Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.10.2019 року у справі №240/8438/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа №240/8438/19

адміністративне провадження №К/9901/28397/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л. О.,

суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №240/8438/19

за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича про визнання протиправною та скасування постанови, повернення коштів

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сапальової Т. В., суддів:

Шидловського В. Б., Смілянця Е. С.

УСТАНОВИЛ:

Суть спору.

05 червня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича (далі - відповідач) з позовною заявою, у якій просив:

визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича від 19 листопада 2018 року про стягнення з позивача, як боржника основної винагороди у розмірі 10% від суми, що підлягала стягненню, що складає 109342,17 грн;

зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича повернути надлишково стягнені кошти у розмірі 117131,84 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду.

Дана ухвала суду першої інстанції проголошена у відкритому судовому засіданні 09 липня 2019 року за участю адвоката Пилипчука Ігоря Дмитровича, який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1, та відповідача Ковальського Максима Романовича, що підтверджується протоколом судового засідання від 09 липня 2019 року. Повний текст ухвали складений та проголошений 09 липня 2019 року.

Не погодившись із даною ухвалою, 29 липня 2019 року адвокат Трофімов Андрій Вячеславович, який діє з 22 липня 2019 року в інтересах позивача ОСОБА_1, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, мотивуючи його тим, що позивачем отримано копію оскаржуваної ухвали не в день її проголошення, адже поштар від імені позивача розписався за отримання оскаржуваної ухвали 18 липня 2019 року, а доставив її позивачу лише 20 липня 2019 року.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та вказану апеляційну скаргу залишено без руху. При цьому, апелянту запропоновано в десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

28 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що ним отримано копію оскаржуваної ухвали не в день її проголошення, а саме: поштар від імені позивача розписався за отримання оскаржуваної ухвали 18 липня 2019 року та доставив її позивачу - 20 липня 2019 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не надано до суду достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

15 жовтня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали. Строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв'язку з тим, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції позивач не отримував у день її проголошення, а отримав дану ухвалу засобами поштового зв'язку лише 20 липня 2019 року, при цьому з невідомих причин поштар від імені скаржника розписався за її отримання - 13 липня 2019 року. Вважає, що колегія суддів без всякої гнучкості та з формалізмом віднеслася до його клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, застосувала автоматично строки звернення із апеляційною скаргою, що не мають абсолютного характеру, не звернула уваги на обставини справи та дійшла хибного висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутності підстав для його задоволення.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л. О. від 25 листопада 2019 року підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

11 листопада 2019 року від приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а ухвалу прийняту судом апеляційної інстанцій залишити без змін.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

За приписами частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частини 1 статті 293 КАС України.

З матеріалів справи слідує, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому за приписами частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення

Як слідує з матеріалів справи, 29 липня 2019 року адвокат Трофімов Андрій Вячеславович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1, звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у цій справі та просив поновити строк апеляційного оскарження, зазначаючи, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримав лише 20 липня 2019 року, а поштар розписався за отримання вказаної ухвали 18 липня 2019 року. На підтвердження вказаного позивачем додано заяву до ПАТ "Укрпошта" від 29 липня 2019 року щодо розбіжностей інформації отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, визнано причини пропуску на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року неповажними та залишено його апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

28 серпня 2019 року ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що він отримав копію оскаржуваної ухвали не в день її проголошення, а саме: поштар розписався від імені позивача за отримання оскаржуваної ухвали 18 липня 2019 року, при цьому доставив її позивачу - 20 липня 2019 року.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відмовлено, визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження оскаржуваної ухвали та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі №240/8738/19.

З матеріалів справи слідує, що ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року проголошена у відкритому судовому засіданні 09 липня 2019 року за участю адвоката Пилипчука Ігоря Дмитровича, який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1, що підтверджується протоколом судового засідання від 09 липня 2019 року. Повний текст ухвали складений та проголошений 09 липня 2019 року.

В резолютивній частині даної ухвали вказано, що ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

Таким чином, останнім днем подання апеляційної скарги є 19 липня 2019 року.

Натомість, позивач звернувся із апеляційною скаргою 29 липня 2019 року, тобто, із пропуском строку, встановленого частиною 6 статті 287 КАС України.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки колегією суддів Верховного суду встановлено, що апеляційну скаргу подано предстаним позивача з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, а вказані у клопотаннях підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому апеляційний суд обґрунтовано застосував наслідки пропущення вказаного строку.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року отримано ОСОБА_1 особисто 13 липня 2019 року (а. с. 95).

Тож матеріалами справи спростовуються доводи скаржника про отримання ним оскаржуваної ухвали суду першої 20 липня 2019 року.

Отже, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 287 КАС України особливостей.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі № 240/8438/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду