Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №803/1039/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №803/1039/17

адміністративне провадження №К/9901/17957/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року (суддя Димарчук Т.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року (судді: Пліш М.А. (головуючий), Макарик В.Я., Шинкар Т.І.) у справі № 803/1039/17 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, Підприємець) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску №0008331303 від 26.05.2017, яким до позивача застосовано штраф у сумі 543,92 грн та пеню в розмірі 47,99 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивачем в період з 21.11.2015 по 03.01.2017 своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до бюджету, що підтверджується платіжними документами. При сплаті єдиного внеску у платіжних дорученнях у реквізиті «Призначення платежу» надана повна інформація про платіж, а саме що призначення платежу - оплата ЄСВ із заробітної плати. Однак, позивачем при перерахуванні єдиного внеску замість цифрового коду призначення платежу *;101 було помилково вказано *;101Е, внаслідок чого кошти, перераховані як оплата єдиного внеску за листопад, грудень 2015 року та липень 2016 року контролюючим органом у електронному режимі були рознесені на невстановлені платежі, при тому, що фактично кошти були списані банком з її рахунку на відповідний рахунок контролюючого органу, а останнім ці кошти були перераховані на консолідований рахунок Держказначейства України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску №0008331303 від 26.05.2017.

4. Суди дійшли висновку, що при сплаті єдиного соціального внеску (ЄСВ) суми коштів зараховуються на єдиний казначейський рахунок, а помилкове зазначення цифрового коду платежу в платіжному дорученні під час сплати суми ЄСВ не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату ЄСВ у строк, встановлений п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а відтак і для застосування пені та штрафу відповідно до ч. 10 ст. 25 та п. 2 ч.11 ст. 25 вказаного Закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрована 15 вересня 2012 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1

Судом встановлено, що позивачем самостійно обчислено та сплачено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в період листопад-грудень 2015 року в сумі - 4 805,32 грн та липень 2016 року в сумі - 1628,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками, що наявні в матеріалах справи.

Також судами встановлено, що відповідно до зворотного боку облікової картки Підприємця по коду класифікації доходів бюджету 71010000, станом на 20.11.2015 року рахується недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі 2 058,26 грн.

Під час сплати позивачем єдиного внеску за листопад - грудень 2015 року та липень 2016 року в платіжних дорученнях було допущено помилку, а саме замість цифрового коду призначення платежу «*;101» було вказано «*;101Е», внаслідок чого кошти, перераховані як оплата єдиного внеску за листопад, грудень 2015 року та липень 2016 року контролюючим органом в електронному режимі були рознесені на невстановлені платежі. Проте у платіжних дорученнях у реквізиті «Призначення платежу» надана повна інформація про платіж, а саме що призначення платежу - оплата ЄСВ із заробітної плати. Всі подальші платежі були здійснені з правильним зазначенням рахунку платежу.

Контролюючим органом 26.05.2017 прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з'ясуванні та врахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що позивачем сплачено єдиний внесок з порушенням термінів сплати, що визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Кошти платника були невірно зараховані на інший рахунок не з вини контролюючого органу, відтак доводи щодо неправомірного застосування штрафних санкцій не спростовують факту виявлення порушення та не можуть служити підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті які були наведені контролюючим органом в апеляційній скарзі касаційна скарга не містить.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Бюджетний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частина перша статті 43.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

10.2. Частина п'ята статті 45.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

11. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

11.2. Пункт 3-1 частини першої статті 1.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

11.3.Частина шоста статті 9.

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

11.4. Частина восьма статті 9.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

11.5. Частина одинадцята статті 9.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

11.6. Частина десята статті 25.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

11.7. Пункт одинадцятий статті 25.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

12. Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів України №493/815 від 19.09.2013 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 1.1.

Це Положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом, на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України відповідно до вимог законодавства.

12.2. Пункт 2.1.

Міністерство доходів і зборів України та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.

Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників, визначених Законом.

Рахунки 3719 відкриваються Міндоходів на балансі Державної казначейської служби України та територіальним органам Міндоходів - на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

12.3. Пункт 2.2.

Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв Міндоходів і територіальних органів Міндоходів та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Розрахункове обслуговування Міндоходів та територіальних органів Міндоходів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів між органами Казначейства і власниками рахунків згідно з вимогами порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

12.4. Пункт 3.1.

Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства.

13. Судова практика.

Постанова Верховного суду України від 16.06.2015 у справі № 21-377а15 за позовом Дочірнього підприємства «ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА» до окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міністерства доходів і зборів України - Центральний офіс з обслуговування великих платників) про скасування податкового повідомлення-рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суми єдиного внеску зараховуються на єдиний казначейський рахунок - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".

15. Помилкове зазначення цифрового коду платежу в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску, за умови зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок - 3719, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, що позивач при перерахуванні єдиного внеску за найманих осіб за період листопад - грудень 2015 року та липень 2016 року в платіжних дорученнях замість цифрового коду призначення платежу «*;101» помилково вказав «*;101Е», колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки помилкове зазначення певного реквізиту призначення платежу не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату ЄСВ у строк, встановлений п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а відтак і для застосування пені та штрафу відповідно до ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст.25 вказаного Закону.

Крім того, сплачені суми єдиного внеску обліковуються на єдиному казначейському рахунку - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року слід залишити без задоволення.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2017 року у справі № 803/1039/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду