Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 квітня 2020 року

Київ

справа №400/3127/19

адміністративне провадження №К/9901/36178/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Уханенка С.А.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Танасогло Т.М., Єщенка О.В.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи

1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльність щодо унормування питання виготовлення дублікатів дипломів про вищу освіту, здобуту до 1991 року та зобов`язання унормувати питання виготовлення дублікатів дипломів про вищу освіту, здобуту до 1991 року.

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року визнано зловживання процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії ОСОБА_1 щодо звернення до суду з апеляційною скаргою, що містить образливі висловлювання, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб. Повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року скаржнику без розгляду.

5. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обґрунтування вимог скаржника згідно з текстом апеляційної скарги містить образливі твердження на адресу суду, використання яких, на думку колегії суддів, є неприпустимим, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, що є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду згідно з частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду його апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року.

7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статті 45 КАС України, порушивши норми процесуального права. Скаржник стверджує, що апеляційна скарга відповідає вимогам КАС України, а тому підлягає розгляду судом апеляційної інстанції. Також ОСОБА_1 зазначає, що з його боку не було зловживання процесуальними правами і в поданій апеляційній скарзі немає нічого такого, щоб перешкоджало її розгляду та суперечило завданню адміністративного судочинства.

ІІІ. Позиція інших учасників справи

8. Міністерством освіти і науки України відзив на касаційну скаргу не подано.

ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 27 квітня 2020 року.

V. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

11. Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).

13. У пункті 1 частини п`ятої статті 44 КАС України закріплено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

14. Як зазначено судом апеляційної інстанції та вбачається з тексту апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року, апеляційна скарга містить непритаманні цьому процесуальному документу висловлювання та судження щодо судді, в ній застосовуються неповажні слова відносно держави України, судових органів України та їх посадових осіб. Зокрема скаржник зазначив: «Суд іменем України відмовив мені у поновленні мого права на отримання дубліката диплома, чим викликав у мене відразу до України і гнів, тож я не можу стриматися і пишу таке: Щезла б суддя Гордієнко Т.О. Щасливі Донецьк і Луганськ, бо там не може бути судді Гордієнко Т.О.».

15. За правилами частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

16. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

17. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

18. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

19. Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 березня 2019 року в справі №9901/34/19.

20. Образливі висловлювання ОСОБА_1 , використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема й апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції правильно розцінив як зловживання процесуальними правами.

21. Обґрунтування апеляційної скарги з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви (скарги). Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали від 04 лютого 2003 року в справі «Duringer and Grunge v. France» («Дюрінже та Грандж проти Франції», заяви №61164/00 і №18589/02), від 14 травня 2004 року в справі «Rehak v. the Czech Republic» («Ржегак проти Чеської Республіки», заява №67208/01)).

22. Ураховуючи наведене Верховний Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про допущення ОСОБА_1 зловживання його процесуальними правами, а тому і наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі частини третьої статті 45 КАС України, ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права, мотиви та доводи скаржника цих висновків не спростовують.

23. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду зі скаргою в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу скаржника до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

24. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

VІ. Судові витрати

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року в справі №400/3127/19 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: Н. М. Мартинюк

С. А. Уханенко