Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа №400/2118/19

адміністративне провадження №К/9901/1382/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Скрипченка В.О. (доповідач), Крусяна А.В., Яковлєва О.В.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про зобов`язання вчинити певні дії.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги шляхом надання до апеляційного суду належним чином оформленої, без застосування некоректних висловлювань апеляційної скарги, що відповідає вимогам ст. 296 КАС України.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року повернуто апелянту.

6. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції аргументував своє рішення тим, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі позивач, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. В обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що жодної з дій, зазначених у ч. 2 ст. 45 КАС України він не вчинив, апеляційний суд неправильно застосував ч. 2 ст. 45 КАС України і помилково дійшов до висновку, що він зловживає процесуальними правами, за умови, що текст апеляційної скарги не є таким, що перешкоджає розгляду апеляційної скарги та суперечить завданню адміністративного судочинства. Скаржник зазначає, що його апеляційна скарга написана коректно і відповідає вимогам КАС України, тож вона підлягає розгляду апеляційним судом.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

9. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Касаційного адміністративного суду України (далі - КАС України) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

10. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

11. Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

12. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

13. Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

14. Частиною 3 статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

15. Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

16. За частиною другою цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

17. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

ІV. Оцінка Верховного Суду

18. Наведений у частині 2 статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

19. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

20. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

21. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19.

22. Як слідує з матеріалів справи, позивач виклав зміст апеляційної скарги з використанням образливої лексики, некоректно, з застосуванням неповажних слів щодо судді Миколаївського окружного адміністративного суду, суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду, держави Україна та їх посадових осіб.

23. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що використання образливих висловлювань Ільченка А. на адресу суду та суддів, інших учасників процесу є недопустимим при оформленні апеляційної скарги.

24. Таким чином, застосування позивачем в тексті апеляційної скарги висловів, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, учасників справи, суд апеляційної інстанції вірно розцінив як зловживання процесуальними правами.

25. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення суду апеляційної інстанції, не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування судами норм процесуального права - неправильним.

26. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

28. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій постановлено законне і обґрунтоване судове рішення, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

VІ. Судові витрати

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 400/2118/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді Л. О. Єресько

О.В. Калашнікова