Історія справи

Постанова КАС ВП від 28.02.2018 року у справі №813/2009/17
Ухвала КАС ВП від 20.02.2018 року у справі №813/2009/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 лютого 2018 року

справа №813/2009/17

адміністративне провадження №К/9901/3722/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників:

від позивача - Симотюка М.А. за законом,

від відповідача - Демченка С.В. за дов. від 16.02.2018 № 1907/9/28-10-10-18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (судді: Гінда О.М., Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі № 813/2009/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В :

02 червня 2017 року Приватне акціонерне товариство «Галнафтохім» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 квітня 2017 року №0003004806 як застосуванні штрафні (фінансові) санкції в сумі 82738 грн. з мотивів протиправності їх застосування.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2017 року, адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення з огляду на безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій, відсутність об'єкту такого застосування. Ухвалюючи постанову суд першої інстанції виходив з відсутності податкового правопорушення, а саме, подання позивачем, як платником податків уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, якою зменшене податкове зобов'язання звітного податкового періоду доводить зменшення обов'язку по сплаті податку, не доводить погашення податкового боргу, як помилково врахував податковий орган.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 грудня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував, прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства відмовив. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що подання уточненої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, якою зменшено податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, після закінчення 10 календарних днів, які законодавством відведено для самостійного погашення такого зобов'язання доводить правомірність застосування штрафу податковим органом.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом у березні 2017 року проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2016 рік, результати якого викладені в акті перевірки від 28 березня 2017 року, висновками якого встановлено факт несвоєчасної сплати Товариством узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2016 рік по терміну сплати 19 лютого 2017року в сумі 827384,15 грн., чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України.

На підставі акту перевірки, податковим органом 18 квітня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003004806, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 82 738,42 грн.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, правовою підставою застосування штрафу наведені норми статті 126 Податкового кодексу України. Суть спірного правопорушення полягає у тому, що 08 лютого 2017 року податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2016 рік за № 9269643540, сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за 2016 рік, становить 1 122 248 грн., що відповідає показникам додатка ПН до рядка 23 декларації. Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року становить « 0». За даними Інтегрованої картки платника, станом на 19.02.2017 (граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання) переплата становить 294 863,85 грн., у результаті чого виникла недоїмка в розмірі 827 384,15 грн. Товариством 21 лютого 2017 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік № 99270210982, якою зменшено податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму 850338 грн., саме це зменшення враховане податковим органом, як погашення податкового боргу.

Погашена зменшеним до сплати податковим зобов'язанням сума 827 384,2 грн., як правильно встановили суди першої та апеляційної інстанцій стала об'єктом застосування 10 % штрафу, виходячи із дводенного терміну затримки сплати.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заявник касаційної скарги зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте із неправильним тлумаченням пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Податковий орган в запереченнях на касаційну скаргу від 25 січня 2018 року просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року без змін. Податковий орган доводить, що зменшення належного до сплати податку є сплатою (погашенням податкового боргу), яке доводить правомірність застосування штрафу.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Конституційний обов'язок сплати податку найшов свій розвиток та своє закріплення в нормах Податкового Кодексу України, зокрема в положеннях підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, абз.1 пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Податковим правопорушенням відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України є зокрема протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Щодо уточнення даних податкової декларації.

У відповідності до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У межах спірних відносин, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, відбулося подання позивачем 21 лютого 2017 року уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік поданої 08 лютого 2017 року, якою виправлено допущену в рядку 24 декларації методологічну помилку щодо завищення податкового зобов'язання на суму 850338 грн. До підстав уточнення, його правомірності, розміру зменшеної до сплати суми жодних застережень податковий орган не має.

Щодо погашення податкового боргу.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 35.1 статті 35 Податкового Кодексу України передбачено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Отже, сплата податку являє собою фактичне внесення сум податку, які підлягають сплаті до відповідного бюджету.

Як правильно встановили суд першої та апеляційної інстанцій податковим органом встановлено, що заборгованість з податку на прибуток погашена уточнюючим розрахунком.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості днів затримки та погашеної суми податкового боргу.

Буквальний аналіз наведеної норми доводить, що відповідальність у вигляді штрафу застосовуються у разі не сплати платником податків протягом строків, визначених Податковим кодексом України, зокрема суми самостійно визначеного грошового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у межах спірних відносин відсутнє податкове правопорушення, відсутність обов'язку сплати грошового зобов'язання доводить відсутність погашення суми податкового боргу, внаслідок чого відповідачем безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне тлумачення норм матеріального права, а саме положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, поклавши в основу сплати (погашення) податкового боргу зменшення розміру грошового зобов'язання до сплати за Інтерактивною карткою платника податків, яка є виключно складовою ведення обліку податковим органом, внаслідок чого судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 813/2009/17 скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у справі № 813/2009/17 залишити в силі.

Пoстанoва набиpає закoннoї сили з дати її пpийняття, є oстатoчнoю і oскаpженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко