Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2020 року у справі №520/4328/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/4328/2020

адміністративне провадження № К/9901/18483/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Калашнікової О. В., Шевцової Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року (головуючий суддя - Заічко О. В. )

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року (головуючий суддя - Присяжнюк О. В., судді: Бегунц А. О., Спаскін О. А.)

у справі №520/4328/2020

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Харківської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: визнати неправомірною відмову Харківської місцевої прокуратури №3 за вихідним №33-528-20 від 25 лютого 2020 року у порушенні питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в подальшому - ЄРДР); зобов'язати відповідальних працівників Харківської місцевої прокуратури №3, що підпорядковуються Прокуратурі Харківської області, порушити питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 23 січня 2020 року, зареєстрованої в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення та інші події Індустріального ВП ГУНП в Харківській області за №1694, та притягнення винних осіб до відповідальності.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження.

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен розглядатися місцевим загальним судом в порядку кримінального судочинства.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що судами невірно застосовано норми матеріального права, оскільки суди відносять правовий спір щодо оскарження бездіяльності посадових осіб Харківської місцевої прокуратури №3 у порушенні питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до ЄДРС та зобов'язання порушити питання про проведення службового розслідування з цього приводу як такий, що регулюється нормами КПК Країни.

6. При цьому, КПК України передбачено лише право особи на оскарження дій або бездіяльності посадових осіб - сторін кримінального провадження, тобто право на вимогу зобов'язати посадові особи органів досудового розслідування чи прокуратури вчинити певні дії або утриматися від них. Але право особи на звернення для зобов'язання посадових осіб органів досудового слідства чи прокуратури вчинити непроцесуальні дії у КПК відсутні.

7. Таким чином, на думку скаржника питання позапроцесуальної відповідальності посадових осіб досудового слідства та прокуратури за неналежне виконання своїх службових обов'язків у рамках кримінального провадження врегульовано саме Законом України "Про звернення громадян" і має, з огляду на частину 4 статті 21 КПК України, розглядатися саме в рамках адміністративного судочинства.

8. Отже, цей спір, на думку скаржника, є публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

10. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

11. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

12. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

13. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України).

14. Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

15. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

16. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

17. Як установили суди, 7 лютого 2020 року в ЄРДР внесені відомості за заявою потерпілого ОСОБА_1 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (номер кримінального провадження: 12020220530000287), що підтверджується копією витягу з ЄРДР від 25 лютого 2020 року.

18.21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської місцевої прокуратури №3 з клопотанням про відвід слідчого поліції Романченка К. С. від розслідування кримінального провадження за його заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення та призначення іншого слідчого, в якому одночасно просив зобов'язати відповідальних осіб провести службове розслідування з приводу несвоєчасного внесення до ЄРДР, наданих позивачем 23 січня 2020 року відомостей про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, та інших неправомірних дій слідчого Романченка К. С.

19. За результатами розгляду вказаного клопотання листом Харківської місцевої прокуратури №3 за вих. №33-528-20 від 20 лютого 2020 року позивачу повідомлено, що його заява про вчинення відносно нього кримінального правопорушення від 23 січня 2020 року зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Індустріального ВП ГУНП в Харківській області 23 січня 2020 року за №1694, передана для проведення перевірки зазначених в ній відомостей та 7 лютого 2020 року слідчим Індустріального ВП ГУНП в Харківській області Романченко К. С. внесені відомості, вказані у цій заяві, до ЄРДР за №12020220530000287 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим у діях слідчого поліції Романченко К. С. відсутні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України та відсутні підстави для проведення службового розслідування щодо несвоєчасного внесення відомостей до ЄРДР.

Одночасно заявнику роз'яснено, що відповідно до статей 303, 304, 305, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України, скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого та прокурора можуть бути оскаржені слідчому судді суду першої інстанції, у територіальній юрисдикції якого перебувають органи досудового розслідування та прокуратури.

20. Не погоджуючись з відмовою відповідача порушити питання про проведення службового розслідування з приводу несвоєчасного внесення відомостей до ЄРДР за його заявою про кримінальне правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

21. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

22. Згідно з частиною 1 статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

23. Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини 1 статті 3 КПК).

24. За правилами частин 1 -4 статті 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

25. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

26. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

27. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

28. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 303 КПК , а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений пункту 1 частини 1 статті 303 КПК строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

29. Згідно з частиною другою цієї ж статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами пункту 1 частини 1 статті 303 КПК .

30. Наведеними правовими нормами визначено суб'єктний склад, процедуру ініціювання і початку досудового розслідування, а також порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений пункту 1 частини 1 статті 303 КПК строк.

31. Як убачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з відмовою Харківської місцевої прокуратури № 3 призначити службове розслідування щодо порушення слідчим Індустріального ВП ГУНП в Харківській області Романченко К. С. норм Кримінального процесуального кодексу України стосовно несвоєчасного внесення цим слідчим поліції відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, тобто, позивачем фактично оскаржуються дії прокуратури, у зв'язку з допущенням слідчим поліції процесуальних порушень під час досудового розслідування кримінального провадження, в якому він проходить в якості потерпілого.

32. Велика Палата Верховного Суду вже викладала висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 3 квітня 2019 року в справі №813/1595/18 та від 18 грудня 2019 року в справі №560/1679/19.

33. З огляду на викладене Верховний Суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки вирішення цього спору має здійснюватися у порядку, визначеному КПК України.

34. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав уважати, що ними допущено порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

36. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі №520/4328/2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова

Н. В. Шевцова