Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №348/588/17

адміністративне провадження №К/9901/42759/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2017 року (суддя Фроляк Д.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (судді Хобор Р.Б., Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними, -

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила: визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови включити в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачені їй суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати управління ПФУ повернути заборгованість в частині недорахованої суми пенсії, починаючи з часу призначення пенсії, тобто з 07 липня 2011 року.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 07 липня 2011 року призначено пенсію за віком відповідно до статті 371 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-ХІІ), і вона перебуває на обліку в управлінні ПФУ.

Відповідно до довідки від 12 січня 2017 року № 68-04/30-17 протягом періоду з червня 2010 року по травень 2011 року ОСОБА_1 проводилися виплатити матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

19 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідач листом від 20 січня 2017 року № 18/Т-15 відмовив у перерахунку пенсії, у зв'язку із відсутністю підстав для його проведення.

ОСОБА_1, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулась до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області ухвалою від 24 квітня 2017 року позовні вимоги за період з 07 липня 2011 року по 14 вересня 2016 року залишив без розгляду.

Цей же суд постановою від 24 квітня 2017 року позов задовольнив. Визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зобов'язав управління ПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії відповідно до Закону № 3723-ХІІ, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2010-2011 роки згідно з довідкою від 12 січня 2017 року № 68-04/30-17, виданою Тисменицьким районним центром зайнятості Івано-Франківської області, з яких було нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виходячи з розміру 90 % від суми заробітної плати, та провести її виплату, починаючи з 15 вересня 2016 року та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суди виходили із того, що пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Указує на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не відносяться до інших надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу», а тому вони не враховуються до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця. Крім того, з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалися, зокрема відповідно до Закону № 3723-ХІІ, і пенсії призначені до 01 червня 2015 року продовжуватимуть виплачувати у раніше встановленому розмірі.

Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» дає підстави вважати, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, сформульований за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески, то висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, є правильним.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 464/3737/17).

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко