те, що вказана заборгованість не є безнадійною.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду доходить висновку про те, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій зроблено передчасний та такий, що не ґрунтується на матеріалах справи висновок про те, що наданими позивачем доказами спростовуються висновки ДФС якими обґрунтовано прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Під час нового розгляду справи судам необхідно, у відповідності до положень частини 4 статті 9 КАС України вжити визначені законом заходи необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази в підтвердження їх доводів та заперечень, з'ясувати обставини за яких відбулась доставка ТОВ "Еко Південь Трейд" позивачу придбаного товару, з'ясувати реальний зміст та обсяг наданих ФОП ОСОБА_2 та їх використання в господарській діяльності Товариства, тощо.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер