Правова позиція : Про види застосовних санкцій та інших заходів впливу регулятора на суб’єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг

Положеннями ч.2 ст. 22 Закону  України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII законодавцем визначено вичерпний перелік санкцій, які можуть бути застосовані Регулятором до суб`єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Верховний Суд вказує, що інші заходи впливу регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності, а відтак на них не поширюється встановлений законодавством п`ятиденний строк для їх застосування.

Історія справи

Постанова КАС ВП від 28.09.2022 року у справі №640/21365/18
Ухвала КАС ВП від 21.07.2019 року у справі №640/21365/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа №640/21365/18

адміністративне провадження № К/9901/19552/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Мацедонської В.Е.,

Шевцової Н.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін

касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2019 року (головуючий суддя - Є.В. Аблов.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року ( головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Коротких А.Ю., Чаку Є.В.).

у справі №640/21365/18

адміністративне провадження К/9901/19552/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправними та скасування постанов про здійснення заходів державного регулювання, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі - ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- постанову НКРЕКП від 04.12.2018 №1638 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії»;

- постанову НКРЕКП від 04.12.2018 №1639 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанову НКРЕКП від 04.12.2018 №1639 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії"; постанову НКРЕКП від 04.12.2018 №1638 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії".

Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП понесені ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що приймаючи оскаржувані постанови відповідач порушив п`ятиденний строк накладення санкцій, визначений чинним законодавством. Крім того, законодавством передбачена можливість переглянути тарифи ліцензіату лише у разі наявності затвердженої структури тарифу, якої НКРЕКП, в порушення порядків встановлення тарифів, затверджено не було, а тому законно встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення, за умови відсутності затвердження його структури, відсутні.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

12 липня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції від НКРЕКП надійшла касаційна скарга, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 640/21365/18. Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» у повному обсязі та стягнути з позивача на користь НКРЕКП судові витрати, понесені у вказаній справі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що оскаржувані постанови є заходами державного контролю, а саме санкціями, які застосовано до позивача з порушенням п`ятиденного строку, встановленого для їх накладення, тоді як спірні постанови є заходами державного регулювання, можливість застосування яких не обмежена будь-яким строком. Вказав, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» не є суб`єктом владних повноважень, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанції, що оскаржувані постанови прийняті з порушенням повноважень та підстав, передбачених діючим законодавством, є таким, що не відповідає нормам процесуального права, оскільки у спорі між суб`єктом владних повноважень та юридичною особою не можуть досліджуватись питання наявності чи відсутності повноважень такого суб`єкта. Посилався на наявність у НКРЕКП дискреційних повноважень, які характеризуються відсутністю однозначного нормативного регулювання дій владного суб`єкта. Також посилався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2019 у справі №826/14482/17, яка є аналогічною до справи, що розглядається, відповідно до якого розпорядження НКРЕКП щодо розгляду питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів має організаційно-зобов`язуючий характер та не породжує жодних безпосередніх правових наслідків до позивача. Зауважив, що висновок судів попередніх інстанції щодо відсутності встановленого законом юридичного механізму зміни тарифу в бік його зменшення є помилковим, оскільки така можливість передбачена Методикою формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженою постановою НКРЕКП від 01.08.2017 №991 (далі - Методика НКРЕКП №991) та Порядком НКРЕУ №869. Вказав, що оскаржувані постанови НКРЕКР є одним із способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики, а дана в них рекомендація стосується виключно Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, який є виключно структурним підрозділом НКРЕКП, а відтак підготовка проєкту рішення, ще не є остаточним рішенням щодо перегляду тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, та передбачає майбутнє обговорення та голосування за відповідний проєкт на засіданні НКРЕКП, з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому оскаржувані постанови жодним чином не порушують права позивача.

17 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №640/21365/18.

06 серпня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції від ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому посилаючись на її необґрунтованість, позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

27 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу №640/21365/18 призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У період з 10.10.2017 по 07.11.2017 НКРЕКП проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 19.09.2017 № 1145 "Про проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2017 року" з урахуванням постанови НКРЕКП від 24.10.2017 № 1286 "Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та посвідчень на перевірку від 26.09.2018 № 219, від 27.10.2018 №247.

07.11.2017 за результатами проведення планової перевірки складено Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії № 196.

Крім того, у період з 10.10.2017 по 07.11.2017 НКРЕКП проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 19.09.2017 № 1145 "Про проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2017 року" з урахуванням постанови НКРЕКП від 24.10.2017 № 1286 "Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та посвідчень на перевірку від 21.09.2018 № 207, від 27.10.2018 №245.

07.11.2017 за результатами проведення вказаної планової перевірки складено Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії № 197.

Матеріалами перевірки встановлено, що позивачем порушено:

пункт 3.1 глави 3 Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 26 квітня 2006 року № 540, щодо зобов`язання ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства у сфері теплопостачання, у тому числі згідно з цими Ліцензійними умовами, іншими нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами;

підпункт 3.1.1 пункту 3.1 глави 3, підпункт 3.6.1 пункту 3.6 глави 3 Умов та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 08 лютого 1996 року № 3.

04.12.2018 за результатами розгляду Акту № 196 на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанову НКРЕКП №1638 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ "Євро-Реконструкція" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії", відповідно до резолютивної частини якої за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії" зобов`язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення, заходу державного регулювання, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на відпуск електричної енергії для ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 79 095,51 тис. грн (без ПДВ) у т. ч.:

суму непрофінансованих та неосвоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2015 року» у розмірі 23 695,41 (без ПДВ);

суму непрофінансованих та неосвоєних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 11 660,59 тис. грн (без ПДВ);

суму профінансованих, але не освоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, у розмірі 470,22 тис. грн. (без ПДВ);

суму перевищення вартості виконання заходів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік понад 5 % у розмірі 2 318,30 тис. грн. (без ПДВ);

суму фінансування заходу «Заміна середніх кубів повітряпідігрівача», який не передбачено схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, у розмірі 701,85 тис. грн (без ПДВ);

суму економії коштів, що склалась по статті витрат «Паливо» та за рахунок зміни обсягів виробництва електричної енергії у 2016 році, у розмірі 27 565 тис. грн. (без ПДВ);

суму економії коштів, отриманої за результатами діяльності з виробництва електричної енергії у 2016 році, а саме в результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахункових показників, у розмірі 12684,14 тис. грн. (без ПДВ).

Також 04.12.2018 за результатами розгляду Акту № 197 на засіданні НКРЕКП, яке проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанову НКРЕКП №1639 "Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ "Євро-Реконструкція" за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії, відповідно до резолютивної частини якої " за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії" зобов`язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики в межах здійснення заходу державного регулювання підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 60409,99 тис. грн без ПДВ у т. ч.:

на суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 22 501,34 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась при виконанні заходів Інвестиційної програми на 2016 рік, у розмірі 1 927,53 тис. грн (без ПДВ);

на суму профінансованих, але не освоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, у розмірі 55,85 тис. грн (без ПДВ);

на суму перевищення вартості виконання заходів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік понад 5 % у розмірі 91,09 тис. грн (без ПДВ);

на суму фінансування заходу «Заміна середніх кубів повітря підігрівача», який не передбачений схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, у розмірі 526,26 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась по статті витрат «Паливо», з урахуванням зміни обсягів виробництва теплової енергії у розмірі 32 045 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась у результаті недотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії у 2016 році, у розмірі 3 262,92 тис. грн (без ПДВ).

Позивач, вважаючи, що вищезазначені постанови НКРЕКП є протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з вимогою щодо їх скасування.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення є Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII ( далі - Закон № 1540-VIII).

За приписами ч.1 ст.1 Закону № 1540-VIII НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Частинами 1-2 ст. 14 цього Закону № 1540-VIII визначено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Приписами пп. 1ч.4 вказаної статті Закону № 1540-VIII визначено, що Регулятор на своїх засіданнях розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

За правилами ч. 5 ст. 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до ч.1 ст.19 вказаного Закону Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Положеннями аб3.1, 5 ч. 5 цієї статті Закону № 1540-VIII визначено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

За приписами ч.ч. 2- 4 ст. 22 Закону №№ 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Адміністративні стягнення застосовуються до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1 ст. 341 КАС України, в редакції до 08 лютого 2020 року).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України, в редакції до 08 лютого 2020 року).

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з такого.

Предметом спору у справі, що розглядається, є постанова НКРЕКП від 04.12.2018 №1638 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та постанова НКРЕКП від 04.12.2018 №1639 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», які, на думку позивача, є протиправними та такими, що порушують його права.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій зі змісту вказаних постанов НКРЕКП від 04.12.2018 №1638 та №1639 НКРЕКП вбачається, що відповідачем постановлено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики в межах здійснення заходу державного регулювання підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 60 409,99 тис. грн без ПДВ та на суму 79 095,51 тис. грн (без ПДВ) відповідно.

За наслідком аналізу змісту оскаржуваних постанов НКРЕКП Верховний Суд зазначає, що дані постанови стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП, а відтак є організаційно-розпорядчим актом внутрішнього-спрямованого змісту, а не індивідуальним актом, прийнятим відносно позивача.

Колегія суддів зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, а тому не порушує його жодних прав, свобод, інтересів та не передбачає для нього жодних обов`язків і обмежень.

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.05.2017 у справі № 800/541/16.

З огляду на викладене та враховуючи те, що постанова НКРЕКП від 04.12.2018 №1638 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та постанова НКРЕКП від 04.12.2018 №1639 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» стосуються виключно структурного підрозділу НКРЕКП, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови не породжують жодних безпосередніх правових наслідків для позивача, а тому правові підстави для їх скасування, а відтак і задоволення позовних вимог, відсутні.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2021 у справі № 520/10318/19 та постанові від 20.04.2022 у справі №640/21345/18.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №826/14482/17, колегія судів Верховного Суду визнає доречним, як таку, що містить подібну правову позицію.

Доводи ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо безпідставності посилання НКРЕКП на вказану вище постанову Верховного Суду з огляду на те, що у спірних правовідносинах будь-яких інших рішень на виконання постанов НКРЕКП від 04.12.2018 № 1638 та №1639 не приймалось, колегія суддів відхиляє, оскільки неприйняття НКРЕКП рішень на виконання оскаржуваних постанов, не свідчить про те, що вони є такими, що порушуються права позивача.

Висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов НКРЕКП від 14.12.2018 №1638 та від 04.12.2018 №1639 підлягають задоволенню з огляду на те, що приймаючи спірні постанови відповідач порушив п`ятиденний строк накладення санкцій, визначений чинним законодавством, а також те, що відсутні законно встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення, за умови відсутності затвердження його структури, Верховний Суд визнає помилковими та зазначає.

Положеннями ч.2 ст. 22 Закону №1540-VIII законодавцем визначено вичерпний перелік санкцій, які можуть бути застосовані Регулятором до суб`єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Як наслідок, Верховний Суд вказує, що інші заходи впливу регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності, а відтак на них не поширюється встановлений законодавством п`ятиденний строк для їх застосування.

Доводи касатора про те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що оскаржувані постанови є заходами державного контролю, а саме санкціями, які застосовано до позивача з порушенням п`ятиденного строку, встановленого для їх накладення, тоді як спірні постанови є заходами державного регулювання, можливість застосування яких не обмежена будь-яким строком, колегія суддів Верховного Суду визнає слушними з підстав, наведених вище.

Крім того, Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних постанов НКРЕКП вбачається, що вони прийняті Регулятором відносно власного структурного підрозділу, а не суб`єкта господарювання, та є підставою лише для розгляду уповноваженим органом питання щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" шляхом його зміни в бік зменшення на суму 60 409,99 тис. грн без ПДВ та на суму 79 095,51 тис. грн (без ПДВ) відповідно, у майбутньому.

Відтак, враховуючи правову природу оскаржуваних постанов, а також те, що НКРЕКП жодного рішення щодо зміни тарифу в бік його зменшення відносно ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" ще не прийнято, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, як таких, що заявлені передчасно, та, як наслідок, визнає обґрунтованими твердження касатора про те, що підготовка проєкту рішення, ще не є остаточним рішенням щодо перегляду тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, та передбачає майбутнє обговорення та голосування за відповідний проєкт на засіданні НКРЕКП, з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому оскаржувані постанови є такими, що жодним чином не порушують права позивача.

Доводи ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" про те, що дана адміністративна справа, яка розглянута в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів відхиляє та зазначає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (п.2 ч.5 ст. 238 КАС України), тоді як НКРЕКП здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. (ч.1 ст.3 Закону № 1540-VIII).

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів Верховного Суду керується ст.356 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки Судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За змістом ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено позовні вимоги, ухвалено з неправильним застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

Відповідачу, який є суб`єктом владних повноважень, не компенсуються витрати, у тому числі пов`язані зі сплатою судового збору, крім зазначених витрат на доказування, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.

Отже, з огляду на положення ст. 139 КАС України, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В.Е. Мацедонська

Н.В. Шевцова