Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.03.2018 року у справі №821/81/16
ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2018 року
Київ
справа №821/81/16
адміністративне провадження №К/9901/26666/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року (суддя:Войтович І.І.),
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року (Судді: Шевчук О.А., Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.,
у справі № 821/81/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дім марочних коньяків «Таврія»
до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
26.01.2016 року Публічне акціонерне товариство «Дім марочних коньяків «Таврія» (далі - позивач, ПАТ «Таврія») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - позивач, Новокаховська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23 листопада 2015 року №0001012200 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 100 609,93 грн (арк. справи 3-7).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року, позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 23.11.2015 року № 0001012200 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 100 609,93 грн.
Не погодившись з вищенаведеним рішенням суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати судові рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1, 2 Закону України № 185/94-ВР зупиняються, слід вважати дату прийняття саме ухвали про відкриття провадження у справі, за якою резидент звернувся до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним договором (контрактом), а не дату відправлення резидентом позову поштою.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами, та не є спірним між сторонами, Публічне акціонерне товариство «Дім марочних коньяків «Таврія»» зареєстровано 02.10.1998 року Новокаховською райдержадміністрацією, та перебуває на податковому обліку в Новокаховській ОДПІ з 29.10.1998 р. за № 16.
У період з 04.11.2015 р. по 10.11.2015 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ ДМК «Таврія» з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно контрактів від 03.02.2015 р. №1 та від 26.02.2015 р. №1 за період з 03.02.2015 р. по 03.11.2015 р.
За результатами даної перевірки відповідачем складений акт від 11.11.2015 року №566/21-02-22-016-00413475 (арк. справи 9-15), з висновками про порушення позивачем ст.1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) та Постанови Національного банку України від 03.03.2015 р. №160 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного отримання грошових коштів по експортним контрактам: №1 від 03.02.2015 р., укладений з ООО «Завод Алкогольных напитков» (Грузія,1320, Гардабанский район, с. Марткопи, пос. Вазиани, ин.код 204553394), в розмірі 57651,65 дол. США; №1 від 26.02.2015 р., укладений з ООО "Caucasiаn alko» (Грузія,0169, г.Тбилиси,ул.Тамарашвили 11, кв.179, ин.код 404963839) в розмірі 228536,88 дол. США та 110230,79 дол. США.
Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що експортні операції: по контракту №1 від 03.02.2015 р. на суму 57651,65 дол. США відбулися згідно ВМД №5625 від 13.03.2015 р. (граничний термін надходження валютної виручки 11.06.2015 р.) та по контракту №1 від 03.11.2015 р. на суму 278 536,88 дол. США відбулася згідно ВМД №5182 від 06.03.2015 р. (граничний термін надходження валютної виручки 04.06.2015 р.) з порушенням термінів розрахунків.
На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2015 року №0001012200, яким позивачу за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД за невиконання зобов'язань по вищенаведеним контрактам нараховано пеню на загальну суму 144252,000 грн.
Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 100 609,93 грн., позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що умовою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 100 609,93 грн, з врахуванням приписів Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є факт прийняття до розгляду судом позову резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, та подальше ухвалення судом рішення про задоволення позову.
При цьому, нарахування пені в даному випадку зупиняється саме з дати направлення поштою резидентом позову до суду про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Згідно з підпунктом 5.1 пункту "б" розділу ІV "Арбітражне провадження" Регламенту МКАС при ТППУ провадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбітражного суду.
Днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, в разі відправлення поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що дата вручення резидентом позову до МКАС при ТППУ про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є днем подання позовної заяви до Арбітражного суду, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону №185/94-ВР, і пеня за їх порушення не сплачується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.02.2011 р. у справі № 21-63а10.
Як вірно встановлено судами, по контракту № 1 від 03.02.2015 р., укладеному позивачем з ООО «Завод Алкогольных напитков» (Грузія,1320, Гардабанский район, с. Марткопи, пос. Вазиани, ин.код 204553394), в розмірі 57651,65 дол. США, - експортна операція на суму 57651,65 дол. США відбулася згідно ВМД №5625 від 13.03.2015 р. (граничний термін надходження валютної виручки 11.06.2015 р.). Постановою від 30.06.2015 р. Голови МКАС при ТПП України прийнято справу до провадження за №452г/2015 за позовом ПАТ «ДМК «Таврія» до ООО «Завод алкогольных напитков» (Грузія) про стягнення заборгованості. Згідно із штемпелем поштового відправлення, позов направлено 24.06.2015 р (арк. справи 29-30).
Контракт № 1 від 26.02.2015 р., укладений з ООО "Caucasiаn alko» (Грузия,0169, г.Тбилиси,ул.Тамарашвили 11, кв.179, ін.код 404963839) в розмірі 228536,88 дол. США та 110230,79 дол. США. Експортна операція по даному контракту на суму 278 536,88 дол. США відбулася згідно ВМД №5182 від 06.03.2015 р. (граничний термін надходження валютної виручки 04.06.2015 р.). Постановою від 09.06.2015 р. голови МКАС при ТПП України прийнято справу до провадження за №391г/2015 за позовом ПАТ «ДМК «Таврія» до ООО "Caucasiаn alko», Грузія про стягнення заборгованості. Відповідно до штемпеля поштового відомства місця відправки позов направлено 05.06.2015 р (арк. справи 25,26).
Експортна операція на суму 110230,79 дол. США відбулася згідно ВМД №6497 від 20.03.2015 р. (граничний термін надходження валютної виручки 18.06.2015 р.). Постановою від 22.06.2015 р. голови МКАС при ТПП України прийнято справу до провадження за №437г/2015 за позовом ПАТ «ДМК «Таврія» до ООО "Caucasiаn alko», Грузія про стягнення заборгованості. Відповідно до штемпеля поштового відправлення, позов направлено до суду 18.06.2015 р. (арк. справи 27-28).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що оскільки позовні заяви ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» були надіслані на адресу Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України поштою, зокрема, 24.06.2015 р., 05.06.2015 р. та 18.06.2015 р, що документально підтверджено, то відповідно з означених дат зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення, не сплачується, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21.03.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі № 821/81/16, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко